Вирок № 73021802, 27.03.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/241/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250280000063, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 січня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився у смт. Чорнобай Черкаської області, проживає за адресою:

АДРЕСА_1, має середню освіту, офційно непрацюючого, одруженого, інвалідом, учасником бойових дій та депутатом не являється, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей немає, раніше несудимий, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15,

ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Походенка В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - Солода В.М.,

представника потерпілого ПП "КП "Міжгір'я" - ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 10 січня 2018 року близько 20:00, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що на території непрацюючої свиноферми, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, що належить ПП "КП "Міжгір'я"

(с. Скородистик Чорнобаївського району Черкаської області код ЄРДПУ 03793550) відсутня охорона та територія частково огороджена, шляхом вільного доступу, намагався таємно викрасти металобрухт, вагою 170,00 кг, вартістю 1152,60 грн. згідно з висновком експерта № 8/90 від

25 січня 2018 року, який за допомогою різака спиляв, але свій злочин не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий т.в.о. директора ПП "КП "Міжгір'я"

ОСОБА_3

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

У даному кримінальному провадженні 29 січня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_3та підозрюваним ОСОБА_1укладено угоду про примирення згідно з вимогами ст. 468 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про примирення представник потерпілого ОСОБА_3та підозрюваний ОСОБА_1дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за

ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно з угодою про примирення підозрюваний ОСОБА_1повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяти розслідуванню кримінального провадження.

Сторони угоди про примирення також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_1за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Крім того, представник потерпілого ОСОБА_3та підозрюваний ОСОБА_1визначили наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені

ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про примирення і окремо умисного невиконання угоди про примирення, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Походенко В.В. у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1узгоджене в угоді про примирення покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про примирення та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про примирення зобов'язання. Просив угоду про примирення затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник Солод В.М. зазначав, що угода про примирення відповідає вимогам чинного законодавства та просив її затвердити. Просив вирішити питання щодо речових доказів, зокрема повернути газовий балон червоного кольору, буксировочний трос, металеву монтировку, резинові шланги з різаком та розвідний металевий ключ власнику - ОСОБА_4, в якого обвинувачений ОСОБА_1 взяв вказані речі.

Представник потерпілого ОСОБА_3 проти затвердження угоди про примирення не заперечував.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення. Судом з'ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185

КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений

ОСОБА_1визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, що в силу вимог ч. 3 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про примирення є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1на себе за угодою про примирення зобов'язання очевидно можливі для виконання.

За таких обставин, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме щире каяття та активне сприяння у розкритті даного злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше несудимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікар-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що даним кримінальним правопорушенням (злочином) не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та затвердження угоди про примирення.

За вчинене кримінальне правопорушення (злочин) обвинувачений ОСОБА_1підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про примирення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. При цьому суд враховує наявний в матеріалах кримінального провадження протокол допиту свідка ОСОБА_4, який показав, що вилучені у обвинуваченого ОСОБА_1 газовий балон червоного кольору, буксировочний трос, металева монтировка, резинові шланги з різаком, розвідний металевий ключ, дві пари рукавиць належать йому та взяті обвинуваченим ОСОБА_1 з його гаражного приміщення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 429,00 гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в:

Затвердити угоду про примирення від 29 січня 2018 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про примирення від 29 січня 2018 року покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази, а саме: кисневий балон синього кольору та металобрухт вагою 170 кг, що передано на зберігання пердставнику ПП "КП "Міжгір'я" ОСОБА_3 - повернути власнику; газовий балон червоного кольору, буксировочний трос, металеву монтировку, резинові шланги з різаком, розвідний металевий ключ, дві пари рукавиць, що передані на зберігання до камери речових доказів Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути власнику ОСОБА_4; листи формату А-4 в кількості 6 штук, на яких зафіксовано територію непрацюючої свиноферми, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 429,00 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;

3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та представнику потерпілого.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай