Постанова № 73023613, 27.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/2270/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" березня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Романченком Є.Ю. в м.Житомир, відомості про час ухвалення судового рішення та дату складання повного тексту рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання неправомірними дій (бездіяльності), зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на звернення від 27.07.2017 , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії (бездіяльність) Департаменту (управління) внутрішньої безпеки НП та МВС України в частині ненадання повної та недостовірної інформації на звернення від 27.07.2017; зобов'язати відповідача надати повну та достовірну інформацію на звернення від 27.07.2017. В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 указував, що Департамент (управління) внутрішньої безпеки НП та МВС України діє неправомірно та проявляє неправомірну бездіяльність в невиконанні вимог Законів України "Про інформацію" та "Про звернення громадян", оскільки не надає йому повну та достовірну інформацію.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України в частині ненадання відповіді на звернення ОСОБА_2 від 27.07.2017.

Зобов'язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомити ОСОБА_2 про результати розгляду звернення від 27.07.2017.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Департаменту внутрішньої безпеки (ДВБ) Національної поліції України звернувся до суду із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд помилково вказав, що ДВБ зобов'язаний був повідомити ОСОБА_2 про пересилання його звернення до Житомирського управління ДВБ НПУ, оскільки управління є структурним підрозділом відповідача, а тому це не було пересилання звернення до іншого органу, а лише доручення структурній одиниці щодо його розгляду, яке не потребує повідомлення ОСОБА_2 Також ДВБ не погоджується із висновком суду щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_2, оскільки така відповідь була надана Житомирським управлінням ДВБ НПУ листом про результати розгляду його звернення. При цьому відповідач не погоджується із позицією суду першої інстанції про обов'язок ДВБ надати докази поштового відправлення відповіді та її отримання позивачем, оскільки чинним законодавством не передбачено порядку надання відповіді на звернення громадян та яким видом поштового відправлення вона має бути направлена, порядок обраховування строку надання відповіді.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги у порядку ст.308 КАС України, встановила наступне.

27 липня 2017 року ОСОБА_2 направлено Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України звернення на отримання інформації від 27.07.17. У цьому зверненні позивач, ураховуючи те, що співробітник поліції ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_3, який займається прослуховуванням розмов громадян України та у неправомірний спосіб збирає конфіденційну інформацію відносно нього, просив сповістити йому, що таке ОСМД "Теплий стан" за запитом пана ОСОБА_3; провести перевірку та відібрати пояснення у пана ОСОБА_3, що таке ОСМД "Теплий стан" та чи здійснює він прослуховування його розмов за телефоном.

Звернення отримано відповідачем 01 серпня 2017 року.

Листом від 01.08.17 № Г-933/42-11/04-2017 Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України звернення ОСОБА_2 щодо можливих неправомірних дій окремих працівників ГУНП в Житомирській області направлено для розгляду Начальнику Житомирського управління ДВБ Національної поліції України. Лист містив вимогу про проведення, у межах компетенції внутрішньої безпеки, перевірки та вжиття відповідних заходів реагування згідно із законодавством. Також у ньому вказано про те, що про результати розгляду необхідно проінформувати автора звернення.

04 серпня 2017 року Житомирським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підготовлено лист за вих.№ Г-101/42-05/01-2017 на ім'я ОСОБА_2, у якому повідомлено, що його звернення щодо незаконних дій працівника ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3, адресоване до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, розглянуто Житомирським управлінням ДВБ НП України.

Вважаючи своє право на інформацію порушеним, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції прийшов до висновку про визнання неправомірними дії (бездіяльність) відповідача в частині ненадання відповіді на звернення ОСОБА_2 від 27.07.2017 та зобов'язує Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України повідомити позивача про результати його звернення від 27.07.2017. Водночас суд зазначив, що вимога позивача про визнання неправомірними дій (бездіяльності) відповідача в частині ненадання повної та достовірної інформації на звернення від 27.07.2017 є передчасною, оскільки така вимога може бути пред'явлена позивачем лише після отримання відповіді за результатами розгляду його звернення.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України "Про звернення громадян".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян", встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Ч.2 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Разом із цим суд відзначає, що положення ч.2 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки звернення ОСОБА_2 від 27.07.2017 року до інших органів державної влади не пересилалися, а їх розгляд був організований в системі органів ДВБ НПУ.

Вказане здійснено відповідно до п.16 Порядку розгляду звернень та організацію проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах Національної поліції України, затвердженим наказом МВС України від 15 листопада 2017 року № 930, відповідно до якого передача звернення громадянина від одного структурного підрозділу до другого, що входять до складу одного органу поліції, здійснюється через службу діловодства за наявності відповідного доручення керівництва органу.

Щодо відсутності обов'язку ДВБ НПУ надати докази поштового відправлення відповіді та її отримання позивачем.

Матеріали справи містять лист Житомирського управління ДВБ НПУ від 04 серпня 2017 року № Г-101/42-05/01-2017, в якому вищезазначений орган надає ОСОБА_2 відповідь на його звернення від 27 липня 2017 року.

При цьому, Законом України «Про звернення громадян», Порядком розгляду звернень та організацію проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах Національної поліції України, затвердженим наказом МВС України від 15 листопада 2017 року № 930, правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348, інструкціями з діловодства, не міститься окремих вимог щодо необхідності надсилання відповідей на звернення, рекомендованими листами.

Законом України «Про звернення громадян» не визначено засобів зв'язку, за допомогою яких здійснюється повідомлення заявника про результати розгляду звернення, а також виду поштового відправлення, яким скеровується відповідь заявнику.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 просте поштове відправлення поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки.

Відповідно до пункту 33 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1242, датою документа є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання.

Відповідно до пунктів 215-216, 220 цієї ж Інструкції вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електрозв'язку, а також доставляються кур'єрською, фельд'єгерською службою. Опрацювання документів для відправлення поштовим зв'язком здійснюється службою діловодства установи відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку. Вихідні документи опрацьовуються і надсилаються централізовано в день їх надходження від структурних підрозділів - виконавців або не пізніше наступного робочого дня.

Порядок опрацювання й відправлення вихідної кореспонденції НПУ встановлений п.15 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затверджений Наказом НПУ від 20.05.2016 року № 414 також не передбачено направлення відповідей на звернення громадян рекомендованим поштовим відправленням.

Підпунктом 5 пункту 15 Інструкції № 414 передбачено, що вихідну кореспонденцію опрацьовує ДДЗ і надсилає централізовано в день її одержання від структурних підрозділів апарату поліції. За неможливості організувати опрацювання і надсилання вихідної кореспонденції у визначеному порядку її направляють структурні підрозділи апарату поліції самостійно через поштове відділення зв'язку. Працівникам НПУ заборонено надсилати або передавати адресатам документи без реєстрації в підрозділі документального забезпечення.

Порядком № 930, а саме п.п.22-23 врегульовано порядок надсилання відповідей на звернення у органах НПУ, зокрема, відповідно до п. 22 Порядку, результати розгляду звернення заносяться до журналу реєстрації звернень громадян, журналу обліку особистого прийому громадян або до РКК, а також до контрольної картки на звернення громадян (додаток 13), яка після підписання керівником структурного підрозділу подається до служби діловодства разом із копією відповіді заявнику для зняття з контролю.

Відповідно до п.23, реєстрація відповідей на звернення громадян здійснюється за індексами, присвоєними під час реєстрації. Відповіді на звернення громадян надсилаються на бланках відповідних органів (підрозділів) поліції.

Отже дійсно, жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку надсилати відповіді на звернення громадян саме рекомендованою кореспонденцією або цінними листами.

Як вбачається у матеріалах справи наявний лист від 04.08.2017 року №Г-101/42-05/01-2017, яким Житомирське управління ДВБ НПУ проінформувало ОСОБА_2 про результати його звернення, який був направлений позивачу простим листом.

Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (далі - Правила №270), поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

При цьому, у відповідності до пункту 2 цих Правил, просте поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється оператором поштового зв'язку адресату на поштову адресу або видається в об'єкті поштового зв'язку без вручення розписки.

З аналізу наведених вище норм вбачається належним доказом виконання відповідачем вимог п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" є ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ВИХІДНОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ ТА РЕЄСТР НА ВІДПРАВКУ ПРОСТОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ.

Вказана позиція висловлена також в ухвалі ВАС України від 09.11.2016 року К/800/6863/16 (805/5005/15-а).

Відповідно до листа ДВБ НПУ, надісланого на електронну адресу суду було надано докази, а саме належним чином засвідчені копії сторінок журналу вихідної кореспонденції Житомирського ДВБ НПУ, що підтверджують реєстрацію листа від 04.08.2017 року №Г-101/42-05/01-2017. Крім того, було повідомлено, що реєстр простих поштових відправлень в Житомирському управлінні ДВБ НПУ не ведеться.

Крім того, колегія суддів вказує, що ведення реєстру на відправку простої кореспонденції у системі ДВБ НПУ не передбачено ані Інструкцією з діловодства в системі Національної поліції України, ані іншим нормативно-правовим актом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідь на звернення позивача від 27 липня 2017 року надано відповідачем 04 серпня ДВБ НПУ не було порушено норм чинного законодавства, а його дії не порушують прав і свобод позивача.

Також необхідно зауважити, що Житомирське управління ДВБ НПУ не здійснює пересилку і доставку поштових відправлень. Відповідно, існує імовірність неотримання вказаного листа безпосередньо з вини позивача або працівників Укрпошти.

Наданими суду доказами, відповідач підтвердив, що виконав обов'язок щодо надання відповіді на звернення ОСОБА_2, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до ч.1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України задовольнити, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "07" листопада 2017 р. скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

С.М. Шевчук

Повне судове рішення складено "27" березня 2018 р.