Постанова № 73017956, 22.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1575/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Бартош Н.С. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєва І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2017, повний текст складено 27.11.2017, суддя І інстанції Павлічек В.О., м. Суми, по справі № 818/1575/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська торгова компанія"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська торгова компанія" (далі за текстом - ТОВ "Поліська торгова компанія", позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, що полягає у не підписанні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська торгова компанія" договору про визнання електронних документів;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області укласти договір про визнання електронних документів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська торгова компанія" та Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, що полягає у не підписанні з Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська торгова компанія" договору про визнання електронних документів.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області укласти договір про визнання електронних документів між Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська торгова компанія" та Державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 6 розділу ІІІ Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та юридичної оцінки обставин справи, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Поліська торгова компанія" перебуває на обліку у ДПІ у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області з 18.08.2017 року зі станом 65 - платник з наступного року (основне місце обліку).

27.09.2017 року ТОВ "Поліська торгова компанія" засобами телекомунікаційного зв'язку було надіслано до ДПІ у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області договір про визнання електронних документів, реєстраційний номер 9197276648. У відповідь позивачем отримано електронну квитанцію № 2, в якій зазначено про неприйняття електронного документу та повідомлено, що для укладання договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України за № 233 від 10.04.2008 року (а.с. 35).

Вважаючи вказані дії контролюючого органу протиправними, а підставу щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів необґрунтованою, що призвело до порушення охоронюваних законом прав підприємства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач необгрунтовано відмовив позивачу у підписанні договору про визнання електронних документів з підстав не встановлення місцезнаходження підприємства, а тому зазначені дії визнав протиправними та з метою захисту прав позивача зобов'язав відповідача укласти такий договір.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV ( далі - Закон № 851-IV)

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 851-IV відносини, пов'язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України «Про інформацію», «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про державну таємницю», «Про телекомунікації», «Про обов'язковий примірник документів», «Про Національний архівний фонд та архівні установи», цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону № 851-IV електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Згідно із статтею 16 цього ж Закону суб'єкти електронного документообігу користуються правами та мають обов'язки, які встановлено для них законодавством. Якщо в процесі організації електронного документообігу виникає необхідність у визначенні додаткових прав та обов'язків суб'єктів електронного документообігу, що не визначені законодавством, такі права та обов'язки можуть встановлюватися цими суб'єктами на договірних засадах.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів і електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (чинної на момент виникнення спірних відносин), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. №233 (далі - Інструкція №233)

Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції №233 для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 5 розділу ІІІ вказаної Інструкції передбачено алгоритм дій платника податків при поданні документів електронної звітності, зокрема, платник податків надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Інструкції №233, орган ДПС, де зареєстрований платник податків, на його запит, зокрема, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС. У разі невідповідності реквізитів повертає платнику податків його електронний носій та надані примірники договору.

Додатком 1 до Інструкції затверджено примірний договір про визнання електронних документів.

Колегія суддів зазначає, що встановлене законом право платника податків на подання податкових документів в електронному вигляді безпосередньо залежить від дотримання умови укладення відповідного договору, а саме: договору про визнання електронних документів, а тому право платника податків на подання податкових документів в електронному вигляді кореспондується з обов'язком контролюючого органу укласти вказаний договір на вимогу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для не прийняття відповідачем договору про визнання електронних документів та надіслання позивачу електронної квитанції № 2 є невідповідність реквізитів (адреса підприємства) вказаних у договорі ТОВ "Поліська торгова компанія", оскільки відповідно до листа оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області № 3213/7/18-28-21-07-04 від 19.08.2017 року, даного підприємства та посадових осіб за юридичною адресою: м. Суми, проспект М. Лушпи, буд. 54 не встановлено (а.с. 56).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ "Поліська торгова компанія" зареєстровано за адресою: 40034, Сумська область, м. Суми, проспект М.Лушпи, будинок 54, останні зміни до установчих документів юридичної особи щодо зміни місцезнаходження зареєстровано 18.07.2017 року (а.с. 52-55).

Згідно з п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, місцезнаходженням та податковою адресою ТОВ "Поліська торгова компанія" є: 40034, Сумська область, м. Суми, проспект М.Лушпи, будинок 54, що має відповідати реєстраційним даним платника податків позивача, що наявні у органі ДФС.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, будь-яких доказів відсутності ТОВ "Поліська торгова компанія" за юридичною адресою, відповідачем не надано.

При цьому, згідно положень Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку такої підстави, як "відсутність за місцезнаходженням" для повернення платнику податків його електронного носія та надані примірники договору, не передбачено.

Посилання відповідача на лист оперативного управління Головного управління ДФС у Сумській області, яким повідомлено про відсутність підприємства за юридичною особою, як на правову підставу правомірності не прийняття та не підписання договору про визнання електронних документів, колегія суддів вважає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Пунктом 10 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Частиною 1 ст. 10 вищезгаданого Закону передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, єдиним доказом щодо місцезнаходження або зміни місцезнаходження юридичної особи є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що на момент спірних правовідносин в ЄДР відсутній запис щодо відсутності ТОВ "Поліська торгова компанія" за юридичною адресою, а саме: 40034, Сумська область, м. Суми, проспект М.Лушпи, будинок 54 (а.с. 52-55).

Також колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийняв рішення без всебічно з'ясованих обставин у справі, оскільки відповідачем на виконання вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) не надано жодного доказу для спростування позовних вимог, а матеріали справи свідчать про протиправність бездіяльності контролюючого органу, яка полягає у не підписанні з ТОВ "Поліська торгова компанія" договору про визнання електронних документів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно відмовлено ТОВ "Поліська торгова компанія" в укладенні та підписанні договору про визнання електронних документів, з підстав не встановлення місцезнаходження останнього, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ "Поліська торгова компанія" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення .

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 по справі № 818/1575/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 27.03.2018.