Рішення № 73019150, 27.03.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.03.2018 Справа № 554/6259/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Микитенка В.М.,

з участю: секретаря Різник А.В.,

відповідача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1, третя особа: Державна архітектурно-будівельної інспекція України про визнання дій протиправними, скасування постанови №П74-17 від 04.08.2017 року про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.96 КУпАП та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

10.08.2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування постанови №П74-17 від 04.08.2017 року про накладення адміністративного стягнення за ч.5 ст.96 КупАП та закриття провадження у справі, мотивуючи, що розгляд справи відповідачем було проведено без його участі та сповіщення, з порушенням його процесуальних прав та не враховано усі обставини, що мають значення для справи, які свідчать про невинуватість позивача. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та третя особа заперечили проти позову за безпідставністю.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінюючи зібрані докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

У відповідності до постанови П74-17 від 04.08.2017 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено стягнення у виді штрафу в сумі 8517 грн. за реконструкцію нежитлового приміщення в житловому будинку на вул. І.Мазепи, 49 в м. Полтава шляхом влаштування дверного прорізу в зовнішній огороджувальній капітальній стіні для влаштування вхідної групи за відсутності документу, який дає право на виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.96 КУпАП (а.с.4, 43).

Протокол про адміністративне правопорушення №П73-17 та акт перевірки від 31.07.2017 року відносно ОСОБА_3 містять аналогічні відомості (а.с. 2-3, 24-33, 41). Водночас, ОСОБА_3 із ними не погодився.

Указані постанова, протокол та акт, всупереч ч.1 ст.256, ст. 283 КупАП, не містять дати вчинення правопорушення.

У відповідності до ч.1,7 ст.34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частина 5 ст.96 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Водночас, до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженим постановою КМУ від 07.06.2017 року №406 входять:

- роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, — щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1);

- роботи із заміни покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами, виконання яких не передбачає втручання в несучі конструкції;

- технічне переоснащення згідно з державними будівельними нормами внутрішніх систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; обладнання (переобладнання) будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води;

- заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних блоків.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Полтава, вул. І.Мазепи - 23.06.2017 року (а.с.71-72).

У відповідності до висновку про можливість перепланування за результатами проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам, виконаного ПП ПБТІ «Інвентаризатор» щодо нежитлової будівлі за адресою: м. Полтава, вул. І.Мазепи, 49, у результаті проведеного дослідження, експерт зробив висновок, що укріплення влаштованого прорізу відповідає будівельним - технічним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діють на території України також встановлено їх відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації для даного типу будівель, згідно вимог. Жорсткість та несуча здатність стіни з влаштованим в неї прорізу відповідають надійності та безпеці об’єкту, згідно загальних принципів забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель та будівельних конструкцій. Це висновок виконаний сертифікованим експертом ОСОБА_4, кваліфікація якої не викликає сумнівів (а.с. 34-38, 53-72, 69).

Реєстрацію вказаних поточних змін проведено спеціалізованою установою ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», згідно технічного паспорту №42132 від 07.07.2017 року (а.с. 39-40, 73-76). Зазначений технічний паспорт не містить посилань на самочинне будівництво.

Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч.2 ст.62 Конституції України).

З огляду на те, що позивачем оскаржується рішення відповідача, має бути перевірено, в тому числі, чи прийнято воно обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Під час судового розгляду установлено, що цих вимог відповідачем дотримано не було, тому протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що позивач з правопорушенням передбаченим ч. 5 ст. 96 КУпАП не погодився.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом установлено, що позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення) проводила головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу №2 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1, яка і склала акт перевірки № 421 від 14.07.2017 року та протокол П73-17 від 31.07.2017 року.

Ця ж особа безпосередньо приймала участь при вирішенні питання щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за: ч. 5 ст.96 КупАП, шляхом винесення оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення № п74-17 від 04.08.2017 року.

Такі дії свідчать про порушення відповідачем принципу безсторонності при прийнятті рішення, який закріплений приписами ст. 2 КАС України.

Так, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміна (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі Срамек проти Австрії, справа Волков проти України від 09.01.2013р. заява № 21722/11).

При цьому, у рішенні «Волков проти України» від 09.01.2013р. (заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки, що викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.

Водночас, обов'язок інспектора передати матеріали перевірки для належного розгляду прямо передбачений пунктом 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року N 244.

Пунктом 20 постанови КМУ №244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, серед іншого, з'ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Тобто, у даному випадку відповідач ОСОБА_1, яка безпосередньо склала матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надала правову оцінку та перевірила правильність складення матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які нею ж і оформлено, що на думку суду є неприпустимим та викликає сумніви в її неупередженості.

Вищенаведене, суд вважає самостійною підставою для скасування спірної постанови.

Крім того, суду не надано доказів щодо здійснення самочинного будівництва саме позивачем ОСОБА_3 та його провини в цьому, з огляду на засади юридичної визначеності. Зокрема, оскаржувана постанова не містить посилання на дату вчинення правопорушення, позивач набув права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 лише 23.06.2017 року, виконання дверного прорізу в несучій стіні здійснено шляхом демонтажу існуючого підвіконного блоку, що відповідно до постанови КМУ від 07.06.2017 року №406 не потребує документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Водночас, матеріали справи містять висновок ПП ПБТІ «Інвентаризатор» про можливість відповідного перепланування та його відповідність державним стандартам, будівельним нормам, правилам, нормативним актам.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (ч.3 ст.286 КАС України).

Враховуючи, що відповідач протиправно розглянув справу про адміністративне правопорушення та не довів усіх його обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 2,6,77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області ОСОБА_1 щодо розгляду справи з притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП.

Постанову №П74-17 від 04.08.2017 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 96 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в його діянні складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя В.М.Микитенко