Ухвала суду № 73017827, 27.03.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

27 березня 2018 р.Справа № 815/1610/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Лук'янчук О.В., суддів: Бітова А. І., Ступакової І. Г. розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ількасар" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ількасар" задоволено.

На зазначену постанову суду Київська міська митниця ДФС подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху оскільки не відповідає вимогам ст. 298 КАС України, а саме при поданні апеляційної скарги апелянтом пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою та не надано доказів сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а тому апелянту надано строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання даної ухвали. При цьому, визнано не поважними зазначені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, обґрунтовані відсутністю фінансування.

Апелянту роз'яснено наслідки невиконання вимог ухвали від 12.03.18 року, передбачені ст. ст.169, 299 КАС України.

На виконання вимог ухвали від 12.03.2018 р. апелянт надав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази оплати судового збору.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на відсутність коштів для сплати судового збору.

Надані апелянтом листи Київської міської митниці ДФС підтверджують факт звернення до Державної фіскальної служби України та відсутність у Київської міської митниці ДФС коштів на сплату судового збору у період з квітня по листопад 2017 року. Однак, жодного доказу в підтвердження зазначених у клопотанні причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, щодо неможливості сплатити судовий збір, у період з грудня 2017 року по лютий 2018 року апелянтом не надано. Крім того, митним органом не надано жодного доказу що апелянт був позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням, в порядку ст.88 КАС України, про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, однак таким правом не скористався.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Апелянт, як суб’єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Саме бездіяльність посадових осіб Київської міської митниці ДФС щодо надання доказів в підтвердження свого незадовільного майнового стану з метою можливості застосування положень ст.8 ЗУ «Про судовий збір», а також щодо вчинення дій, спрямованих на своєчасне вжиття заходів для сплати судового збору, зокрема, звернення до вищестоящого органу про виділення додаткових бюджетних асигнувань, призвела до пропуску строку на апеляційне оскарження та неспроможності надання доказів в підтвердження поважності причин такого пропуску.

Більше того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який необмежений час після сплину строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Апелянт, з посиланням на положення ч.2 ст.299 КАС України, зазначав, що суб’єкт владних повноважень має право звернутися повторно з апеляцією та клопотанням про поновлення строків на апеляційне оскарження не пізніше одного року з дня складення повного тексту судового рішення суду першої інстанції.

Такі доводи апелянта є обґрунтованими, однак прийняття рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження можливе виключно при наявності однієї підстави, а саме наявності поважних, документально підтверджених причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тоді як у даному випадку Київською міською митницею ДФС наявності такої підстави не доведено.

Посилання апелянта на те, що справа № 815/1610/17 вилучалася детективом НАБУ, що унеможливило оперативну роботу по оскарженню рішення суду першої інстанції, не беруться судом до уваги, оскільки на підтвердження таких доводів Митницею надано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2018 р. по справі, при цьому, як на поважність обставин, які перешкоджали повторно подати та належним чином оформити апеляційну скаргу Митницею зазначено про ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва, однак дану ухвалу до суду не надано, а тому суд не має можливості встановити період фактичного її виконання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно протоколу обшуку від 19.01.2018 року, який мітиться в матеріалах справи, на вимогу видати документи на виконання ухвали слідчого судді від 28.12.2017 року, митницею було видано належним чином завірену копію справи ТОВ « Ількасар» на 87 арк. та скопійовано на флеш накопичувачі файли щодо вищезазначеного суб’єкта господарювання, тобто Митницею було надано копії матеріалів, а не їх оригінали. При цьому, обшук було проведено на протязі дня, а отже, за таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що дані події перешкоджали повторно подати апеляційну скаргу та належним чином її оформити у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року.

Питанням безпідставного поновлення процесуальних строків була надана оцінка Європейським Судом з прав людини, судова практика та рішення якого згідно ст.6 КАС України повинні застосовуватись під час розгляду адміністративних справ в Україні з урахуванням принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Рябих проти Росії" та у рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" наголосив на тому, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також в рішенні "Пономарьов проти України" суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки протягом встановленого судом строку вимог ухвали від 12.03.2018р. апелянт не виконав, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження не вказав та їх документального підтвердження не надав, тому підстав для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження не вбачається.

Керуючись ст.299 ч.1 п.4 КАС України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2017 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів

Головуюча суддя: О.В. Лук’янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова