Рішення № 73022918, 02.08.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12649/17

Провадження № 2/761/4698/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Бондарю В. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 11 квітня 2017 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 03 вересня 2010 року було укладено між нею та Відповідачем. Вказує, що вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Дитина). Зазначила, що спільне життя із Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та цінності. Вважає, що збереження сім'ї є неможливим, оскільки між ними втрачені всі фізичні та духовні зв'язки. Вказує, що фактичні шлюбні відносини між ними припинені з лютого 2017 року і, що малолітня донька проживає із нею та знаходиться на її утриманні. Вказує, що Відповідач працює на ТОВ «Аміс Плюс» і має можливість надавати допомогу на Дитину. Просить суд ухвалити судове рішення, яким розірвати шлюб, укладений між нею та Відповідачем та стягнути з Відповідача на її користь аліменти на неповнолітню Дитину у розмірі ? частини від заробітку (доходу), щомісячно і до досягнення Дитиною повноліття.

У судовому засіданні, Позивач позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Позовні вимоги просила суд задовольнити у повному обсязі. Додатково зауважила, що спір щодо поділу майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відсутній, як і відсутній спір щодо визначення місця проживання Дитини. Також виявила бажання, у разі розірвання шлюбу, іменуватися шлюбним прізвищем.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі. Щодо задоволення позову не заперечував. Одночасно зауважив, що він має намір створити іншу сім'ю.

Заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 03 вересня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 03 вересня 2010 року, актовий запис № 925 (а.с. 4).

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що між сторонами втрачено почуття любові та взаєморозуміння, шлюб фактично розпався, сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, спільного господарства не ведуть. Суд знаходить, що сім'я розпалася остаточно, примирення бути не може, шлюб носить формальний характер, тому підлягає розірванню.

Судом встановлено, що у шлюбі у Позивача та Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася донька ОСОБА_3, про що свідчить копія Свідоцтва про народження, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 18 вересня 2010 року, актовий запис № 1883 (а.с. 5).

За змістом статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Позивач пояснила суду та вказаний факт не заперечував Відповідач, що з часу фактичного припинення шлюбу між сторонами, Дитина за взаємною домовленістю між останніми, проживає із матір`ю ОСОБА_1.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини 1 статті 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За змістом статті 182 Сімейного кодексу України, у редакції від 10 листопада 2016 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення Позивача до суду при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Відповідач працює у ТОВ «Аміс Плюс», має регулярний дохід, що підтверджується довідкою, доданою до матеріалів справи (а.с. 12)

Згідно з частинами 1-3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1-3 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об`єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу.

Відповідно до Статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

З огляду на вищезазначене, враховуючи фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що із Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню аліменти на Дитину у розмірі ? частини від заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, починаючи від дня пред'явлення позову - 11 квітня 2017 року.

Крім того, з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн. 00 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, статей 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення Позивача до суду, статей 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 61, 209, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину - з а д о в о л ь н и т и.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 03 вересня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 925 - р о з і р в а т и.

При реєстрації розірвання шлюбу у відділі РАЦС ОСОБА_1 залишити її шлюбне прізвище - "ОСОБА_1".

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_2, виданий Токмацьким РВ УМВС України в Запорізькій області 05 листопада 1998 року, працюючого в ТОВ «Аміс Плюс» (Код ЄДРПОУ 34412875), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_3) аліменти на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини від заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_4 року, починаючи від дня пред'явлення позову - 11 квітня 2017 року.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ІНФОРМАЦІЯ_3) судові витрати, пов'язані із розглядом справи, у розмірі 640 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення суду в частині щодо стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежів за один місяць, разом з тим воно може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва, якщо його не буде скасовано.

СУДДЯ :