Постанова № 73018142, 21.03.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/11677/17

Головуючий у 1-й інстанції: Карплюк О.І.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

21 березня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду в м. Хмельницькому до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання позивачем постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року про зобов`язання провести з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії в розмірі 90% заробітної плати державного службовця.

Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги вимоги ч. 6 ст. 26, ст. 63, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набув чинності з 05.10.2016 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року зобов`язано управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому провести з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії в розмірі 90% заробітної плати державного службовця.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Хмельницькій області Секрети О.М. від 09 червня 2017 року за невиконання даного судового рішення на управління Пенсійного Фонду України у м. Хмельницькому було накладено штраф в розмірі 5100 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, з урахуванням дати видачі спірних постанов, урегульовано нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ).

В силу ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Отже, обов'язок виконати постанову, що набрала законної сили виникає з моменту набрання такою постановою законної сили.

Порядок та процедура виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення регламентований ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів ( за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії встановлена ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Як на факт виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року позвачем додано до позову розпорядження №138979 від 15.12.2016 року, згідно якого здійснено перерахунок ОСОБА_2 пенсії, призначеної в розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем його роботи на державній службі, з врахуванням довідки про заробітну плату №5209/к/22-01-05 від 29.12.2015 року, виданої ГУ ДФС України в Хмельницькій області.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками позивача, що таким чином постанова Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 серпня 2016 року виконана.

Перерахунку пенсії з урахуванням висновків суду першої інстанції, викладених у постанові від 02 серпня 2016 року, а саме згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1103 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» не відбулось.

Водночас, колегія суддів зауважує, що посилання у листі (№484/09 від 06.01.2017 року) позивача на те, що ОСОБА_2 було повідомлено щодо результату проведення перерахунку на виконання судового рішення по справі №686/14314/16-а, а відтак, позивачем фактично вчинено усі необхідні дії спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення, не приймає до уваги, оскільки позивач був відповідачем у справі, копії постанови отримував, з висновками суду ознайомлювався, та повинен був знати, в чому саме полягає невірність призначення ним ОСОБА_2 пенсії.

Жодних доказів звернення до суду із заявами про роз'яснення судового рішення чи прийняття додаткового рішення, інших переконливих доказів щодо виконання постанови суду від 02.08.2016 року суду надано не було.

Крім того, суд першої інстанії не дослідив звернення ОСОБА_2 на адресу відділу примусового виконання рішень, в яких він інформував чому рішення суду не виконано і про причини неправильного нарахування пенсії позивачем на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2016 року у справі № 686/14314/16-а, хоча в постанові про накладення штрафу державний виконавець вказав на ці звернення ОСОБА_2

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду в м. Хмельницькому про скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. за невиконання позивачем постанови Хмельницького міськрайонного суду від 02 серпня 2016 року підлягають задоволенню, оскільки боржником не було вжито необхідних заходів, відповідно до вимог законодавства та вимог державного виконавця.

Враховуючи викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 листопада 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 березня 2018 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.