Постанова № 73017553, 28.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року Справа № 810/4420/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Дремлюги В.В.,

представників третіх осіб Михальчука Ю.П., Матієнка О.Б.,

Ференця О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року у справі:

за позовом Державної авіаційної служби України

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Будівельна компанія АРБ»,

Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Києво-Святошинської районної державної адміністрації,

Софіївсько-Борщагівської сільської ради,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору:

Служба безпеки України,

Державне підприємство з обслуговування

повітряного руху України,

Міністерство оборони України,

Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», комунальне підприємство

Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)

про визнання неправомірними дій та бездіяльності, визнання незаконним і скасування дозволу та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Державна авіаційна служба України (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія АРБ» (далі - відповідач-1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач-2), Києво-Святошинської районної державної адміністрації (далі - відповідач-3), Софіївсько-Борщагівської сільської ради (відповідач-4), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Служба безпеки України, Державне підприємство з обслуговування повітряного руху України, Міністерство оборони України, Регіональний структурний підрозділ «Київцентраеро», комунальне підприємство Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) про:

- зобов'язання ТОВ «Будівельна компанія АРБ» виконати рішення Державної авіаційної служби України (далі - ДАСУ) від 18.07.2017 р. № 41;

- визнання неправомірною бездіяльності відповідачів-3, 4 щодо погодження об'єкту будівництва за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 23 з Державіаслужбою та зобов'язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнання неправомірними дій відповідачів-2, 3, 4 щодо видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 23;

- визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, виданих відповідачами-2, 3, 4, по об'єкту будівництва за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 23.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони на продовження будівництва, зупинення дії дозволів на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об'єкту будівництва за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 23.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року в задоволенні зазначеного клопотання позивача було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення про задоволення його клопотання, наполягаючи, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, яка полягає у неможливості здійснення ним належного контролю за прилеглою до аеродрому територією, що порушує умови забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки та безпеки авіації у цілому. Стверджує, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до введення самочинного будівництва в експлуатацію, заселення в нього людей, а отже, у свою чергу, зумовить необхідність застосування значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача та може призвести до людських жертв від авіаційних подій.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, без урахування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, клопотання Державної авіаційної служби України (далі - ДАСУ) про вжиття заходів забезпечення позовів мотивовано тим, що будівництво, яке здійснюється ТОВ «Будівельна компанія АРБ» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 23 впливає на безпеку цивільної авіації, яка є невід'ємною складовою Національної безпеки України, тим самим створює загрозу життю членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а в подальшому введення в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва створить загрозу життю та здоров'ю осіб, які в них проживатимуть або перебуватимуть поряд з ними чи в них.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні зазначеного клопотання, суд першої інстанції керувався ст.ст. 150-152 КАС України та виходив з того, що позивачем не доведено існування підстав для забезпечення його адміністративного позову, чітко визначених адміністративним процесуальним законодавством.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України у редакції (далі - КАС України).

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У ч. 1 ст. 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано виключний перелік підстав для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви та апеляційної скарги позивача вбачається, що обставинами, які, на його думку, вказують на наявність правових підстав для забезпечення поданого ним адміністративного позову в цій справі, зокрема є здійснення, за твердженням ДАСУ, ТОВ «Укрєвробуд» самочинного будівництва за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, 23, яке впливає на безпеку цивільної авіації, що є невід'ємною складовою Національної безпеки України, тим самим створює загрозу життю членів екіпажів повітряних суден та їх пасажирів, а в подальшому введення в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва створить загрозу життю та здоров'ю осіб, які в них проживатимуть або перебуватимуть поряд з ними чи в них.

Водночас, посилаючись на зазначені обставини, ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження ДАСУ не було надано жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б підтверджували зазначені доводи.

Більш того, апелянт, зокрема зазначає, що в нього взагалі відсутні відомості щодо дозвільних документів на будівництво об'єктів за вищевказаними адресами, але такі обставини вказують лише на те, що доводи апелянта стосовно необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у цій справі засновані виключно на припущеннях. У свою чергу, відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а отже в жодному разі не може базуватися на припущеннях.

Разом з тим, перевірка правомірності здійснення відповідачем - ТОВ «Укрєвробуд» відповідних будівельних робіт та правомірності видання йому (отримання ним) дозвільної документації входить до предмету судового розгляду при вирішенні даного спору по суті.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було враховано всіх обставин, що мають значення для вирішення питання про забезпечення його позову, є голослівними та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, з огляду на зазначене.

Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що ним не доведено наявності будь-яких фактів, які б могли слугувати правовими підставами для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову відповідно до положень ст. 150 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову та вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Державної авіаційної служби України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 28 березня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді: