Рішення № 73026060, 21.02.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

21.02.2018

Справа № 331/7130/16-ц

Провадження №2др/331/4/18

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р Ї Н И

21 лютого 2018 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Антоненко М.В.,

при секретарі - Андрієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому вказує на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.08.2017 року задоволений позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк», треті особи: Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя, приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_2 «Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Пункт 6 частини 1 статті 214, пункт 4 частини 1 статті 215 ЦПК України (в ред.2004 року), що діяли на час ухвалення рішення суду від 16.08.2017 року, та відповідно ст. 141, п. 6 ч. 1 ст. 264, п. 2 ч. 5 т.265 ЦПК України (в ред. від 15.12.2017 року) передбачають те, що резолютивна частина рішення суду має містити висновок суду про розподіл судових витрат.

У відповідності до частини 1 статті 79 ЦПК України (в ред. 2004р.) та ст.133 ЦПК України (в ред. від 15.12.2017 p.): «Судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи».

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолки І.О. від 01.11.2016 року було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Приватбанк», треті особи: Олександрівський ВДВС м. Запоріжжя, приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зі змісту вказаної ухвали від 01.11.2016 року вбачається, що подана позовна заява ОСОБА_1 повністю відповідала вимогам діючих на той час статей 119-120 ЦПК України (в ред. 2004 року).

З цього вбачається, що на 01.11.2016 року до матеріалів справи був долучений належний письмовий доказ у вигляді квитанції від 28.10.2016 року про сплату судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок через ПАТ «Мотор Банк».

Резолютивна частина рішення від 16.08.2017 року не містить відповідного змісту щодо стягнення судових витрат, у зв’язку з чим виникла необхідність звернення з заявою «Про ухвалення додаткового рішення».

Для вирішення питання щодо розподілу судових витрат нею була подана заява від 02.11.2017 року «Про ухвалення додаткового рішення».

Зі змісту поданої заяви вбачалось, що заявник просила суд ухвалиш додаткове рішення по справі з двох питань:

- перше питання стосувалось необхідності стягнення з відповідача судового збору - 551 грн 20 коп.;

- друге питання стосувалось стягнення з відповідача витрат, понесених на оцінку квартири.

Під час розгляду справи нею не було здійснено жодних витрат проведення оцінки будь-якої квартири, така вимога була заявлена помилково (внаслідок технічної помилки). Тому, ухвалою Жовтневого районного а м.Запоріжжя від 21.11.2017 року цілком законно в цій частині вимога про стягнення судових витрат, пов’язаних з оплатою оцінки квартири, - залишена без задоволення.

У той же час ні рішенням Жовтневого районного суду м, Запоріжжя від 16.08.2017 року, ні ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2017 року не вирішено питання щодо стягнення з відповідача понесених нею витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору в сумі 551 грн 20коп..

Посилаючись на вищенаведене, ОСОБА_1 просить суд ухвалити додаткове рішення, за яким вирішити питання про стягнений відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р № 20092829003111) в ПАТ КБ «Приватбанк (МФО 305299) на користь позивача ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) судових витрат (судового збору, сплаченого за зверненням з позовом) в сумі 551 (п'ятсот п’ятдесят однієї) гривні 20 коп.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заяву підтримав.

Суд, заслухавши представника заявника, вивчивши надані матеріали дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.-ч.2-5 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати;

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жовтневого районного суду м, Запоріжжя від 16.08.2017 року (Номер провадження 2/331/175/2017 , ЄУН 331/7130/16 ц ) не вирішено питання щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» понесених ОСОБА_1 витрат, пов’язаних зі сплатою судового збору в сумі 551 грн 20коп..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 270, 260,430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р № 20092829003111) в ПАТ КБ «Приватбанк (МФО 305299) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати (судовий збір) в сумі 551 (п'ятсот п’ятдесят однієї) гривні 20 коп.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області або через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.В. Антоненко