Постанова № 73021384, 27.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" березня 2018 р. м. Житомир Справа № 569/13736/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "07" листопада 2017 р. (судове рішення ухвалене суддею Куцоконь Ю.П. в м.Рівне, у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про порушення митних правил , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову №3837/20900/17 від 28 серпня 2017 р. винесену в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушення Скромним Я.І., про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 481 МК України, а справу закрити.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 07.11.2017р. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил від 28 серпня 2017 року №3837/20900/17 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.481 МК України, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. Повернуто ОСОБА_2 кошти у розмірі 17000 гривень, внесені ним як авансовий платіж для забезпечення сплати штрафу згідно квитанції № 25004820 від 01 серпня 2017 року. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Львівська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності 28.08.2017р., то адміністративне стягнення накладене на позивача в межах шестимісячного строку, передбаченого ст.467 Митного кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01 серпня 2017 року державним інспектором відділу митного оформлення митного посту «Краковець» Львівської митниці ДФС Коренченко О.С. складено протокол про порушення митних правил №3837/20900/17 за частиною третьою статті 481 МК України щодо позивача ОСОБА_2

На підставі згаданого протоколу 28 серпня 2017 року в.о.заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушення Скоромним Я.І. було винесено постанову №3837/20900/17 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 481 МК України, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Як зазначено у вказаній постанові, 01 серпня 2017 року ОСОБА_2 слідував з Республіки Польща до України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС автомобілем марки «Volkswagen Transporter» смугою руху «зелений коридор». У ході митного контролю в АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_2 08 червня 2015 року ввіз на територію України та не вивіз у встановлені строки автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 через митний пост «Мостиська» Львівської митниці ДФС по смузі руху «зелений коридор» з метою особистого користування у митному режимі «тимчасове ввезення терміном до 1 року». Станом на 01 серпня 2017 року згаданий автомобіль ОСОБА_2 не вивозився та у інший митний режим, згідно норм Митного кодексу України» не поміщений. Вбачаючи у діях ОСОБА_2 порушення митних правил, відповідальність за яке передбачено частиною третьою статті 481 МК України, а саме, перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб, митним органом на ОСОБА_2 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Як зазначено у постанові, грошові кошти у розмірі 17000 грн. вилучено на підставі статті 511 МК України за протоколом про порушення митних правил №3837/20900/17 від 01 серпня 2017 року.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративне стягнення на ОСОБА_2 за ч.3 ст.481 МК України накладено поза межами строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 467 МК України, що свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено частково, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Частиною 1 статті 380 Митного кодексу України (далі - МК України), передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ч.2 ст. 380 МК України, транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу, Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

У відповідності до ч.5 ст.380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

За порушення визначених ст.380 МК України строків тимчасового ввезення транспортних засобів, ст.481 МК України встановлена адміністративна відповідальність.

Так, згідно ч.3 ст.481 МК України, перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів за межі митної території України більше ніж на десять діб тягне за собою накладення штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.103 МК України, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені ст.ст.469,477-481,485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу наведених положень Митного кодексу України слідує, що порушення митних правил, передбачене ст.481 МК України, віднесене до триваючих, а тому адміністративне стягнення за порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ч.3 ст.481 МК України, може бути накладене не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.

Відповідно до даних програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» та єдиної автоінформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що позивач 08 червня 2015 року ввіз на територію України з метою особистого користування у митному режимі «тимчасове ввезення терміном до 1 року» автомобіль марки «Opel Astra».

Також, відповідно до вказаної системи митного оформлення даний транспортний засіб підлягав до вивезення з митної території України в строк до 08 червня 2016 року.

Згідно зі ст.7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що транспортний засіб, що був ввезений позивачем у митному режимі тимчасового ввезення на 1 рік.

Обставин, передбачених ст.460 МК України, які б виключали можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом також не встановлено.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, митний орган правильно вважав, що в діях позивача наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.481 МК України, у зв'язку з чим правомірно притягнув останнього до відповідальності.

З приводу строків притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд зазначає, що строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил визначено ст.467 Митного кодексу України, частиною першою якої передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Враховуючи триваючий характер правопорушення передбаченого ч.3 ст.481 МК України, зважаючи на дату виявлення правопорушення митним органом та дату винесення оскаржуваної постанови, відповідачем не порушено строк накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил.

З огляду на викладене, суд першої інстанції не в повному обсязі встановив обставини справи.

В розумінні ст.242 Кодексу адміністративного судочинства рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1-2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС задовольнити, постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "07" листопада 2017 р. скасувати,

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "27" березня 2018 р.