Постанова № 73018123, 22.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3005/17ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєва І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.12.2017, повний текст складено 06.12.2017, суддя І інстанції Бадюков Ю.В. по справі № 820/3005/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" (далі по тексту – позивач, ТОВ "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2", товариство) звернулося до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ДФС, контролюючий орган), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.06.2017 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.06.2017 року № НОМЕР_2.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 13.06.2017 року № НОМЕР_1.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. 102 ПК України та норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення позову, просить скасувати постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року в частині задоволення позову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" зареєстроване юридичною особою в порядку, передбаченому чиннним законодавством України та перебуває на податковому обліку в контролюючому органі з 01.08.2008 року за № 740, є платником ПДВ відповідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18.08.2008 року за № 200204044, виданого Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС в Харківській області.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД - 46.33 є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до п.200.10 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.04.2017 року №9070792881) у розмірі 15702,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 3854/20-40-12-02-26/3597/4674 від 19.05.2017 р. “Про результати камеральної перевірки ТОВ "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2017 р.” (далі по тексту – акт перевірок) (а.с. 35-38).

Згідно висновку акта перевірки встановлено наступні порушення: п. 102.5 ст.102, п. 198.5 ст. 198, п.200.1 п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ із змінами та доповненнями, занижено суму податкових зобов'язань за квітень 2014р. - жовтень 2014р., липень 2015р. - березень 2017р. на суму 8 038 грн., що призвело до завищення суми від’ємного значення, задекларованої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року у розмірі 15702,0 грн. та завищено суму залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) за березень 2017 року у розмірі – 211 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом були винесені наступні податкові повідомлення – рішення від 13.06.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 (а.с. 40-42).

Скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 року № НОМЕР_2 та від 13.06.2017 року № НОМЕР_1, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачем було подано заяву від 20.04.2017 року про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 15 702,0 грн.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку у розмірі 15702,00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 3854/20-40-12-02-26/35974674 від 19.05.2017 р. “Про результати камеральної перевірки ТОВ "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2017 р.”

На підставі вказаного акту Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішенням від 13.06.2017 року №0001311202, яким позивачу за порушення п.102.5 ст.102, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 7874 грн.

Згідно акту перевірки, сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, яка бере участь у складі формування суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за березень 2017р. від 20.04.2017 року у розмірі - 7 874,4 грн., в т.ч. по періодах виникнення від'ємного значення за: грудень 2013 року - 4526,68 грн., січень 2014 року - 694,68 грн., березень 2014 року -2653,04 грн. з урахуванням строків давності складає більше 1095 днів, у зв’язку з чим відповідач дійшов висновку про неправомірність заявлення до відшкодування сум поза межами встановленого статтею 102 ПК України строку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком контролюючого органу, з огляду на таке.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію з ПДВ та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, з аналізу наведених приписів Податкового кодексу України випливає, що сумою бюджетного відшкодування є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування на суму 7874 грн. слугували висновки контролюючого органу про заявлення позивачем до відшкодування сум ПДВ поза межами встановленого статтею 102 ПК України строку.

Згідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем, здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України визначено строки щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що приписи п.102.5 статті 102 Податкового кодексу України врегульовують питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Відповідно до пп.14.1.115. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Отже, в розумінні приписів пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість, а не надміру сплачених грошових зобов'язань.

Враховуючи, що бюджетне відшкодування з ПДВ не є надміру сплаченим грошовим зобов'язанням, то приписи п.102.5 ст.102 ПК України на відшкодування ПДВ не розповсюджуються.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішенням від 13.06.2017 року №0001311202.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішенням від 13.06.2017 року №0001331202, виходячи з наступного.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Харківській області від 13.06.2017 року №0001331202 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 211 грн, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року позивачем було визначено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 1108 грн.

Згідно акту перевірки № 3854/20-40-12-02-26/35974674 від 19.05.2017 р. контролюючим органом за результатами перевірки підтверджено нарахування позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 897 грн.

При цьому, контролюючим органом за результатами перевірки не підтверджено нарахування позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 211 грн, тобто сума відхилення складає 211 грн.

Згідно наданих відповідачем письмових пояснень від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року у розмірі – 211 грн. сформовано за рахунок віднесення до податкового кредиту телекомунікаційних послуг у сумі:

- 64,28 грн. за грудень 2016 р. по контрагенту ПРАТ «ВФ Україна»;

- 33,48 грн. за січень 2017 року по контрагенту ПРАТ «ВФ Україна» -17,48 грн та по контрагенту ПРАТ «КИЇВСТАР» -16 грн;

- 23,00 грн. за лютий 2017 р. по контрагенту ПРАТ «ВФ Україна» -9,49 грн та по контрагенту ПРАТ «КИЇВСТАР» -13,36 грн;

- 88,99 за березень 2017 року по контрагенту ПРАТ «ВФ Україна» -86,99 грн та по контрагенту ПРАТ «КИЇВСТАР» -2 грн.

Завищення позивачем від'ємного значення у розмірі – 211 грн відповідач обгрунтовує тим, що позивачем під час формуваня від'ємного значення у розмірі 211 грн були порушені приписи абз. "г" п.198.5 ст.198 ПК України, оскільки отримані позивачем телекомунікаційні послуги від контрагентів ПРАТ ВФ «Україна» та ПРАТ «КИЇВСТАР» не були використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до абз. "г" п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представника позивача було зобов'язано надати письмові пояснення щодо операцій по яким відбулося нарахування позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 211 грн.

Також, на адресу позивача ОСОБА_1 апеляційним адміністративним судом було направлено запит про надання документів в підтвердження операцій з ПРАТ "ВФ УКРАЇНА" та ПРАТ "КИЇВСТАР" за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та їх використання у власній господарській діяльності позивача.

Позивачем на запит суду від 02.03.2018 року не надано документів в підтвердження операцій з ПРАТ "ВФ УКРАЇНА" та ПРАТ "КИЇВСТАР" за грудень 2016 року, січень, лютий, березень 2017 року та їх використання у власній господарській діяльності позивача.

21.03.2018 року представником позивача на адресу ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду надано заяву про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника позивача на лікарняному. Витребуваних за запитом суду документів позивачем не надано.

Також позивачем не надано доказів в підтвердження перебування директора ТОВ «Інтернешнл груп компані ОСОБА_2» на лікарняному та неможливістю надання у зв'язку з цим витребовуваних доказів у судове засідання 02.03.2018 року, що було підставою для оголошення 02.03.2018 року перерви у розгляді справи на 22.03.2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано первинних документів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з отриманням від контрагентів ПРАТ ВФ «Україна» та ПРАТ «КИЇВСТАР» телекомунікаційних послуг та їх використання в господарській діяльності позивача.

Отже, позивачем не надано доказів в підтвердження обґрунтованості та правомірності формування від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року у розмірі – 211 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення - рішення від 13.06.2017 року № НОМЕР_1.

Висновки суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення - рішення від 13.06.2017 року № НОМЕР_1 в зв'язку з непідтвердженням відповідачем порушення позивачем приписів податкового законодавства під час відображення суми 897 грн у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року про зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року від'ємного значення у розмірі 1108 грн, колегія суддів вважає помилковими, оскільки контролюючим органом за результатами перевірки підтверджено нарахування позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) у розмірі 897 грн.

З урахуванням викладеного колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення від 13.06.2017 року №0001331202.

Таким чином, через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.06.2017 року №0001331202 з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково .

Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.12.2017 по справі № 820/3005/17 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 13.06.2017 року №0001331202 та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл груп компані ОСОБА_2" відмовити .

В іншій частині постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складено 27.03.2018.