Рішення № 73021028, 26.03.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/2362/17

Провадження № 2/697/66/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді О. М. Льон

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ліплявська сільська рада Канівського р-ну Черкаської області, Канівська державна нотаріальна контора, про встановлення нікчемності заповіту та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Келебердянська сільська рада Канівського р-ну Черкаської області, Канівська державна нотаріальна контора про встановлення нікчемності заповіту та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Свій позов мотивує тим, що 19.02.2008 померла його мати ОСОБА_4. Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_4 був її чоловік - ОСОБА_5, та її діти: дочка - ОСОБА_3, та він позивач ОСОБА_2. До спадкового майна після смерті ОСОБА_4 входить житловий будинок № 86, по вул. Леніна в смт. Вільшана Городищенського району Черкаської області, житловий будинок в с. Келеберда Канівського району Черкаської області, і земельна ділянка, площею 2,74 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вільшанської сільської ради Городищенського району Черкаської області. Для отримання спадщини він не зміг у встановлений шестимісячний строк (з 20.02.2008 до 19.08.2008) звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки з 12.08.2008 по 23.08.2008 року хворів і перебував на стаціонарному лікуванні, а тому вважає причину пропуску вказаного строку поважною.

20.09.2017 він, як спадкоємець за законом, звернувся до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, проте, йому повідомили, що строк для прийняття спадщини ним пропущений. Крім того, до нотаріуса звернулися ще його сестра ОСОБА_3 та батько ОСОБА_5. При цьому, зі слів нотаріуса стало відомо, що є заповіт померлої матері на користь його сестри ОСОБА_3, який був складений 18.01.2008.

Він заперечує проти отримання сестрою всього спадкового майна по заповіту, так як вважає, що заповіт від 18.01.2008, який він побачив у нотаріуса, є нікчемним, оскільки складений з порушенням вимог щодо форми та посвідчення. Зокрема, вищевказаний заповіт був посвідчений секретарем Келебердянської сільської ради, а не секретарем виконавчого комітету Келебердянської сільської ради. Підпис посадової особи також скріплена печаткою Келебердянської сільської ради, а не виконавчого комітету. Просить суд визначити йому додатковий строк тривалістю один місяць для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_4, померлої 19.02.2008. Встановити, що заповіт від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, який посвідчений 18.01.2008 секретарем Келебердянської сільської ради Канівського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за № 10, є нікчемним.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду від 16.01.2018 залучено до участі в справі Ліплявську сільську раду Канівського р-ну Черкаської області, як правонаступника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.

У судове засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 не з’явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.77,78), позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання, не з’явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, через оголошення на веб-порталі суду. Повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, а тому суд вважає за можливе відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач та його представник не заперечують проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ліплявської сільської ради Канівського р-ну Черкаської області ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, надав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов вважає безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення (а.с.110,120).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Канівської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, поскільки оспорюваний заповіт не посвідчувала (а.с.26, 76).

З'ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, про те, що позов не підлягає до задоволення за таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утриматися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З копії свідоцтва про народження серії І-СР №278954 від 18.08.1972 (а.с.11) вбачається, що батьками позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є: батько ОСОБА_5 та мати ОСОБА_9.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 померла 19.02.2008 (а.с.10), про що свідчить копія повторного свідоцтва про смерть серії 1-СР № 104990 від 27.10.2008.

Зі змісту копії заповіту від 18.01.2008, посвідченого секретарем Келебердянської сільської ради ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за №10 (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, заповіла все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що матиме право, своїй дочці ОСОБА_3 повністю. Даний заповіт ОСОБА_4 прочитано вголос і підписаний особисто.

Статтею 3 ЦК України визначено перелік загальних засад цивільного законодавства, зокрема: справедливість, добросовісність та розумність ( п.6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Відповідно до ст.1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2.1 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 3306/5 від 11 листопада 2011 року нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1.4 Розділу ІІІ вказаного Порядку заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем. Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оспорюваний заповіт складено та посвідчено з порушенням вимог законодавства щодо його форми і порядку посвідчення, оскільки його посвідчено секретарем Келебердянської сільської ради, яка не має повноважень засвідчувати заповіти.

Однак, як вбачається з витягу рішення першої сесії п’ятого скликання Келебердянської сільської ради № 1-5 від 14.04.2006, на секретаря сільської ради ОСОБА_10 покладено здійснення повноваження секретаря виконавчого комітету Келебердянської сільської ради, доручено секретарю сільської ради ОСОБА_10 здійснювати нотаріальні дії згідно чинного законодавства (а.с.29,30), а тому суд вважає, що вказаний заповіт від 18.01.2008 був посвідчений особою, яка була належним чином уповноважена на це.

Та обставина, що ОСОБА_10 працювала в сільській раді на посаді секретаря та одночасно виконувала обов’язки секретаря виконавчого комітету, на думку суду, не є підставою вважати, про відсутність у неї повноважень на вчинення нотаріальних дій.

