Постанова № 73017562, 19.03.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2018 рокуЛьвів№ 876/11791/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання: Бедрій Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року (суддя: Дзюбич В.Л., ухвалена в м. Тернополі о 09:51) у справі № 607/4338/14-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій і бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просить: визнати протиправними дії і бездіяльність Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області стосовно не нарахування і не виплати йому основної пенсії за віком в повному розмірі і не нижчому від встановленого законом (на дату нарахування) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.10.2013року; визнати протиправними дії і бездіяльність Тернопільського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області стосовно не доплати йому 30 процентів від встановленого законом (на дату нарахування) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 01.10.2013року по 02.08.2014 року включно; зобов'язати Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області перерахувати та виплатити йому різницю між нарахованою у відповідності до Закону України "Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доплаті щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 процентів і встановленого законом (на дату нарахування) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і отриманою ним в розмірі 15 процентів доплатою щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за час недоплати, починаючи з 01.10.2013 року по 02.08.2014 року включно; зобов'язати Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" нараховувати і виплачувати йому основну пенсію в повному розмірі і не нижчому від встановленого законом (на дату нарахування) прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.10.2013 року і в подальшому; зобов'язати Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області обчислити йому пенсію за двоскладовою формулою - частина розміру якої має бути визначена відповідно раніше діючого законодавства як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії відповідно до статті 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із заробітку в зоні відчуження (територіях радіоактивного забруднення) і на основній роботі за жовтень-листопад 1986 року без неправомірних обмежень, а друга частина пенсії повинна бути обчислена відповідно до часті 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заробітної плати за період починаючи з 01 січня 2004 року та врахуванням страхового стажу, набутого за цей період, починаючи з 01.10.2013 року; зобов'язати Тернопільське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок другої складової його пенсії обчисленої згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по стажу і заробітній платі із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередній 2012р. починаючи з 01.10.2013р.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року позов задоволено частково; визнано протиправними дії і бездіяльність Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не доплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року; зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 30 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року та виплатити різницю між нарахованою та фактично отриманою пенсією; зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити нарахування пенсії ОСОБА_1 за двоскладовою формулою у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; в задоволенні решти позовних вимог-відмовлено.

Не погодившись із прийнятою постановою, Тернопільське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області оскаржило її в апеляційному порядку, та посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, з підстав наведених в апеляційній скарзі, просить її скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану постанову суду законною та просить залишити її без змін.

Сторони повідомлялися судом про час та місце розгляду справи проте явки представників в судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені, а тому, апеляційний суд, відповідно до ч.4 ст.229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, та додаткові пояснення до неї суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням, та з 11.06.1999 року йому призначено пенсію за віком на пільгових умовах як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

Після призначення пенсії позивач продовжив трудову діяльність, що підтверджується наявними у матеріалах справи індивідуальними відомостями про застраховану особу.

В подальшому 28.08.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі із заявою про проведення перерахунку пенсії з донарахуванням страхового стажу та заробітної плати, проте Листом №528/Н-11 від 12.11.2013 року відповідач повідомив позивача про те, що проводити перерахунок раніше призначеної йому пенсії із врахуванням заробітної плати та страхового стажу працюючого пенсіонера недоцільно, оскільки при проведенні такого перерахунку із врахуванням поданих документів про стаж роботи та заробітну плату зменшується коефіцієнт заробітку та відповідно і розмір призначеної пенсії, відтак з 01.09.2013 року проведено перерахунок пенсії позивача лише із донарахуванням страхового стажу, який після призначення пенсії склав 38 років 6 місяців 14 днів.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено призначення пенсій за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років особам, які працювали в зоні відчуження.

Відповідно до ст. 49 даного Закону, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 51 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Як передбачено статтею 67 вказаного закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що стаття 67 Закону № 796-ХІІ може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру додаткової пенсії позивачу згідно з положеннями статті 51 цього ж Закону.

