Рішення № 73026334, 26.03.2018, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/72/18

Провадження №2/319/109/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Сіляєвої Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Більмак, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить (з урахуванням уточненої позовної заяви від 05.02.2018 року) визнати за ним право власності на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він являючись спадкоємцем за законом не може оформити свої спадкові права через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві ОСОБА_2, це пов'язано з тим, що технічна документація на домоволодіння не виготовлялась, право власності на нього не реєструвалося.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі позивача та без його участі, просить задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позові, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі, повідомив, що заперечень немає та підтвердив факт користування позивачем спірним будинком.

Враховуючи вищевикладене, а також положення ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності сторін на підставі доказів, які є в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно з витягом із погосподарських книг за 1967-2020 роки наданого виконавчим комітетом Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області від 10.01.2018 року № 35, згідно записів в господарських книгах за період 1967-2000 роки, які наявні в Смирновській сільській раді, головою домогосподарства по АДРЕСА_1, записана ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.), яка проживала за цією адресою до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року разом з сином ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Рік забудови вказаного будинку - 1915 рік, земельна ділянка надана в користування становить 0,25 га (а.с.9, 31).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого відділом РАЦС адміністрації міста Мурманська ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.69).

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тому числі на вищевказане домоволодіння. Згідно матеріалів спадкової справи № 294/04, що була заведена Куйбишевською державною нотаріальною конторою, єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2, якому видано свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОМЕР_3 на спадкове майно, яке складається з вкладів з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні в Куйбишевській філії 3006/026 Пологівського відділення ощадбанку, свідоцтво про права на спадщину на спірний будинок він не оформив (а.с.68-73).

За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно з ч.ч.1, 2 ст.ст.524, 525, 526, 529, 548, 549 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Тобто відсутність свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 не позбавляє ОСОБА_2 права на спадщину на нього.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданого виконавчим комітетом Смирновської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області 02.01.2009 року (а.с.40).

Після його смерті відкрилась спадщина на все належне йому майно, в тому числі на вищевказане домоволодіння. Згідно матеріалів спадкової справи № 188/2009, що була заведена Куйбишевською державною нотаріальною конторою, єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 є його син ОСОБА_1, якому були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки № 725 площею 8,0304 га (кадастровий номер НОМЕР_5), майнового паю в сумі 1623,00 грн. в пайовому фонді КСП "40 років Жовтня", права на земельну частку (пай) в землі, яка перебуває в колективній власності КСП "40 років Жовтня", грошових вкладів з відсотками та компенсаційними нарахуваннями, що знаходяться на зберіганні в ПАТ "Державний Ощадний банк України" (а.с.37-67).

Відповідно до змісту ст.ст.1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1268, 1296 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З метою оформлення свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звернувся до Більмацької державної нотаріальної контори Запорізької області з відповідною заявою від 17.01.2018 року, проте згідно постанови державного нотаріуса від 17.01.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцю (а.с.8).

Суд бере до уваги, що відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої наказом Мінкомгоспу УРСР від 31.01.1966 року (надалі інструкція), реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міста і селища міського типу Української PCP, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Отже, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у погосподарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім'я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.

В п. 3.3 інформаційного листа Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" сказано, що всі господарсько-побутові будiвлi та споруди у домоволодіннях, якi належать громадянам i були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР вiд 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", i під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не вiдносяться до категорії самовільних (самочинних).

Також в даному листі зазначається, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

Частинами 3, 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З урахуванням зазначеного, матеріалів справи, враховуючи те, що згідно записів в погосподарських книгах за період 1967-2000 роки, які наявні в Смирновській сільській раді, головою домогосподарства по АДРЕСА_1, записана ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок належав їй на праві приватної власності, проте вона не оформила його належним чином, а у позивача така можливість відсутня.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013 року № 95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

На даний час, позивачем ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок з господарському спорудами та будівлями, розташований по АДРЕСА_1, їх вартість становить 130160 гривень (а.с.11-13).

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних прав.

Відповідно до ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", з урахуванням того, що відповідач визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, суд вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216-1218, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 76-81, 142, 206, 211, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) право власності на житловий будинок, загальною площею 68,0 кв.м., в тому числі житлова 36,1 кв.м., з усіма надвірними будівлями та господарчими спорудами, за адресою: АДРЕСА_1, що відповідно до технічного паспорту складається з: А - житловий будинок, Б - сарай, В - сарай, Г - сарай, Д - погріб, Е - гараж, № 1 - ганок, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) сплачений ним по квитанції № 0.0.933013568.1 від 05.01.2018 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 651 (шістсот п'ятдесят одна) грн. 00 коп..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М.Ходько