Ухвала суду № 73027927, 20.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2446/17 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 11-кп/783/1269/17 Доповідач: Гончарук Л. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої Гончарук Л.Я.

суддів Макойди З.М., Партики І.В.

при секретарі Щербаю В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12015140240001577 від 10.11.2015 року про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3,-

за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України,

за участю прокурора Яворського С.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 08 листопада 2017 року, -

встановила:

вироком Жовківського районного суду Львівської області від 08 листопада 2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 25.10.2017 року між прокурором Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017140240001577.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено: за ч. 1 ст. 309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання ОСОБА_1 3 /три/ роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на строк 2 (два) роки.

Відповідно ст. 76 КК України, зобов’язано засудженого ОСОБА_1 : 1). періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2). повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирішено питання з судовими витратами та речовими доказами.

Роз'яснено ОСОБА_1 про його обов’язок виконання умов угоди про визнання винуватості від 25.10.2017 року та передбачену ст. 389-1 КК України кримінальну відповідальність за невиконання умов угоди про визнання винуватості.

Роз'яснено ОСОБА_1 про те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 в порушення Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживання ними» від 15.05.1995 року, згідно якого заборонено незаконний обіг наркотичних засобів, не маючи спеціального дозволу, приблизно о 13 годині 00 хвилин 09 листопада 2015 року, знаходячись на об’їзній дорозі с. Синьковичі, маючи умисел на незаконні дії у сфері обігу наркотичних засобів, без мети збуту, переносив у чорному поліетиленовому пакеті з надписом «BOSS» речовину рослинного походження коричневого кольору, а саме сухі, пусті головки маку, які знайшов 09.11.2015 р. у лісопосадці поблизу с. Синьковичі, та був затриманий працівниками поліції, які виявили у нього чорний поліетиленовий пакет з надписом «BOSS», всередині якого знаходилась речовина рослинного походження коричневого кольору, а саме сухі, пусті головки маку, містить наркотично активні алканоїди опію (морфін, кодеїн), є маковою соломою і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломи в перерахунку на висушену речовину становить 493.15 грам.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.

Окрім цього, ОСОБА_1 в порушення Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживання ними» від 15.05.1995 року, згідно якого заборонено незаконний обіг наркотичних засобів, не маючи спеціального дозволу, діючи повторно, приблизно о 20 годині 00 хвилин 14 грудня 2015 року, знаходячись на дорозі поблизу свого господарства, що знаходиться за адресою с. Синьковичі, вул. Молодіжна, буд № 2 Жовківського району, Львівської області, маючи умисел на незаконні дії у сфері обігу наркотичних засобів, без мети збуту, переносив у білому полімерному пакеті речовину рослинного походження коричневого кольору, а саме сухі, пусті головки маку, які він виносив з свого будинку за адресою проживання, та був затриманий працівниками поліції, які виявили у нього вказаний білий полімерний пакет, всередині якого знаходилась речовина рослинного походження коричневого кольору, а саме сухі, пусті головки маку, які містять морфін, кодеїн і є маковою соломою, яка відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Маса макової соломи (без насіння) в перерахунку на висушену речовину становить 598,54 грам, що згідно наказу № 188, від 01.08.2000 р. «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» є великим розміром.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту у великих розмірах, і тому суд такі його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України.

25.10.2017 року між прокурором Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, наявності обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідування кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні відсутній потерпілий і вчинений підозрюваним злочином завдана шкода лише державним та суспільним інтересам), а тому досягають згоди, що підозрюваний ОСОБА_1 має понести покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. На підставі ст. 76 КК України, покласти такі обов»язки : періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Крім цього, ОСОБА_1 зобов»язується відшкодувати витрати на проведення експертиз наркотичних, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що становить 768.00 грн.

Крім того, згідно умов даної угоди підозрюваному роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

На вирок суду захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржуваний вирок змінити і на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», повністю звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

В обґрунтування вказує, що в судовому засіданні в суді першої інстанції 07.11.2017 р. стороною захисту було заявлено письмове клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», та звільнення його від відбування покарання. ОСОБА_1 підпадає під дію зазначеного Закону, оскільки згідно ст. 12 КК України вчинив злочин середньої тяжкості. Злочин вчинено до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році». Обвинувачений ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із своєю матір*ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, віком повних 76 років, яка хворіє та перебуває на його утриманні, що повністю підтверджується наданими в судовому засіданні довідками виданими Забірською сільською радою Жовківського району Львівської області № 1112 та № 1113 від 27.10.2017 p., а також копією паспорта громадянина України ОСОБА_5, серії КА, № 564144, виданим Жовківським РВ УМВСУ у Львівській області 01.10.1997 р.

Апелянт наголошує, що ухвалюючи даний вирок, та відмовляючи у застосуванні відносно ОСОБА_1 амністії, суд виходячи з пояснення ОСОБА_1 взяв до уваги лише те, що у його матері ОСОБА_5 є ще двоє дітей, старші дочка та син. Однак зовсім не прийняв до уваги того, що такі на протязі тривалого часу з матір *ю не проживають і не є зареєстрованими за даною адресою, бо знаходяться за межами кордонів України, що підтверджується довідкою № 1113, від 27.10.2017 р. виданою Забірською сільською радою, а згідно довідки № 1112, від 27.10.2017 р. мати ОСОБА_5 перебуває тільки на його утриманні, і лише він доглядає за матір* ю.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченого та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення апеляційної скарги без задоволення, а вироку суду - без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду щодо вини ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК Українивідповідають фактичним обставинам справи, визнані судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених судом доказів та в апеляційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз’яснення наведених у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання в кожному конкретному випадку, суди зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів вважає, що покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_1 на підставі угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Жовківського відділу Червоноградської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12017140240001577, за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Доводи апеляційної скарги захисника щодо застосування звільнення від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі п. є ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» колегія суддів, вважає безпідставними та невмотивованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році», дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Згідно п. є ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Як встановлено колегією суддів, згідно матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_1 проживає разом зі своєю матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка хворіє та перебуває на його утриманні. Проте, крім сина ОСОБА_1 у матері обвинуваченого є двоє дітей, донька та син, які є працездатними.

На переконання колегії суддів, на обвинуваченого ОСОБА_1 дія Закону України «Про амністію у 2016 році» не поширюється а тому він не підлягає звільненню від призначеного покарання на підставі п. є ч. 1 цього Закону.

Ті обставини, на які покликається апелянт, як на підстави зміни вироку, повністю враховані судом першої інстанції, який прийшов до правильного висновку про неможливість застосування закону України «Про амністію в 2016 році» щодо ОСОБА_1

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно й всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване рішення, у справі не встановлено.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Жовківського районного суду Львівської області від 08 листопада 2017 року відносно ОСОБА_1 олексійовича – без зміни.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8