Постанова № 73018148, 22.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 132/595/17

Головуючий у 1-й інстанції: Павленко І.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

22 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Аніщенко А.О.,

Представника відповідача: Дзіся А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови виплати пенсії і вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

у лютому 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій щодо відмови виплатити пенсії і вчинення певних дій.

Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 23.11.2017 року позов задоволено частково:

- поновлено ОСОБА_3 строк звернення до суду;

- визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у відновленні виплати ОСОБА_3 пенсії за вислугу років;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відновити ОСОБА_3 виплату пенсії за вислугу років з 01.04.2015 року, призначеної йому довічно відповідно до Закону України «Про забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ;

- стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір в розмірі 640 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення предстанвика відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що з грудня 2011 року та по даний час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Вінницькій області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до ЗУ « Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» .

З 11.10.2011 року після призначення пенсії та по даний час позивач працює на посаді начальника управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області.

З квітня 2015 року виплату призначеної пенсії було припинено.

На звернення ОСОБА_3 щодо відновлення пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 11301.2017 №1888/Н-12 повідомило, що виплату пенсії припинено з 01.04.2015 року, оскільки згідно статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції законів №213 від 02.03.2015 та №911 від 24.12.2015), якою передбачено, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування ( крім інвалідам І та II групи, інвалідам війни III групи та учасникам бойових дій, осіб на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», далі- особи, на яких не поширюються особливий порядок виплати пенсій) у період служби в органах місцевого самоврядування пенсії, призначені відповідно до законодавства України не виплачуються.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з 1 квітня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу довічно відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 -XII підлягає відновленню у зв'язку з відсутністю зазначених у статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпеченя осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII вищезазначеного Закону підстав для її невиплати.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком виходячи з такого.

Щодо пропущеного ОСОБА_3 строку для звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

До суду першої інстанції, позивачем подано заяву про поновлення строку для звернення до суду, в якій позивач як на підставу визнання причин пропущеного строку поважними посилається на те, що про призупинення виплати пенсії ОСОБА_3 стало відомо 06 грудня 2016 року, коли він звернувся з відповідною заявою до Пенсійного фонду з питання причин призупинення виплати пенсії.

За ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В порядку ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальних строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Враховуючи, що пенсія є періодичною виплатою, яка отримується кожного місяця, а тому про порушення своїх прав, позивач повинен був дізнатись кожного місяця під час її отримання.

Оскільки позовну заяву було подано 24.02.2017, колегія суддів дійшла висновку що позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом свого права щодо відновлення пенсії за період з 01.04.2015 по 23.08.2016, що з врахуванням приписів ст.100 КАС України є підставою для залишення позову у вказаній частині без розгляду й відповідно скасування постанови суду першої інстанції у вказаній частині.

Щодо відновлення виплати пенсії починаючи з 24.08.2016 року, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до Закону № 901-VIII від 23.12.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ч. 1 ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2016 року викладено в новій редакції, згідно якої тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, згідно наведеної норми Закону підставою для невиплати позивачу пенсії в період з 24.08.2016 року є його робота на посаді державного службовця.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на посаді державного службовця, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог за період з 24.08.2016 року по 20.12.2016 року.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 перше речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, відповідно до якого тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про державну службу", «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відповідач зобов'язаний був відновити виплату пенсії позивачу.

Втім, відповідно до нової редакції статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії не виплачуються.

Отже, зважаючи на наведені законодавчі приписи, виплата пенсії ОСОБА_3 повинна бути відновлена з 20 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року, й невиплата Управлінням позивачу пенсії у вказаний період не узгоджується з зазначеними вище нормами, а тому дії відповідача щодо відмови у відновленні виплати позивачу пенсії за вислугу років є неправомірними.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання відновити виплату пенсії за вислугу років за період з 01 квітня 2015 року по 23 серпня 2016 року залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у відновленні виплати ОСОБА_3 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відновити ОСОБА_3 виплату пенсії за вислугу років за період з 20.12.2016 року по 31.12.2016 року, призначеної йому відповідно до Закону України "Про забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 28 березня 2018 року.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.