Вирок № 73027784, 23.03.2018, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 443/372/17

Провадження № 1-кп/442/64/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2018 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Нагірної О.Б.

за участю секретаря Харіва І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017140200000045 від 19.01.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, судимість якого погашена відповідно до ст..89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю прокурорів Бугара Д.Р., Губаля А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В :

19 січня 2017 року близько 1год.30хв. ОСОБА_1, перебуваючи в коридорі біля вхідних дверей житлового будинку потерпілої ОСОБА_3, що за адресою: вул.Шевченка,19 в с.Лівчиці Жидачівського району Львівської області, під час конфлікту, який виник через відмову потерпілої покликати її чоловіка і впустити обвинуваченого до будинку, умисно наніс ножем останній ножем два проникаючі удари в ділянку живота та декілька ударів в грудну клітку в праве плече ззаду та по руках, внаслідок чого завдав потерпілій тілесних ушкоджень, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №18/2017 від 06.02.2017 у виді рани в правій привушній ділянці, рани в ділянці правого плеча з переходом в лопаткову ділянки, рани другого пальця та грудної клітки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження та тілесні ушкодження у виді проникаючих поранень правої здухвинної ділянки та ділянки правого підребер’я з ушкодженням печінки, шлунку та тонкого кишківника, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження з ознакою небезпеки для життя на момент спричинення.

Таким чином, ОСОБА_1, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілій, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вини у вчиненому не визнав, пояснив, що ввечері 18 січня 2017 року перебував в гостях у родича в с.Лівчиці. Під час вечері, ані він, ані його родичі спиртного не вживали. Разом з ним та його дядьками за столом сидів сусід ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_3 Пам’ятає, що пішов додому. І прокинувся вранці 19-го січня, коли за ним приїхала поліція. Що сталось не пам‘ятає, на досудовому слідстві давав зізнавальні покази через застосування до нього насильства.

Незважаючи на повне заперечення вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненому стверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що ввечері 18 січня 2017 року разом з чоловіком повечеряли і стала дивитись серіал. Задрімала, коли прокинулась, то побачила, що чоловіка немає вдома, а зауважила його через вікно в будинку сусідів. Вирішила піти за ним. Коли прийшла, то побачила, що за столом сиділи її чоловік ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Перед ними на столі стояло дві пляшки горілки та олів’є. Вони вживали алкоголь, спілкувались. Обвинувачений виглядав не таким п’яним як решта, розмовляв, розповідав про своє життя. Вирішила їм не заважати і пішла додому. Повернулась по чоловіка приблизно опівночі, разом пішли додому і лягли спати. В 00год.56хв. почула стукіт у двері, вийшла до коридору, відчинила двері і побачила обвинуваченого ОСОБА_1, який наполегливо просив покликати чоловіка ОСОБА_2. Вона ж у свою чергу відмовилась це зробити та попросила обвинуваченого іти додому, бо було пізно. Раптово він, взявши її за плечі, повернув до себе спиною, та вона відчула різкий біль в животі. З переляку побігла до кімнати, де побачила на нічній сорочці кров. Стала кликати на допомогу. Прибігла на це сусідка, а також приїхав зять зі сватом та відвезли її у лікарню, де виявили три ножові поранення. Причин та мотивів вчинення обвинуваченим злочину не розуміє.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що на «Святвечір» 18 січня 2017 року після вечері вийшов на вулицю, де побачив , що сусід ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та їх племінник ОСОБА_1 стояли на вулиці. Запросили його випити «по 100грам», на що він погодився та пішов до них у гості. Разом з обвинуваченим пішли купили 2 пляшки горілки. Сиділи за столом, випивали, спілкувались, ОСОБА_1 жалівся на своє життя. Через деякий час прийшла дружина, принесла закуску, трохи посиділа та й пішла додому. О пів першої знову повернулась, і вони разом пішли додому. Роздягнулись, лягли в ліжко і включили телевізор. Задрімав, аж раптом почув крик дружини, що її б’ють. Жінка забігла в кімнату закривавлена, він вибіг босий, пробіг десь метрів 40, хотів наздогнати чоловіка, який втікав. Йому не вдалось і він повернувся додому. Стали телефонувати доньці. Приїхали зять зі сватом, прибігла сусідка. Відвезли дружину в лікарню. Зі слів дружини знає, що це зробив ОСОБА_1.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що в ніч на 19 січня 2017року до її доньки зателефонувала донька потерпілої, попросила піти до її матері, щоб подивитись, що сталось. Коли свідок прийшла до ОСОБА_3, остання стояла роздягнена та закривавлена. Також був в кімнаті її чоловік ОСОБА_4. Вона допомогла потерпілій одягнутись і зять завіз її в лікарню. Потерпіла сказала, що це зробив ОСОБА_1.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 18 січня 2017року вечеряли з племінником – обвинуваченим ОСОБА_1. Прийшов брат ОСОБА_5. Разом випили пляшку горілки на всіх. Пізніше прийшов сусід ОСОБА_4, приніс пляшку горілки. Згодом прийшла його дружина. Разом трохи посиділи, поспілкувались. ОСОБА_8 заснув, сусідка ОСОБА_3 пішла додому. Згодом пішов додому і сусід ОСОБА_4. ОСОБА_9 сказав, що йде додому до матері. Ножа не було. Звідки такий взявся не знає. Також повідомив, що в кінці 2013 року обвинувачений працював на будівництві, впав з риштовки та отримав травму голови.

Допитана в якості свідка сестра обвинуваченого - ОСОБА_10 суду пояснила, що в 2013 році, будучи на заробітках за кордоном, ОСОБА_1 отримав травму голови, з приводу чого перебував на лікуванні. Про таке знає з його слів.

Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується такими доказами:

-Витягом з кримінального провадження №12017140200000045 ( а.с.123);

-Рапортами від 19.01.2017 року (а.с.124,125);

-Протоколом огляду місця події від 19 січня 2017 року господарської будівлі (літня кухня) ОСОБА_11 за адресою вул. Шевченка, 21, с. Лівчиці, Жидачівського району, Львівської області (а.с.128);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 19.01.2017 року з участю підозрюваного ОСОБА_1, спеціаліста ОСОБА_12, у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, та відеозаписом до нього, з якого вбачається як обвинувачений показує, що прийшов до дверей потерпілої, вона їх відчинила, що було в хаті не пригадує, але він звідти втікав і в руках мав ножик (а.с.147-152);

-Висновком експерта № 18/2017 від 06.02.2017 року, в якому вказано, що провівши огляд громадянки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та вивчивши дані наданої медичної документації в період перебування її на стаціонарному лікуванні в Жидачівській ЦРЛ було виявлено по одній рані в правій привушній ділянці, ділянці правого плеча з переходом в лопаткову ділянку, другого пальця лівої кисті, грудної клітки, які відносяться до легкого тілесного ушкодження. Також було виявлено проникаючі поранення правої здухвинної ділянки та ділянки правого підребер’я з ушкодженням печінки, шлунку та тонкого кишечнику, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя на момент спричинення. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії гострого предмету, або схожого до такого, можливо ножа та могли виникнути 19 січня 2017 року. Судово-медичних даних, які б вказували про позу, в якій знаходилась потерпіла ОСОБА_3 в момент нанесення їй тілесних ушкоджень немає (а.с.153-154);

-Висновком експерта №11/2017 від 23.01.2017 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявлено (а.с.155);

-Протоколом огляду місця події від 19.01.2017 року за адресою: вул. Шевченка, с. Лівчиці, Жидачівського району, Львівської області з ілюстрованими таблицями (а.с.157-172);

-Протоколом огляду місця події від 19.01.2017 року загальнодоступної території Жидачівської ЦРЛ, 5 поверху, приміщення реанімації (а.с.173-174);

-ОСОБА_15 медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 19.01.2017 року, за результатами якого встановлено алкогольне сп’яніння ОСОБА_1Я.(а.с.175);

-Висновком експерта № 75/2017-ім від 23 січня 2017 року (а.с.182-183);

-Висновком експерта № 74/2017-ім від 23 січня 2017 року (а.с.184-185);

-Висновком експерта № 21/2017ц від 03.лютого 2017 року (а.с.186-187);

-Висновком експерта № 20/2017ц від 03 лютого 2017 року( а.с.188-190);

-Висновком експерта № 76/2017-ім від 27.01.2017 року (а.с.191-193);

-Висновком експерта №77/2017-ім від 31 січня 2017 року (а.с.194-198);

-Висновком експерта № 18/2017- мк. від 16 березня 2017 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи одягу потерпілої ОСОБА_3 у відділенні судово-медичної криміналістики на передній половинці кофти було виявлено 4 колото-різаних пошкодження, на правому рукаві кофти було виявлено 1 колото-різане пошкодження, на передній половинці майки було виявлено 2 колото-різаних пошкодження, на передній половинці штанів було виявлено 2 колото-різаних пошкодження, на передній половинці шортів було виявлено 2 колото-різаних пошкодження та на передній половинці трусів №1 було виявлено 1 колото-різане пошкодження. Дані колото-різані пошкодження і утворились від дії плоского колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, який мав як мінімум одне досить гостре лезо. Біля верхнього кінця колото-різаного пошкодження №3 на передній половинці кофти розташоване колото-різане пошкодження, яке, найімовірніше, утворилось при проходженні клинка через складку тканини кофти під час заподіяння пошкодження №3. Більш конкретно встановити тип заточки клинка не надається можливим у зв'язку з поганими слідосприймаючими властивостями трикотажу. Пошкоджень на нічній сорочці, трусах №2 та хустинці виявлено не було. Колото-різане пошкодження №1 на передній половинці кофти відповідає за локалізацією колото-різаному пошкодженню №1 на передній половинці майки та рані на тілі ОСОБА_3 на передній поверхні грудної клітки, приблизно в ділянці проекції мечеподібного відростка. Колото-різане пошкодження №2 на передній половинці кофти відповідає за локалізацією колото-різаному пошкодженню №2 на передній половинці майки, колото- різаному пошкодженню №1 на передній половинці штанів, колото-різаному пошкодженню №1 на передній половинці шортів та рані на тілі ОСОБА_3 в правій підреберній ділянці по середньо-ключичній лінії. Колото-різане пошкодження №3 на передній половинці кофти відповідає за локалізацією колото-різаному пошкодженню №2 на передній половинці штанів, колото- різаному пошкодженню №2 на передній половинці шортів, колото-різаному пошкодженню №1 на передній половинці трусів та рані на тілі ОСОБА_3 в правій здухвинній ділянці по середньо-ключичній лінії. Колото-різане пошкодження №4 на правому рукаві кофти відповідає за локалізацією рані на тілі ОСОБА_3 на задньо-зовнішній поверхні верхньої третини правого плеча (а.с.199-206);

-Висновком судово-психіатричного експерта №35 від 23 січня 2017 року (а.с.207-208);

-Висновком судово-психіатричного експерта №48 від 22 березня 2017 року, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 в даний час психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він хронічним психічним захворюванням, недоумством,тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, перебував у стані простого алкогольного сп’яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.209-211).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку, суд приходить до висновку, що всі вищенаведені докази винності ОСОБА_1 у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце між ним та потерпілою.

Таким чином, детальний аналіз наявних у справі доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими судом доказами.

Доведеність вини і кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів, оскільки ОСОБА_1 заподіяв умисні тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя потерпілої в момент їх заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КК України.

Покликання захисника на те, що обвинувачений не вчиняв зазначеного кримінального правопорушення, оскільки судом не встановлено мотиви заподіяння таких тілесних ушкоджень, а також заперечення вини обвинуваченого у вчиненому, суд до уваги не бере та вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, оскільки судом беззаперечно встановлено, що обвинувачений безпричинно, внаслідок раптового конфлікту з потерпілою, оскільки вона не хотіла покликати чоловіка та впустити обвинуваченого до хати, наніс такій тілесні ушкодження.

Доводи захисника про те, що така дивна поведінка обвинуваченого свідчить про його психічну хворобу через перенесену травму голови не знайшла в судовому засіданні підтвердження, оскільки відповідно до Висновку судово-психіатричного експерта №48 від 22 березня 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 в даний час психічною хворобою не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій він хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, перебував у стані простого алкогольного сп’яніння, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Крім цього, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 пояснив, що при проведенні стаціонарного обстеження обвинуваченого ОСОБА_1 у нього не було виявлено психічних розладів, які би були наслідками травм голови, про відсутність таких травм, а також про те, що на момент вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп’яніння, вказував особисто ОСОБА_1, а тому за наслідками проведеної експертизи обвинувачений визнаний осуднім.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обставин, що пом’якшують покарання судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання є те, що під час вчинення злочину обвинувачений перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Отже, призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, а саме те, що він посередньо характеризується за місцем проживання, не працює, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, судимість такого погашена відповідно до вимог ст..89 КК України, злочин вчинив в стані алкогольного сп’яніння, у вчиненому не розкаявся, а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України та вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Строк відбуття покарання слід зарахувати строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 19.01.2017року до вступу вироку в законну силу, оскільки станом на 20 червня 2017 року обвинувачений мав право на застосування до нього положень, передбачених ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч. 2 ст. 5 КК відсутні підстави для застосування відносно нього положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення»від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище обвинуваченого (що узгоджується з Висновком Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у Постанові від 13.03.2018 року у справі № 440/853/17).

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Витрат, пов’язаних з залученням експерта, немає.

Керуючись ст. 314, 368, 370, 373, 374КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п’ять ) років .

Строк відбуття покарання ОСОБА_1рахувати з 19.01.2017 року, тобто з часу його затримання.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

-мобільний телефон марки «Нокія», а також одяг ОСОБА_1: штани спортивні світло синього кольору, куртку чорну балонову, светер чорного кольору, кросівки чорні, рукавиці чорні –повернути обвинуваченому ОСОБА_1;

- одяг потерпілої ОСОБА_3, а саме: спортивні штани, хустинку, майку, шорти, спідню білизну(труси), нічну сорочку білого кольору та труси сіро-світлочервоних кольорів – знищити;

- паперові конверти з тампонами зі змивами з лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_1, зразками нігтьових пластин з рук ОСОБА_1, та зіскобами речовини бурого кольору – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт на речі, які вилучені під час огляду місця події 19.01.2017року , а саме ніж, одяг потерпілої ОСОБА_3: спортивні штани, хустинку, майку, шорти, спідню білизну(труси), нічну сорочку білого кольору та труси сіро-світлочервоних кольорів, накладений згідно ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 21.01.2017року.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 у час відбування призначеного судом покарання строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 19.01.2017року до вступу вироку в законну силу.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Нагірна О.Б.