Рішення № 73019266, 27.03.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/194/18

№ пров. 2/544/183/2018

Номер рядка звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 березня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Ощинської Ю. О.,

за участю секретаря судового засідання Пірогова В. Г.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду по вул. Ярмарковій, 17 м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Вікторійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення часток в праві спільної власності,

у с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом в обґрунтування якого вказала, що розпорядженням органу приватизації при виконкомі Вікторійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 передано безоплатно у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Спадкоємцем майна померлої є ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5. ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як спадкоємці майна померлого звернулися до Пирятинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте їм було відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину, оскільки частки у спільному майні не виділені. Укласти договір про визначення часток між всіма співвласниками неможливо, так як двоє із співвласників померли. Враховуючи вищевикладене, позивачі просять визначити, що розмір частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 становить 1/4 частина кожного та встановити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 належить по 1/4 частині вказаної квартири кожному.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила цивільну справу за її позовом до Вікторійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення часток в праві спільної власності розглянути у підготовчому судовому засіданні. Позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник відповідача Вікторійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ст.ст. 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб виникає спір.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом установлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 липня 2001 року, виданого органом приватизації при виконкомі Вікторійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області, квартира АДРЕСА_1 була приватизована ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності (а.с. 19).

30 липня 2001 року на вказану квартиру був виготовлений технічний паспорт, з якого вбачається, що надана квартира АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.2002 (а.с. 16).

ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_7 (а.с. 7-8, 17).

У відповідності до статтей 529, 530 Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю. При відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 15.02.2010 (а.с. 15).

Спадкоємці майна померлого - дружина ОСОБА_8 (а.с. 8), донька ОСОБА_3 (а.с. 11) та син ОСОБА_2 (а.с. 14), звернулися до Пирятинської державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки частки у спадковій квартирі не визначені (а.с. 22).

Указана обставина є перешкодою у спадкуванні майна після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

В пункті 17 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається, зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. Відповідно до статті 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Так, спільною сумісною власністю, зокрема, є: майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 60 - 74 Сімейного кодексу України (далі - СК); майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

У пункті 3.4 Інформаційного листа ВССУ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Статтею 368 ЦК України встановлено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Стаття 369 ЦК України закріплює, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе визначити, що розмір частки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 становить 1/4 кожного та встановити факт належності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1/4 частині вказаної квартири кожному.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-18, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, с у д, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Вікторійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області про визначення часток в праві спільної власності - задовольнити.

Визначити, що ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_3, належить 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю.

Визначити, що ОСОБА_3, народження ІНФОРМАЦІЯ_4, належить 1/4 частки квартири АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю.

Встановити факт належності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Встановити факт належності ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/4 частки квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду по справі може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Суддя Ю.О. Ощинська