Вирок № 73019844, 28.03.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1409/16-к

Провадження № 1-кп/615/14/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Товстолужського О.В.,

при секретареві Неділько І.О.,

за участі прокурорів Власенка В.І.,

Заболотного В.О.,

Пелешенко А.С.,

захисника обвинуваченого Ганніча К.О.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12016220240000158 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ленінське Архаринського району Амурської області, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, не працює, раніше засудженного: вироком Валківського районного суду Харківської області від 24.11.1998 р., за ч. 2 ст. 143, ч. 1 ст. 215-3, ч. 2 ст. 140, 42, 43 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Валківського районного суду Харківської області від 09.07.2009 р., за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки; вироком Валківського районного суду Харківської області від 27.12.2010 р., за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 152, 71 КК України 4 років 7 місяців позбавлення волі; вироком Валківського районного суду Харківської області від 27.05.2016 р., за ч. 1 ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, зареєстрованого та, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, будучи раніше засудженим вироком Валківського районного суду Харківської області від 09.07.2009 р., за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки, на шлях виправлення та перевиховання не став, потрібних висновків для себе не зробив, маючи непогашену в установленому законом порядку судимість, вчинив нове кримінальне правопорушення, при наступних обставинах:

Так, 12.03.2016 року, в першій половині дня, більш точної години під час досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4, діючи повторно, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету, прибув до дачного домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_1 де шляхом виставлення віконного скла, проник до середини будинку, звідки здійснив крадіжку майна, яке належало ОСОБА_5, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4464 від 28.10.2016 становить, а саме: газового балону, порожнього, об'ємом на 50 л. вартістю 500,00 грн.; чавунної плити на дві конфорки, розміром 72*41*0,8 см., вартістю 400,00 грн.; чавунного казану, без кришки, об'ємом на 10 л., вартістю 200,00 грн.; нової 5 кг. мотової проволоки, зі сталі 0,8 мм., вартістю 105,00 грн., а всього викрав майна на суму 1205, 00 грн., чим спричинив потерпілій гр. ОСОБА_5 матеріальних збитків на вищевказану суму.

Після чого, з місця злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений винуватим себе не визнав, відмовився від дачі пояснень, а згодом, коментуючи досліджувані судом докази пояснив, що дій, зазначених в обвинуваченні він не скоював. Потерпіла зі своїм чоловіком, упереджено до нього ставиться через конфлікт, що мав місце між ними в минулому.

ОСОБА_4, спростовуючи обвинувачення, пояснив, що свідки, допитані в судовому засіданні не дали вичерпних показань з приводу їх участі в слідчих діях в якості понятих, а тому протоколи огляду та слідчого експерименту не можуть бути прийняті судом як належний та допустимий доказ.

Не дивлячись на таку позицію, суд вважає винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні доведеною дослідженими в судовому засіданні доказами як окремо, так і в їх сукупності.

Відповідно до заяви про вчинення кримінального правопорушення, 12.03.2016 року ОСОБА_5 звернулась до Валківського районного відділу поліції про крадіжку майна з дачного домоволодіння, яким вона користується.

В судовому засіданні потерпіла пояснила, що вона із сім'єю користується дачним домоволодінням, розташованим за адресою вул. 16 вересня АДРЕСА_1 З жовтня 2015 по березень 2016 року вони дачу не відвідували, а 12.03.2016 року, коли туди приїхали, виявили пошкодженим вікно та ознаки крадіжки : слід від взуття та безлад. У неї склалось враження, що в будинку хтось проживав. В будинку вони з чоловіком виявили крадіжку газового балону, чавунної плити та казану, а також металевого мотка дроту.

Відповідно до висновків товарознавчої експертизи № 4464 від 28.10.2016 року, вартість газового балону складає 500 грн., чавунної плити на дві конфорки 400 грн., чавунного казанку об'ємом 10 л без кришки - 200 грн, проволоки стальної вагою 5 кг (0.8 мм) - 105 грн., а всього 1205 грн.

Протокол огляду місця події від 12.03.2016 року містить данні про те, що будинок АДРЕСА_1, виявляє собою одноповерхову будівлю огороджену парканом із сітки та дерева. В будинку виявлені пошкоджені вікна - відсутнє скло в рамі. В середині приміщення на підлозі виявлений слід взуття. Цей слід, як і виявлений слід пальців рук, під час огляду був вилучений з місця події.

Відповідно до висновків дактилоскопічних експертиз № 935 від 02.09.2016 року та № 1947 від 16.11.2016 року, виявлені під час огляду місця події 12.03.2016 року сліди пальців рук придатні для ідентифікації, даний слід залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_4.

Згідно змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 30.10.2016 року, ОСОБА_4 на місці події в домоволодінні АДРЕСА_1 Харківської області добровільно показав та розказав, що в березні 2016 року він з метою крадіжки з боку огороду потрапив на територію цього будинку, де шляхом вийняття віконного скла через вікно проник в середину будинку та викрав звідти чавунну піч та казанок. Ці речі він викинув через вікно, а потім розпорядився на власний розсуд. При цьому ОСОБА_4 вказав на одне з вікон, через яке він проник до будинку, а в середині будинку вказав на піч в приміщенні кухні, звідки взяв чавунну поверхню та казанок об'ємом 10 літрів.

В судовому засіданні обвинувачений наголосив, що досліджені судом протоколи огляду місця події та проведення слідчого експерименту складені з порушенням кримінального процесу, зміст протоколів не відповідає дійсним подіям.

Судом допитані в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що зазначені в протоколі огляду місця події понятими. Останні підтвердили ту обставину, що приймали участь в огляді та підписали складений протокол, погодившись з його змістом. Обидва свідки підтвердили виявлення та вилучення слідів пальців рук. При цьому ОСОБА_7 згадав, що експерт виявив ці сліди за допомогою спеціального порошку. Свідки підтвердили, що слід пальця був запакований експертом в пакет в їх присутності.

Певні неузгодженості в поясненнях свідків на які посилається обвинувачений, суд не вважає такими, що спростовують сам факт проведення слідчих дій за їх участю, оскільки з дати зазначеної в протоколах минуло багато часу, неможливість згадати деталі слідчих дій, при цьому - є природною.

Свідок ОСОБА_6 також пояснила, що була присутня разом з іншою особою при проведенні слідчого експерименту в якості понятої. В її присутності ОСОБА_4 показував через яке вікно проникав в середину будинку.

Свідок відкинула зауваження ОСОБА_4 про те, що нібито працівники поліції вказували йому що казати та на яке вікно показувати.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що не пам'ятає подробиць через давнину, але загалом підтвердив ту обставину, що Іванов показував через яке вікно він проникав до будинку ОСОБА_5

Крім того, в судовому засіданні досліджений конверт з липкою стрічкою із слідами пальців рук, які були вилучені під час огляду місця події в будинку АДРЕСА_1. Цей конверт відповідає зображенню на фото таблиці доданої до висновку дактилоскопічної експертизи. Свідок ОСОБА_7 при огляді конверту впізнав на ньому свій підпис.

Наявність дактокарти з відтисками долоней та пальців рук ОСОБА_4 свідчить про відібрання у нього таких відтисків у передбачений законом спосіб. Хоч ОСОБА_4 і заперечує приналежність до нього цих дактокарт, підстав вважати, що на картах відтиски рук, що не належать обвинуваченому не має.

Матеріали справи та інші докази, а саме протоколи огляду та слідчого експерименту, а також пояснення потерпілої та її чоловіка свідка ОСОБА_9 не містять даних про те, що проникнення до дачного домоволодіння ОСОБА_5 було два чи більше разів різними особами та способами, а тому обвинувачення про викрадення ОСОБА_4, крім майна зазначеного ним під час слідчого експерименту, - газового балону та мотка дроту, також підтверджується.

Враховуючи вищезазначені докази в їх сукупності, суд відкидає пояснення обвинуваченого про те, що звинувачення на його адресу стали наслідком його неприязливих стосунків з сім'єю потерпілої.

Таким чином, ОСОБА_4, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинено повторно, поєднано з проникненням в житло.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного, а також обставини що обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово засуджений за різноманітні злочини в тому числі пов'язані із посяганням на статеву свободу особи, а також порушення правил адміністративного нагляду. Він не працює, не одружений, дітей не має, характеризується негативно, страждає на хронічний двосторонній пієлонефрит.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 не має, натомість обставиною що обтяжує покарання є рецидив злочинів.

Суд не вважає повторність обставиною, яка обтяжує покарання, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою, що охоплюється частиною третьою статті 185 КК України та інкримінована обвинуваченням.

Суд, приймаючи до уваги зазначені дані, прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 не можливе без застосування покарання, пов'язаного з позбавленням волі.

Цивільний позов не заявлений, водночас підлягають стягненню з обвинуваченого судові витрати на проведення судових експертиз в розмірі 3543 грн., що підтверджується розрахунками їх вартості.

Стосовно ОСОБА_4 була обрана міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До вступу вироку в законну силу Іванов повинен залишатись під вартою в установі виконання покарань.

Відповідно до ухвали суду від 23.11.2017 року ОСОБА_4 був затриманий, тож строк покарання має відраховуватись із цієї дати.

Необхідно в строк відбування покарання зарахувати період знаходження ОСОБА_4 під вартою, тобто з 23.11.2017 року по 28.03.2018 року.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, ст. 65, 67 КК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 23.11.2017 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк перебування його під вартою з 23.11.2017 по 28.03.2018 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу стосовно ОСОБА_4 залишити у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарання № 27.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, ГУДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати напроведення дактилоскопічних експертиз №935 від 02.09.2016 року в сумі 879 грн. 60 коп. та №1947 від 16.11.2016 року в сумі 2 311 грн. 05 коп., судово-товарознавчої експертизи №4464 від 28.10.2016 року в сумі 352 грн. 40 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим з дня вручення йому копії вироку.

Суддя О.В. Товстолужський