Постанова № 73026001, 28.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 305/1928/14-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 лютого 2018 року м. Ужгород

апеляційний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Готра Т.Ю., Джуга С.Д.

з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Рахівського районного суду ухваленого 31 серпня 2017 року головуючим суддею Бліщ О.Б. у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Рахівської державної нотаріальної контори про скасування кредитних договорів, договору іпотеки та довіреностей, -

встановив:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" і Рахівської державної нотаріальної контори про скасування кредитних договорів та договору іпотеки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що в провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ТОВ "Кредитні ініціативи", що діє на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного з ПАТ "АКПІБ" до позивачів про звернення стягнення на предмет іпотеки. З матеріалів вказаного позову вони вперше дізналися про те, що 08.12.2006 гр. ОСОБА_4, уклав з ПАТ "АКПІБ" від їхнього імені, діючи на підставі довіреностей від 07.12.2006 року, посвідчених державним нотаріусом Рахівської ДНК Пріц О.І. кредитні договори №818 та №819 на суму 49500 доларів США, кожний.

Окрім цього, довідалися, що ОСОБА_4 також уклав від імені ОСОБА_2 договір іпотеки нерухомого майна №818/819 від 08.12.2006 року на забезпечення виконання зобов'язань по кредитним договорам №818 та №819 від 08 грудня 2006 року, укладених відповідно від імені позивачів.

Вважають зазначені кредитні договори та договір іпотеки недійсними, оскільки такі укладено внаслідок злочинного обману ОСОБА_4 та працівників банку. Довіреності, на підставі яких нібито діяв ОСОБА_4 є підробленими, позивачам про них нічого відомо не було та вони як довірителі їх не підписували. Окрім того, ОСОБА_3 в той час перебувала в Росії на заробітках.

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.11.2016 року позивачі просили суд: 1) довіреність, укладену від імені ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4, посвідчену державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. від 07 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за №3658 - визнати недійсною; 2) довіреність, укладену від імені ОСОБА_2, на користь ОСОБА_4, посвідчену державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. від 07 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за №3659 - визнати недійсною; 3) кредитний договір №818 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. про надання кредиту - визнати недійсним; 4) кредитний договір №819 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І. про надання кредиту - визнати недійсним; 5) іпотечний договір №818/819 від 08 грудня 2006 року, укладений між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 07 грудня 2006 року посвідченої державним нотаріусом Рахівської державної нотаріальної контори Пріц О.І., предметом якого являється житловий будинок що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - визнати недійсним.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 жовтня 2014 року до участі в справі у якості співвідповідача залучено - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи".

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2017 року до участі в даній справі у якості співвідповідача залучено Рахівську державну нотаріальну контору.

Рішенням Рахівського районного суду від 31.08.2017 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Кредитні ініціативи» оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних доводів.

Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦПК України (тут і надалі в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Однак, з даним висновком суду не може погодитись колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статей 4, 5 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає, права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, позовне провадження характеризується наявністю матеріально-правового спору між сторонами.

Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивач - це особа, на захист суб'єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес, а відповідач - це особа, яка на заяву позивача притягується до відповідальності за порушення чи оспорювання його прав й інтересів.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися у суд із позовними вимогами про визнання недійсними довіреностей від 07.12.2006 року за №№3658, 3659, згідно яких вони уповноважили ОСОБА_4 вчиняти від їх імені певні дії.

Звертаючись у суд із даними вимогами, позивачі вважали, що саме на Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" і Рахівській державній нотаріальній конторі (які залучені судом у якості співвідповідачів за клопотанням позивачів) лежить уся матеріально-правова відповідальність, і останні повинні бути відповідачами щодо даних позовних вимог.

В той же час дані позовні вимоги безпосередньо впливають на права та інтереси ОСОБА_4, оскільки оспорюваними довіреностями наділено саме його певними правами (повноваженнями).

Виходячи із зазначених правовідносин, матеріально-правову відповідальність за даними вимогами повинен нести перед позивачами також і ОСОБА_4, як сторона оспорюваних правочинів. Тобто, має місце наявності неповного суб'єктного складу осіб у спірних правовідносинах.

А звідси, суд першої інстанції, безпідставно вважав, що ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", ТзОВ "Кредитні ініціативи" та Рахівська державна нотаріальна контора є достатніми відповідачами щодо даних вимог.

За загальним правилом ч. 1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача. Подібна норма містилася і в ст. 33 ЦПК України, чинного на момент розгляду справи судом першої інстанції.

Однак, протягом судового розгляду в суді першої інстанції, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заявляли, клопотання про залучення до участі в справі ОСОБА_4 як співвідповідача наряду з іншими відповідачами. Та через це, суд не вправі самостійно залучати до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

А звідси, визначені по даній справі відповідачі не можуть нести самостійно повну матеріально-правову відповідальність перед позивачами за даними позовними вимогами, без залучення іншого співвідповідача, яким є ОСОБА_4. А тому, це є підставою для відмови у задоволенні даних позовних вимог. Вказане згідно п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Щодо інших позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то так-як такі є похідними від вимог про визнання недійсними довіреності, а тому, також задоволенню не підлягають.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення за неповного з'ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, що у свою чергу призвело до порушення як норм процесуального, так і матеріального законодавства. А це в силу вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з позивачів на користь апелянта підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги у розмірі 267,96 грн., тобто по 133,98 грн. з кожного.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 48, 51, 141, 367, 374, 376, 381, 382 і 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду від 31 серпня 2017 року, скасувати та ухвалити в справі постанову суду, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", Рахівської державної нотаріальної контори про скасування кредитних договорів, договору іпотеки та довіреностей, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судові витрати у розмірі 133,98 грн., судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судові витрати у розмірі 133,98 грн., судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03 березня 2018 року.

Суддя-доповідач

Судді