Рішення № 73023297, 22.02.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15429/17

Провадження № 2/761/3468/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгацї, -

в с т а н о в и в :

У травні 2017р. ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з останнього суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі - 13 538,36 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.06.2016 року між ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного комбінованого страхування наземного транспорту ОСАГО+ №04-1.0027691.0001, відповідно умов якого остання застраховала свої майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Міцубіші» д.н.з. НОМЕР_1. 20.09.2016 року в м. Києві по вул. Брюллова, 12, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Міцубіші» д.н.з. НОМЕР_4 на дату ДТП не була застрахована. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва Відповідача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору страхування, ПрАТ «СК «Саламандра - Україна» на підставі акту №0012996.09.16/1 від 07.10.2016 року виплатило потерпілій стороні страхове відшкодування в загальному розмірі 13 538,36 грн., а тому відповідно до ст. 993, ч. 1 ст. 1191 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про страхування» до нього в межах фактичних затрат перейшло право вимоги.

Позивач у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечення не надав та не просив розглядати справу у його відсутність.

Оскільки, сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст.ст. 277, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у спрощеному позовному провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду Гуменюк А.І. від 15 червня 2017 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра-Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, було відкрито провадження за участю сторін.

Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматизований розподіл вказаної цивільної справи та передано до провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А., який ухвалою від 30 листопада 2017 року призначив справу до розгляду за участю сторін.

Ухвалою від 22 лютого 2018 року по справі замінено позивача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра-Україна» (код ЄДРПОУ 13934129) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 37686922).

Суд дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 вересня 2016 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись по вул. Брюллова, 12, в м. Києві, порушив п. 13.1 ПДР, оскільки не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результат і чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, який зупинився попереду, вказані обставини підтверджується довідкою про дорожньо-транспортною пригодою №3016267549740695 (а.с. 12)

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме за обставин вчинення вказаного ДТП. (а.с. 14)

У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до договору добровільного комбінованого страхування наземного транспорту ОСАГО+ №04-1.0027691.0001 від 14.06.2016 року, цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує автомобіль НОМЕР_6 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (а.с.4-6).

Відповідно до страхового акту №0012996.09.16/1 від 07.10.2016 року сума страхового відшкодування автомобіля НОМЕР_6 склала в розмірі 13 538,36 грн. (а.с. 25), яку ПрАТ «Саламандра - Україна» відшкодувало застрахованій особі, що підтверджується платіжним дорученням №841 від 07 жовтня 2016 року (а.с. 32).

Судом встановлено, що 20.01.2017 року ПрАТ «СК «Саламанда -Україна» на адресу Відповідача направляла вимогу про страхове відшкодування в порядку суброгацї за договором майнового страхування, зокрема у сумі 13 538,36 грн., проте вказана вимога було залишена поза увагою (а.с. 33 - 34).

Як встановлено в ході судового розгляду, 25 травня 2017 року між ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» (Фактор) та ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра - Україна» (Клієнт) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 01/25.05.17, відповідно до умов якого Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування. Перелік Регресних вимог визначено в Додатку №1 до цього Договору (а.с. 68-69)

Згідно Додатку №1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу №01/25.05.17 від 25 травня 2017 року, Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги до Боржника, зокрема, ОСОБА_1 за страховим актом №0012996.09.16/1 від 07.10.2016 року (а.с. 70-78).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язання може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Вимоги ст. 516 ЦК України передбачають, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1, а тому є належним позивачем по справі.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності. Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ТОВ «МАРКС.КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 993, 980 ЦК України, ст. ст. 4,76,77,78,79,80,81,141, 263,265,280,285,289, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресаю: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» (адреса: м. Полтава, вул. 100-річчя Полтави, буд. 14-А/22, код ЄДРПОУ 37686922) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі - 13 538,36 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.

Дата складання повного тексту 02.03.2018р.