Як передбачено статтею 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року № 5515-VI, пунктом 4 розділу «Прикінцеві положення» якого передбачено, що у 2013 році положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Пунктом 9 ст.1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VП, який набрав чинності 03.08.2014 року, Прикінцеві положення Закону № 719-VІІ були доповнені пунктом 6-7, за яким норми і положення, зокрема, статті 51 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у відповідних бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.

Крім цього Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року №3-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

На виконання делегованих повноважень 23.11.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали від внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 року № 719-VII не були встановлені обмеження щодо виплати додаткової пенсії та не внесені відповідні зміни до Закону № 796-ХІІ, а відповідні повноваження щодо визначення розміру пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров»ю, передбаченої статтею 51 Закону № 796-ХІІ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету на 2014 рік, були надані Кабінету Міністрів України лише з 03.08.2014 року.

Таким чином, з 01.01.2014 року відновили свою дію положення статті 51 Закону № 796-ХІІ, відповідно до яких щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, які діяли до 02.08.2014 року включно.

Відтак судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що при визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка виплачувалась позивачу у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року підлягали застосуванню положення Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року, якою істотно звужено обсяг встановлених законом прав, як наслідок відповідач діяв неправомірно, щодо обчислення позивачу з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 2 ст.27 Закону № 1058-ІV,за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом-відповідно до цього Закону.

Статтею 57 Закону № 796-ХІІ визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з ч.1 ст.43 Закону 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Колегія суддів зазначає, що Закон № 1058-ІV не містить застережень щодо неможливості застосування двоскладової формули при обчисленні пенсій, призначених до набрання ним чинності.

Зі змісту ч.2 ст.27 Закону 1058-ІV слідує, що необхідними складовими для обчислення пенсії за двоскладовою формулою є наявність страхового стажу після набрання чинності цим Законом та відповідна заява застрахованої особи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач після набрання чинності Законом № 1058-ІV продовжував працювати та набув страховий стаж, на даний час нарахування та виплата йому пенсії здійснюються у відповідності до Закону № 1058-ІV, а відтак суд вважає, що позивач має право на обчислення пенсії за двоскладовою формулою відповідно до ч.2 ст.27 Закону№1058-ІV та ч.2 ст.57 Закону796-ХІІ, а тому судом першої інстанції вірно задоволені позовні вимоги в цій частині.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії із застосування показника середньої заробітної плати за 2012 рік оскільки, відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058-ІV( у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 24 місяці після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стражу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати(доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті40 цього Закону.

Відтак перерахунок пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, може здійснюватися на її вибір або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.

Як вірно встановлено судом, заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV:Зп+Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата(дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс-середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за календарний рік. Що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск-сума коефіцієнтів заробітної плати(доходу) за кожний місяць(Кз1+Кз2+…+Кзn); К-кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати( доходу) застрахованої особи.

За змістом ч.2 ст.40 та ч.4 ст.42 Закону №1058-ІV у наведеній формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії (Зп = Зс х (Ск : К)) при здійсненні перерахунку пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К). Показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (Зс), який використовується при призначенні пенсії, є величиною незмінною і не підлягає коригуванню при перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 5 березня 2013 р. у справі № 21-22а13, від 12 березня 2013 р. у справі № 21-50а13, від 19 березня 2013 р. у справі № 21-67а13, від 26 березня 2013 р. у справі № 21-57а13, від 28 травня 2013 р. у справі № 21-143а13).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зважаючи на те, що пенсіонер має право вибрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, суд вважає, що у відповідача відсутні обґрунтовані підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2012 рік.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-XIV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Відповідно до положень ст.50 та 54 Закону 719-VІІ при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Згідно з ч.1 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскільки пенсія позивачу має визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком,яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Окрім цього суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати йому основну пенсію в повному розмірі і не нижчому від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в подальшому, оскільки судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, а не такі, які можуть бути порушені у майбутньому. Діючим законодавством не передбачено такий спосіб захисту порушених прав як зобов'язання вчинити певні дії у майбутньому.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2017 року у справі №607/4338/14-а без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді О. І. Довга В. П. Сапіга Повне судове рішення складено 26.03.2018р.