Рішення № 73020756, 28.03.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/621/18

номер провадження 2/695/641/18

28 березня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Середи Л.В.,

за участю секретаря – Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, –

ВСТАНОВИВ:

27 жовтня 2016 року помер дід позивача ОСОБА_3, який на день смерті був постійним жителем ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті відкрилась спадщина на майно до складу якої, серед іншого, входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Садова, 9, яку позивач прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Проте вона не може оформити своє право на вказане спадкове майно, так як відсутній оригінал документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спадкову садибу, і за цих підстав нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а тому позивач була змушена звернутися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання позивач не з’явилась, направивши до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з’явився, направивши до суду заяву від 20.03.2018 року за вих. № 94, в якій просив суд справу розглянути без участі представника сільської ради, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд розглядає справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, у підготовчому судовому засіданні враховуючи клопотаня сторін та визнання позову представником відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії І-СР № 2898992 від 01.11.2016 року) ОСОБА_4 помер 27 жовтня 2016 року, про що виконкомом ОСОБА_2 сільської ради складено відповідний актовий запис № 27. Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із заповіту від 28.03.2002 року, посвідченого секретарем Деньгівської сільської ради ОСОБА_5 за реєстровим № 31, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповідав ОСОБА_1.

Відповідно до довідки, виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради за вих. № 39 від 24.01.2018 року, згідно із записом у погосподарській книзі № 1, особовий рахунок № 010012-1 за ОСОБА_3, який помер 27 жовтня 2016 року (а.з. № 27), обліковується житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, 1961 року побудови, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Садова, 9 (дев`ять).

Розглядаючи даний позов суд бере до уваги, що “Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР”, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов’язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення” (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття я експлуатацію об’єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не була передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні прав власності.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутата ухвалювалися рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад і додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Оскільки сам будинок був побудований в 1961 році, а в сільській раді наявний відповідний запис в погосподарській книзі про власника вказаного будинку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 за життя належав на праві власності будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Садова, 9, хоча за життя він і не отримав відповідного свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з повідомлення завідувача Золотоніською районною державною нотаріальною конторою № 230/01-16 від 13.03.2018 року після смерті ОСОБА_3, що помер 27 жовтня 2016 року, заведена спадкова справа 26 квітня 2017 року за № 97/2017. На її ім`я 14 лютого 2018 року видано свідоцтво про право на спадщину на майно померлого.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20 лютого 2018 року завідувачем Золотоніської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_6 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садибу, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Садова, 9, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документа на дане майно.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину після смерті свого діда ОСОБА_7, і так як оригінал правовстановлюючого документа відсутній, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому враховуючи, що існують законні підстави для задоволення позову, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10,

ст., ст. 76, 206, 264, 265 ЦПК України, – ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання права власності на будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, с. Деньги, вул. Садова, 9 (дев`ять), у порядку спадкування за заповітом, посвідченим 28.03.2002 року секретарем Деньгівської сільської ради ОСОБА_5 за реєстровим № 31, після померлого 27 жовтня 2016 року її діда ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя : Середа Л.В.