Постанова № 73019327, 27.03.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/751/17 Номер провадження 22-ц/786/716/18Головуючий у 1-й інстанції Шелудяков Л. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Хіль Л.М.,

суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2017 року ухваленого під головуванням судді Шелудякова Л.В. об 11 год. 29 хв. (відомості про складання повного тексту відсутні) по справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 22.03.2006 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №06/06-А відповідно до якого позивач надав грошові кошти в сумі 142000,00 грн. до 22.03.2011 року зі сплатою 18,00 % річних для проведення розрахунків за Договором купівлі-продажу автомобіля марки GREAT WALL HOVER2005 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_1.

Оскільки відповідач належним чином не виконував зобов`язання за кредитним договором, порушив строки повернення кредиту та сплати процентів, просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 26.12.2016 року склала 88525,39 грн.

30.08.2017 року представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності, посилаючись на те, що останній платіж по тілу кредиту здійснено 01.10.2008 року в сумі 2413,61 грн., останній платіж по відсоткам був 30.11.2011 року в сумі 800 грн., таким чином з 30.11.2011 року відповідач не сплачував заборгованість, а позивач звернувся до суду лише 28.03.2017 року, тобто, з пропуском встановленого трьохрічного строку позовної давності.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2017 року відмовлено в задоволенні позову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з пропуском строку звернення з позовом до суду.

Стягнуто з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» на користь держави судовий збір в сумі 1600 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржила уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний банк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обгрунування апеляційної скарги зазначила, що місцевий суд невірно застосував строки позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що скаржником не доведено причини поважності пропуску строку звернення до суду, неправомірно нараховані відсотки по припиненню кредитного договору, а тому просив апеляційну скаргу відхилити, рішення місцевого суду залишити без змін.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що 22.03.2006 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №06/06-АЄ відповідно до якого позивач надав грошові кошти в сумі 142000,00 грн. до 22.03.2011 року зі сплатою 18,00 % річних для проведення розрахунків за Договором купівлі-продажу автомобіля марки GREAT WALL HOVER2005 року випуску, сірого кольору, шасі НОМЕР_1.

22.03.2006 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки.

Місцевим судом також встановлено, що свої зобов'язання банк виконав, надавши кредит на умовах, в строки та розмірі, обумовленому угодою.

Позичальник в свою чергу прийняті на себе зобов'язання щодо повернення коштів та сплати відсотків та інших платежів, обумовлених угодою, не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23.12.2009 року стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4С солідарно на користь ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк» за кредитним договором №06/06-А від 22.03.2006 року: 65452,96 грн. основної заборгованості по кредиту; 10237,91 грн. процентів, 197,25 грн. штрафів за прострочення повернення загальної заборгованості та 942,60 грн. штрафів за прострочення сплати процентів, а всього 76830,72 грн. На даний час рішення суду не виконано.

Згідно розрахунку, станом на 26.12.2016 заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить 164216,26 грн. з них: кредит 70952,96 грн.; відсотки 90708,40 грн.; штраф/пеня 2554,90 грн. Різниця нестягненої суми заборгованості складає 88525,39 грн.

Також вбачається, що відповідно до розрахунку заборгованості перед банком відповідач починаючи з 30.11.2011 року жодного платежу за кредитним договором не здійснював.

Відмовляючи в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку позовної давності місцевий суд виходив з того, що останній платіж по кредитному договору відповідачем здійснено 30.11.2011 року , тобто останній день звернення до суду 30.11.2014 року, при цьому позивач з вернувся лише 28.03.2017 року.

Крім того, будь-яких заяв про причини пропуску строку позовної давності позивачем не надано та питання про його поновлення не ставилось.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як "строк договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до умов кредитного договору від 22 березня 2006 року сторони встановили як строк дії договору - до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов'язань, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору вбачається, що останній платіж в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором по тілу відбувся 01.10.2008 року в сумі 2413,61 грн., а по процентах 30.11.2011 року в сумі 800 грн. (а.с.4-5).

Таким чином останнім днем для звернення з позовом до суду є 30.11.2014 року.

Позивач звернувся до суду з позовом 28.03.2017 року, тобто із пропуском строку позовної давності.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність (ст. 257 ЦК України) за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі N 6-20цс14, від 03.06.2015р. №6-31цс15, від 06 квітня 2016р. у справі N 6-2520цс15, яка була врахована судом першої інстанції при розгляді цієї справи.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, ст. 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни залишити без задоволення.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 20 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Л.М. Хіль

Судді: С.А. Гальонкін

Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль