Вирок № 73023520, 26.03.2018, Оболонський районний суд міста Києва

26.03.2018 Справа № 756/1236/18

Унікальний № 756/1236/18

Провадження № 1-кп/756/633/18

В И Р О К

Іменем України

26 березня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Анохіна А.М.,

при секретарі - Трінько Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Фурманка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.08.2006 за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого з випробувальним терміном строком на1 рік;

- вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.03.2007 за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

- вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 03.11.2011 за ст. 395 КК України до 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до 1 року 7 місяців позбавлення волі;

- вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.03.2014 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Носова О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2018 року, приблизно о 17 год. 35 хв., ОСОБА_1, перебував у приміщенні торгівельного залу супермаркету «ФОЗЗІ» (ТОВ «Експансія», код ЄДРПОУ 32294905), розташованого за адресою: м. Київ, пр.-т С. Бандери, 23, де у останнього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій умисел, в той же час, того ж дня, перебуваючи в приміщенні торгівельного залу супермаркету «ФОЗЗІ» за вищезазначеною адресою, ОСОБА_1, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, взяв наступний товар: 5 плиток шоколаду «Lindt Excellence швейцарський 99% какао» артикул 389606, яке належить ТОВ «Експансія», загальною вартістю 424 гривні 54 копійок (без урахування ПДВ).

У подальшому, продовжуючи свої дії, ОСОБА_1 поклав вказаний товар до задніх кишень своїх штанів. Після чого, пройшов повз касу магазину, при цьому не сплатив за товар. Після чого направився до виходу з магазину «ФОЗЗІ».

Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для повторного таємного викрадення чужого майна, останній пройшов повз лінію кас магазину «ФОЗЗІ», не розрахувавшись за вище вказаний товар загальною вартістю 424 гривні 54 копійок (без урахуванням ПДВ), що належить ТОВ «Експансія» та направився до виходу з нього, однак довести свій умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони магазину.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити ТОВ «Експансія» майнову шкоду на суму 424 грн. 54 коп. (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю і дав суду покази, які за змістом не мають розбіжностей з вищевикладеним та за змістом обвинувального акту.

Щиро розкаявся у вчиненому.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів щодо особи обвинуваченого.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є його щире каяття.

Обставиною, що обтяжуює покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст. 67 КК України, є рецидив злочину.

Відповідно до абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово судимий, не перебуває на обліку у лікарів наркологів та психіатра, свою вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано, визнав, відповідно до характеристи з часу звільнення від ув'язнення та поверненню на територію села ніяких порушень не здійснював, враховуючи висновки досудової доповіді, складеної інспектором Оболонського РС КМВ з питань пробації (відповідно до яких ймовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення є високою та виправлення особи без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства), і призначає йому покарання у виді позбавлення волі, але, з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов до висновку, що його перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання та вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід не обирався.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст.100, 369, 370, 373, 374 КПК України суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази, а саме 5 плиток шоколаду «Lindt Excellence швейцарський 99% какао» артикул 389606 - повернути за належністю ТОВ «Експансія».

Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч. 2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оскаржувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом м. Києва.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя А.М. Анохін