Враховуючи викладене, оскільки, як встановлено судом, оспорюваний заповіт було посвідчено уповноваженою на це особою відповідно до вимог діючого законодавства, то суд не вбачає підстав для встановлення заповіту нікчемним та вважає за необхідне у задоволенні позову у цій частині відмовити.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_4, померлої 19.02.2008, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач звернувся до суду з позовом про захист його прав як спадкоємця першої черги після смерті своєї матері ОСОБА_4

Згідно постанови Канівської держаної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 20.09.2017 (а.с.12) вбачається, що позивачу ОСОБА_2 відмовлено у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, померлої 19 лютого 2008 року, так як спадщину він не прийняв у встановлений законом термін, заповіт посвідчений не на його ім’я і він не є спадкоємцем згідно ст. 1241 ЦК України.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст. 1270 ЦК України). Спадкоємцями першої черги за законом, відповідно до ст. 1261 ЦК України є зокрема діти спадкодавця. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.ст.1216, 1217 ЦК України). Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Згідно ч.1 ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. Але відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, згідно ст. 1269 ЦК України має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може встановити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 09.07.2008 подала заяву до Канівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та прийняла спадщину за заповітом (а.с.53), ОСОБА_5 подав заяву від 10.04.2009 в якій вказав, що йому відомо про зміст заповіту, посвідченого 18.01.2008 на користь ОСОБА_3, зміст ст.ст. 70,71 СК України та ст.1241 ЦК України йому нотаріусом роз’яснено, але на видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частки і на видачу свідоцтва про право на спадщину обов’язкової долі не претендує (а.с.54).

З матеріалів справи вбачається, що на адресу Канівської державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_5 (чоловіка спадкодавця ОСОБА_4Є.) про видачу йому свідоцтва про право власності на 1/2 частку спільно нажитого майна, так як його відмова з 10.04.2009 є недійсною згідно закону (а.с.58).

З повідомлення Канівської державної нотаріальної контори №568/01-16 від 09.06.2011 (а.с.59) адресованого ОСОБА_5, останньому роз’яснено про надання ним обов’язкових документів для належного оформлення свідоцтва на частку в спільному майні подружжя.

З листа Канівської державної нотаріальної контори №898/02-16 від 10.10.2011 (а.с.64) адресованого ОСОБА_5, останньому надано строк до 26.10.2011 для надання ним обґрунтованої письмової заяви та повідомлення суду про надходження його позовної заяви. Роз’яснено, що у разі не надходження повідомлення суду, спадщина буде оформлена згідно поданого заповіту.

З роз’яснення Канівської державної нотаріальної контори №1655/02-14 від 13.11.2012 (а.с.66) адресованого ОСОБА_2, як представнику по довіреності ОСОБА_5, вбачається, що свідоцтва про право на спадщину згідно заповіту не видані, оскільки після направлення ОСОБА_3 листа 16.10.2012 (а.с.65) оригінал заповіту спадкоємницею не наданий. Через відсутність оригіналу заповіту у спадковій справі свідоцтво про право на спадщину на обов’язкову долю згідно ст. 1241 ЦК України Канівською державною нотаріальною конторою не може бути видане.

З огляду на викладене, позивач ОСОБА_2 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 не звертався, тому відповідно до вимог ч.1 ст. 1272 ЦК України, вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті своєї матері.

З матеріалів справи вбачається, що позивач із заявою до нотаріальної контори про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті матері звернувся лише у вересні 2017 року, на що нотаріусом Канівської державної нотаріальної контори 20.09.2017 було відмовлено та роз’яснено судовий порядок оскарження відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_2 хворів та перебував на стаціонарному лікуванні в період з 12.08.2008 по 23.08.2008, що підтверджується випискою з історії хвороби №630 (а.с.13).

В той же час позивачем ОСОБА_2 не надано суду належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску його звернення до нотаріальної контори після смерті матері ОСОБА_4 в період часу з 24.08.2008 до 20.09 2017.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_2 достовірно станом на 2011-2012 роки було відомо про існування заповіту на користь його сестри ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4, що підтверджується листами Канівської нотаріальної контори, його (ОСОБА_2М.) заявами від імені батька ОСОБА_5, так і заявою самого батька, поданих до нотаріальної контори (а.с.58,61,66), а тому суд критично оцінює твердження позивача, про те, що про наявність заповіту на користь ОСОБА_3 він дізнався лише після звернення 20.09.2017 до Канівської нотаріальної контори.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визначення йому додаткового строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_4, померлої 19.02.2008.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

За таких обставин, у зв’язку з відмовою у позові, суд не стягує з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 1233-1234, 1247,1251, 1257,1272 ЦК України, ст.ст.ст.10-13, 141, 206, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Ліплявська сільська рада Канівського району Черкаської області, Канівська державна нотаріальна контора, про встановлення нікчемності заповіту від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, який посвідчений 18.01.2008 секретарем Келебердянської сільської ради Канівського району Черкаської області, зареєстрований в реєстрі за № 10 та встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 19.02.2008 – відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення в апеляційний суд Черкаської області.

Головуючий О . М . Льон