Ухвала суду № 73027815, 27.03.2018, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 453/1401/15-ц

Провадження № 2/456/136/2018

УХВАЛА

про самовідвід судді

"27" березня 2018 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді ОСОБА_1.

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши при розгляді справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_8, треті особи Верхньосиньовидненська селищна рада Сколівського району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою при спільному проході й проїзді та встановлення земельного сервітуту, заяву судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківської В.Л. про самовідвід, -

в с т а н о в и в:

30.10.2015 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою при спільному проході й проїзді та встановлення земельного сервітуту (Т.1 а.с.4-5).

10.11.2015 р. ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. провадження в справі відкрито (Т.1 а.с.2).

15.12.2015 р. відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подано письмові заперечення на позовну заяву (Т.1 а.с.56-58).

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17.12.2015 р. залучено до участі в справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Верхньосиньовидненську селищну ради Сколівського району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області (Т.1 а.с.76).

04.01.2016 р. ОСОБА_2 подано письмове заперечення на заперечення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Т.1 а.с.98-99).

12.01.2016 р. ухвалою Сколівського районного суду Львівської області позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи Верхньосиньовидненська селищна рада Сколівського району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою при спільному проході й проїзді та встановлення земельного сервітуту залишено без розгляду (Т.1 а.с.182).

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 11.04.2016 р. ухвалу Сколівського районного суду Львівської області від 12.01.2016 р. скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (Т.1 а.с.241-242).

Протокольної ухвалою судового засідання Сколівського районного суду Львівської області від 24.06.2016 р. до участі в справі залучено позивача ОСОБА_3, співвідповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_7, начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_8 (Т.2 а.с.38-46).

16.09.2016 р. ухвалою Сколівського районного суду Львівської області, під головуванням судді Ясінського Ю.Є. задоволено відвід судді та справу передано Стрийському міськрайонному суду Львівської області для розгляду по суті (Т.2 а.с.179).

17.10.2016 р. ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янка Б.Я. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (Т.3 а.с.1).

24.01.2017 р. ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області, під головуванням судді Янка Б.Я. задоволено відвід судді, справу передано в канцелярію суду для автоматичного розподілу (Т.3 а.с.121).

30.01.2017 р. ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гулкевича О.В. справу прийнято до свого провадження (Т.3 а.с.124).

10.04.2017 р. ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області, під головуванням судді Гулкевича О.В. задоволено відвід судді, справу передано в канцелярію суду для автоматичного розподілу в порядку ст.25 ЦПК України. (Т.3 а.с.169).

12.04.2017 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Сасу С.С. (Т.3 а.с.172).

31.05.2017 р. ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області, під головуванням судді Саса С.С. задоволено відвід судді, справу передано в канцелярію суду для автоматичного розподілу в порядку ст.25 ЦПК України. (Т.3 а.с.195).

01.06.2017 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Шрамку Р.Т. (Т.3 а.с.196).

23.11.2017 р. суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р.Т. заявлено самовідвід по справі, справу передано в канцелярію суду для повторного автоматизованого розподілу (Т.3 а.с.248).

23.11.2017 р. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Яніву Н.М. (Т.3 а.с.250).

12.12.2017 р. ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області, під головуванням судді Яніва Н.М. задоволено відвід судді, справу передано в канцелярію суду для автоматичного розподілу в порядку ст.25 ЦПК України. (Т.4 а.с.23).

13.12.2017 р. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду судді Бучківській В.Л. (Т.4 а.с.25). Справу передано судді 15.12.2017 р.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківської В.Л. від 19.12.2017 р. прийнято до розгляду справу за позовомОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_8, треті особи Верхньосиньовидненська селищна рада Сколівського району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою при спільному проході й проїзді та встановлення земельного сервітуту (Т.4 а.с.26-27).

29.01.2018 р. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з заявою про відвід судді, мотивуючи його недовірою до судді та відмовою у здійсненні справедливого правосуддя, вважали, що суддя необгрунтовано не надає відповіді на заявлені ними клопотання, не виносить процесуальні рішення, не вжила жодних заходів для захисту їх законних інтересів. Зазначили, що недовіряють всім суддям Стрийського міськрайонного суду Львівської області, і вважають, що справу повинен слухати інший суд (Т.4 а.с.71).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 29.01.2018 р. заяву позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відвід судді Бучківської В.Л. – залишено без задоволення. Вирішення питання про відвід судді Бучківській В.Л. передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України (Т.4 а.с.73).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.01.2018 р. Під головуванням судді Сас С.С. заяву позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відвід судді Бучківської В.Л. – залишено без задоволення (Т.4 а.с.74).

20.03.2018 р. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 вдруге звернулися до суду з заявою про відвід судді, мотивуючи її відсутністю документів, які підтверджують її пояснення щодо фальсифікації доказів по справі, звинувачуючи суд у не вирішенні їхніх клопотань про витребування доказів, нез’явленням в судове засідання відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які на її думку зобов’язані були з’явитися в судове засідання, а суд повинен був вжити для цього необхідних заходів, вважали, що суддя бере до уваги неправдиві докази, які містяться в матеріалах справи. Вважали, що суддя намагається змінити позовні вимоги, покриваючи головного відповідача у справі ОСОБА_4, не витребувала документи, які свідчать про захоплення земельної ділянки та спільних воріт, а тому підлягає негайному відводу (Т.4 а.с.203).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2018 р. заяву позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відвід судді Бучківської В.Л. – залишено без задоволення. Вирішення питання про відвід судді Бучківській В.Л. передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України (Т.4 а.с.204-205).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області під головуванням судді Шрамко Р.Т. від 23.03.2018 р. заяву позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відвід судді Бучківської В.Л. – залишено без задоволення (Т.4 а.с.237).

Вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_8, треті особи Верхньосиньовидненська селищна рада Сколівського району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою при спільному проході й проїзді та встановлення земельного сервітуту, суд вважає, що суддя підлягає самовідводу з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Відповідно ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до пунктів 1 та 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється у Конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукань, тиску, погроз або прямого чи непрямого втручання з будь-якого боку і хоч би з яких причин.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав та свобод людини і громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Незалежність та недоторканність суддів гарантують статті 126 і 129 Конституції України, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Законом України “Про судоустрій і статус суддів” визначено умови виконання професійних обов’язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

Зокрема, статтею 6 Закону встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

Статтею 47 Закону передбачено засоби забезпечення незалежності суддів, до яких належать: особливий порядок призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів, недоторканість, імунітет та незмінюваність судді; порядок здійснення судочинства, встановлений процесуальним законом, таємницю ухвалення судового рішення; заборону втручання у здійснення правосуддя; відповідальність за неповагу до суду чи судді; окремий порядок фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлений законом; належне матеріальне та соціальне забезпеченням судді; функціонування органів суддівського самоврядування; визначені законом засоби забезпечення особистої безпеки судді, членів його сім'ї, майна, а також інші засоби їх правового захисту; право судді на відставку.

Реалізація зазначених правових гарантій здійснення правосуддя є необхідною передумовою належного виконання судом своїх конституційних функцій із забезпечення дії принципу верховенства права, захисту прав і свобод людини та громадянина, утвердження і забезпечення яких є головним обов'язком держави (статті 3, 8, 55 Конституції України).

Офіційне тлумачення вищевказаних положень Конституції України стосовно незалежності і недоторканності суддів та заборони впливу на суддів у будь-який спосіб надано Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу.

Відповідно до частини другої статті 47 Закону суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” роз’яснено, що суддя не зобов’язаний давати будь-які пояснення щодо розглянутих справ або справ, які знаходяться в його провадженні, а також надавати їх будь-кому для ознайомлення, крім випадків і порядку, передбачених законом. Крім того цією постановою рекомендовано визнавати порушенням принципів самостійності судів та незалежності суддів, зокрема, витребування від судді пояснень з питань, які підлягають чи були предметом обговорення у нарадчій кімнаті або спроби розкриття таємниці постановлення рішення в інший спосіб, витребування чи вилучення судових справ, розгляд яких не завершено, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, виписок з неї тощо) з порушенням встановленого законом порядку (неповноважним суб'єктом, без належного документального оформлення тощо).

Конституційний Суд України в Рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 “У справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про Вищу раду юстиції” встановив, що надання оцінки вчинених суддею процесуальних дій до винесення ним остаточного рішення у справі є втручанням у здійснення правосуддя, що суперечить Конституції України.

Частина п’ята статті 47 Закону зобов’язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичних і юридичних осіб та їх об’єднання поважати незалежність судді і не посягати на неї. З огляду на це будь-які незаконні втручання або вплив на суд чи суддів, хоч би від кого вони виходили та яку мету переслідували, є неприпустимими і мають одержувати належну правову оцінку.

Слід зазначити, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 двічі зверталися з заявами про відвід головуючого судді, і викладені в заявах мотиви визнані судом безпідставними та необгрунтованими. Зокрема, судом роз’яснено, що суд не вправі, за відсутності підстав, передбачених ст.36 ЦПК України задоволювати необгрунтовану, безпідставну, голослівну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексі суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді. Незгода сторони із прийнятими суддею процесуальними рішеннями не є підставою для недовіри останньому.

В судовому засіданні 20.03.2018 р., під час оголошення головуючим ухвали про відмову в задоволенні заяви про відвід та після завершення судового розгляду, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 поводили себе протиправно, що слугувало підставою для звернення головуючого судді з заявою до Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, на підставі якої 21.03.2018 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.376 КК України (кримінальне провадження №12018140130000421).

Поведінка позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розцінена судом як моральний та психологічний тиск на суд та втручання в діяльність по здійсненню правосуддя.

Додатково слід зазначити, що 21.03.2018 р. позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 втретє звернулися з заявою про відвід головуючого судді Бучківської В.Л.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, подану кількість заяв про недовіру суду та зміст цих заяв, суд дійшов висновку, що у позивачів сформувалась суб’єктивна думка щодо розгляду справи даним складом суду, суд вважає, що вказані у заявах про відвід обставини не впливають на розгляд справи, але можуть викликати безпідставні скарги та затягування розгляду справи.

На підставі наведеного, враховуючи, що за заявою головуючого судді до Стрийського ВП ГУ НП у Львівській області, 21.03.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ч.1 ст.376 КК України (кримінальне провадження №12018140130000421), та з метою забезпечення особам, що беруть участь у справі, довіри до суду, який розглядає справу, для створення умов, при яких відпадуть сумніви у неупередженості та безсторонності судді при розгляді справи, з метою недопущення будь-яких сумнівів у постановленому за наслідками розгляду справи рішення суду, вважаю за необхідне заявити собі самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40,41 259-260 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Задоволити самовідвід судді Бучківської В.Л. у цивільній справі №453/1401/15-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, начальника Стрийського МБТІ ОСОБА_8, треті особи Верхньосиньовидненська селищна рада Сколівського району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Сколівському районі Львівської області, відділ містобудування та архітектури Сколівської районної державної адміністрації Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою при спільному проході й проїзді та встановлення земельного сервітуту.

Матеріали справи передати до канцелярії суду на автоматизований розподіл для повторного визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1