Ухвала суду № 73019649, 28.03.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5410/18

УХВАЛА

28 березня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді - Головчака М.М.,

з участю секретаря судового засідання – Тригубець Ю.М.,

прокурора – Бабич А.А.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

слідчого - Крупенка Р.О.

захисників адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майора юстиції ОСОБА_4, яке погоджене з прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радник юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/1, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, інваліда другої групи, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, -

в с т а н о в и в:

Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Рівненській області майор юстиції ОСОБА_4звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області радник юстиції ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1, діючи умисно та переслідуючи мету у постійному та швидкому незаконному отриманні доходу від вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863-XIV від 08.07.1999 та інших нормативно-правових актів, досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також іншими, на даний час невстановленими слідством особами, після чого, переслідуючи об’єднаний з ними, єдиний злочинний умисел, упродовж 2017-2018 років спільно вчиняли незаконне придбання на території ОСОБА_8 таблеток медичних препаратів «Cirrus» та «Acatar» із вмістом прекурсору псевдоефедрину, їх переміщення в Україну через митний кордон з приховуванням від митного контролю, зберігання, перевезення з метою збуту та збут в особливо великих розмірах іншим особам, з метою використання під час виготовлення останніми психотропної речовини метамфетаміну.

Узгодивши спільний механізм вчинення таких злочинів, з дотриманням заходів конспірації та безпеки, діючи з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інші на даний час невстановлені слідством особи діяли у наступний спосіб.

Так, ОСОБА_1, маючи великий попит у жителів різних областей України, у тому числі Рівненської, на придбання у нього псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», за невстановлених досудовим слідством обставин, прийняв рішення про організацію їх придбання, а потім незаконного переміщення через митний кордон України з ОСОБА_8 в Україну та подальший збут таким особам.

Попередньо, з метою реалізації своїх протиправних намірів, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з невстановленою слідством особою, яка перебувала на території ОСОБА_8, що полягала у систематичному збуті на території вказаної країни на постійній основі псевдоефедриновмісних таблеток, зокрема «Cirrus» та «Acatar», визначеним ним особам.

Надалі, ОСОБА_1, будучи обізнаний про заборону переміщення таких таблеток через митний кордон України, діючи з метою запобігання виявлення правоохоронними органами його злочинних намірів, прийняв рішення про залучення до такої протиправної діяльності жителів Волинської області ОСОБА_6 та ОСОБА_9, систематичний перетин кордону якими у вказаних цілях в ОСОБА_8 та в зворотному напрямку не викликав підозр, у зв’язку з фактичним місцем проживання останніх неподалік від кордону з вказаною державою.

У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, погодившись на пропозицію ОСОБА_1 та діючи відповідно до визначеної у групі ролі, після замовлення останнім визначеного ним обсягу таблеток «Cirrus» та «Acatar» з вмістом прекурсору «псевдоефедрин», в особливо великих розмірах, взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення їх отримання в ОСОБА_8, переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшу передачу замовнику через водіїв маршрутних перевізників у заздалегідь обумовлений ОСОБА_1 населений пункт.

Так, у третій декаді березня 2018 року ОСОБА_1 черговий раз у вказаний спосіб досягнув злочинної домовленості з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо контрабандного переміщення таких таблеток з ОСОБА_8 в Україну.

Після цього, з метою реалізації вказаних, спільних з ОСОБА_1 протиправних намірів, за надані останнім грошові кошти, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 придбали 24.03.2018 на території ОСОБА_8 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», які розфасували у різні, так звані упакування та замаскували, шляхом поміщення під внутрішню частину обшивки салону автомобіля марки «Renault», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, задля унеможливлення їх виявлення у ході проходження митного контролю під час слідування на територію України.

Надалі, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, діючи згідно з попередньою домовленістю з ОСОБА_1, та з метою реалізації спільного злочинного умислу в частині контрабанди псевдоефедриновмісних таблеток, 24.03.2018 перемістили з ОСОБА_8 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС України 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», з приховуванням від митного контролю.

Проте, під час проведення упродовж 24-25 березня 2018 року на території митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС України співробітниками Управління СБ України в Рівненській області обшуку зазначеного вище транспортного засобу, в якому слідували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 серед інших речей і документів виявлено та вилучено приховані зазначені 16786 таблеток «Cirrus» та 18000 таблеток «Acatar», переміщення яких організував ОСОБА_1 і, як наслідок, протиправну діяльність зазначеної групи осіб в частині контрабанди прекурсорів було припинено.

Поряд з цим, під час проведення 25.03.2018 за участі ОСОБА_1 огляду місця події на території автостанції «Київ», що знаходиться у м. Києві по вул. Симона Петлюри, 32, виявлено та вилучено упакування, у якому містилися частина від загального обсягу замовлених ним таблеток «Cirrus» у кількості 13986 одиниць та таблеток «Acatar» у кількості 17760 одиниць, які він отримав від ОСОБА_6 та ОСОБА_9 після повернення останніх з чергової поїздки з-за кордону за вищевказаним механізмом у зазначених цілях.

Зокрема, ОСОБА_1, маючи намір на незаконне збагачення від збуту таких прекурсорів, передав вказане упакування, у якому містилися зазначені таблетки у такій кількості, водію мікроавтобуса марки «Mercedes» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, який не був обізнаним щодо вмісту даного упакування, для подальшої передачі у м. Кривий Ріг, невстановленій досудовим слідством особі.

Після відібрання вибірковим методом однієї з упаковок у якій містилося 140 із загальної кількості 16786 таких таблеток та проведення експертних досліджень встановлено, що, згідно з висновком експерта Рівненського НДЕКЦ МВС України № 2.1-312/18 від 26.03.2018, у наданих на експертизу таблетках білого кольору у вказаній кількості міститься прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю – псевдоефедрин загальною масою 13,020 грама.

Згідно з Таблицею № 3 «ОСОБА_4 та особливо великі розміри прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, псевдоефедрин, вагою понад 6 грам, є особливо великим розміром.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 2 ст. 305 КК України - переміщення прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також ч. 3 ст. 311 КК України – незаконне придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою використання під час виготовлення психотропних речовин, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, з метою збуту та їх збуті.

Оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказані ризики існують, є актуальними,оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та інших осіб, причетних до вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, які характеризуються латентністю їх організації та подальшої реалізації, у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, у зв’язку з чим необхіднийтривалий період часу для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та притягнення їх до кримінальної відповідальності. Водночас, перебування підозрюваного на волі призведе до неможливості повного та об’єктивного досудового розслідування з вищенаведених причин, оскільки останній може перешкоджати досудовому розслідуванню шляхом знищення документів та речей, які ще не відшукані стороною обвинувачення та можуть мати значення для кримінального провадження, впливати на свідків та інших осіб з метою приховування вказаної протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань, повідомлення інших осіб, які причетні до вчинення зазначених злочинів, про факти які йому стали відомі у ході слідства, що може вкрай негативно вплинути на його хід та кінцеві результати, а також впливати іншим чином.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22017180000000103 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п"ять років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 305 КК України, за останній з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України). Цей ризик є реальним зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_1 за період 2016-2017 років систематично виїжджав на територію Російської Федерації та АР Крим, територія якої у даний час окупована згаданою державою та у якій фактично проживають його батьки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11, що свідчить про наявність міцних соціальних зв’язків з останніми;

2) знищувати, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п.2 ч.1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_1 може знищити, спотворити документи (квитанції, накладні, записники, блокноти, магнітні та інші носії інформації, тощо), які стосуються придбання та збуту вказаних прекурсорів, а також інших документів, які вказують на причетність осіб до вчинення зазначеного та інших кримінальних правопорушень.

3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом (п.4 ч.1 ст. 177 КПК України).

4) вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст. 177 КПК України). Схильність до вчинення злочинів у зазначеній сфері і обізнаність про джерела отримання заборонених та обмежених в обігу зазначених речовин, що як наслідок може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства у разі перебування на волі підозрюваного. З урахуванням вказаних фактів можна прийти до висновку, що ОСОБА_1 може продовжувати вчиняти такі злочини та/або вчинити новий злочин, у тому числі у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів.

Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді даного клопотання суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік, стан здоров'я.

З урахуванням особи підозрюваного, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, ризики на які посилається сторона обвинувачення, суд вважає, що до підозрюваної необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов"язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов"язків, передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов"язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, за яке він підозрюється, отримання коштів від злочинної діяльності, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов"язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 23 травня 2018 року, вважаю за необхідне покласти обов"язки : прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави,визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув"язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178,183,184,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/1, українця, громадянина України, не працюючого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, а саме 19 год.00 хв. 25 березня 2018 рорку.

Строк дії ухвали - 19 год.23 травня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 7000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 12 334 000 грн. 00 коп. (дванадцять мільйонів триста тридцять чотири грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області 37315038010559, банк отримувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26259988.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов"язки:

-прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 травня 2018 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов"язаний виконувати покладені на нього обов"язки, пов"язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.М. Головчак