Постанова № 73017907, 21.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1912/16

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду, яка прийнята 06 квітня 2017 року у складі суду: головуючого судді Гордієнко Т.О., суддів Біоносенка В.В., Марича Є.В. у місті Миколаєві, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року дійсною податковою звітністю та такою, що подана 17.07.2015 року; визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у незабезпеченні належного автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 25310191 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; зобов'язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 25310191 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року заявлений позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення належного автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 25310191 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 25310191 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, де у рядку 24 задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 25310191 грн.

Згідно квитанції № 2 наведену декларацію доставлено до районного рівня 17.07.2015 року в 20:29:59, реєстраційний номер 9151496942, з приміткою «Прийнято пакет».

Листом від 20.07.2015 року № 32747/10/26-59-11-02-17 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомило позивача про те, що подана останнім податкова декларація не є податковою звітністю, оскільки направлена до ДПІ, в якій підприємство не обліковується. У наведеному листі ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві вказано про необхідність подання податкової декларації до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

На підставі наведеного листа, 20.08.2015 року позивачем до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області була подана декларація з ПДВ за липень 2015 року та 09.09.2015 року повторно декларацію з ПДВ за червень 2015 року.

Вказані декларації прийняті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області згідно відповідних квитанцій.

При цьому, у вказаних квитанціях вказано, що сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складає 4387,71 грн., що не відповідає даним поданим позивачем деклараціям.

Не погоджуючись із такими діями ДПІ, позивач звернувся зі скаргою до ДФС України, яке листом від 03.08.2016 року вих. № 16774/6/99-99-12-03-01-15 повідомило позивача, що ПК України встановлено, що значення реєстраційної суми автоматично збільшується контролюючим органом до 31.07.2015 року на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних періодів на кінець поточного періоду, що зазначено в податковій звітності з ПДВ, у якій відображаються рахунки з бюджетом за червень 2015 року, та не перераховуються в подальшому у зв'язку з уточненням показників такої звітності. У вказаному листі зазначено, що ТОВ «ДІЯ» подано декларацію з ПДВ за червень з порушенням терміну подання декларації, а саме: декларацію з ПДВ за червень подано 09.09.2015 року за № 918635382. Також, у цьому ж листі зазначено, що сума від'ємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 року, використовується платником для зменшення податкових зобов'язань наступних періодів.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо не відображення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган самостійно визнає, що податкова декларація за червень 2015 року була подана 17.07.2015 року, тому позивач має право на автоматичне збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 25310191 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльністю та зобов'язання Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у розмірі 25310191 грн. належить задовольнити.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову у наведеній частині, з огляду на викладене.

Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України: з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі; з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку № 569, електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

За змістом пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 29 липня 2015 року) платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, яка зазначена у цій статті.

29 липня 2015 року набрав чинності Закон України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 34.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року) (підпункт 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України).

До 3 серпня 2015 року Державна фіскальна служба України у зв'язку з переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ зобов'язана була автоматично збільшити значення суми податку, на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначене у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Зазначені обставини жодним чином не заперечуються учасниками справи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 17.07.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, де у рядку 24 задекларовано від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 25310191 грн., яка згідно квитанції № 2 доставлено до районного рівня 17.07.2015 року в 20:29:59, реєстраційний номер 9151496942, з приміткою «Прийнято пакет».

Проте, ДФС України не було здійснено належного збільшення значення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, як в запереченнях на заявлений адміністративний позов, так і в поданій апеляційній скарзі, ДФС України обґрунтовує нездійснення належного збільшення значення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України тим, що позивач декларацію з ПДВ за червень 2015 року подав 09.09.2015 року, тому від'ємне значення, задеклароване в рядку 24 декларації за червень 2015 року, не бере участь у формулі розрахунку суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні відповідно до вимог пп. 4 п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

Проте, такі доводи апелянта спростовуються наявною в матеріалах справи квитанцією про прийняття ДПІ податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2015 року 17.07.2015 року.

Наведені обставини підтверджені і ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, представником якої в запереченнях на заявлений адміністративний позов зазначено, що вказана звітність позивача була прийнята 17.07.2015 року, що підтверджується квитанцією, тому повторне подання позивачем декларації 09.09.2015 року, в даному випадку ніким не вимагалось та здійснено виключно з ініціативи позивача.

В поданій апеляційній скарзі апелянт ДФС України вказує, що позивачем була подана податкова декларація з ПДВ 17.07.2015 року до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві не за місцем обліку, а тому не приймається до уваги. В свою чергу, за місцем обліку така декларація була подана 09.09.2015 року, тобто, з порушенням установленого строку.

Водночас, наведені посилання апелянта спростовуються витребуваною судом апеляційної інстанції інформацією з ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Так, на запит суду апеляційної інстанції ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві повідомлено, що в період червень - липень 2015 року позивач перебував на обліку ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та був знятий з обліку лише 03.09.2015 року у зв'язку зі зміною місцезнаходження. В свою чергу, згідно наявної в матеріалах справи квитанції про прийняття ДПІ податкової декларації позивача з ПДВ за червень 2015 року остання була подана та прийнята 17.07.2015 року. Будь-яких квитанцій щодо неприйняття податкової звітності позивач не отримував, а доводи відповідачів щодо не перебування позивача 17.07.2015 року на обліку ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві спростовуються наданою самою ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві інформацією щодо перебування останнього на обліку вказаної податкової до 03.09.2015 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги повністю спростовуються наведеними обставинами.

В свою чергу, будь-яких інших обґрунтувань щодо нездійснення належного збільшення значення суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних апелянтом не наведено.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЯ» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець