Постанова № 73017511, 26.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14371/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Європетроліум" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Європетроліум" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Ш" від 13.10.2017 року №0057291220 та №0057271220 про сплату штрафу на загальну суму 17 034, 93 грн.; зобов'язання Головного управління ДФС у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ "Європетроліум" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) у сумі 94 386 грн.; зобов'язання Головного управління ДФС у Київській області утриматись від вчинення дій по нарахуванню встановлених податковим законодавством сум штрафів та пені у зв'язку з ненадходженням до бюджету сплачених ТОВ "Європетроліум" 04.09.2015 року на рахунку №260073014922 в АТ "Банк "Національні інвестиції"" згідно з платіжним дорученням від 04.09.2015 року №3310 коштів у сумі 94 386 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явилися представник апелянта та представник позивача. Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2015 року позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за рік (2014), у якій визначено розрахунок авансового внеску з податку на прибуток (код рядка 23) у розмірі 44 243 грн. щомісяця.

Позивачем надано АТ "Банк "Національні інвестиції"" на виконання платіжне доручення від 04.09.2015 року № 3310 на суму 94 386,00 грн.; призначення платежу - *;101;35153202;11024000; авансовий внесок податок на прибуток за вересень 2015 рік.

Згідно з відмітками АТ "Банк "Національні інвестиції"" вказане платіжне доручення прийнято до виконання 04.09.2015 року (п'ятниця).

Листом №11-14/2909 від 04.09.2015 року позивач повідомив контролюючий орган про сплату авансового внеску податку на прибуток за вересень 2015 року на загальну суму 94 386,00 грн. До листа додано копію вказаного платіжного доручення. Лист отримано відповідачем на наступний робочий день 07.09.2015 року (понеділок).

Згідно з офіційною інформацією сайту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/146-not-paying-bank/liquidation/at-bank-natsionalni-investytsii - на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 року № 613 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Банк "Національні Інвестиції"" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 року № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Національні Інвестиції"" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

20.10.2015 року державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області прийняла податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0014011502, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 4 424,30 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств, за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 44 243,00 грн., оскільки у зв'язку з запровадженням тимчасової адміністрації у банку кошти не було зараховано до бюджету.

Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року у справі №810/5686/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Ш" Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 20.10.2015 року № 0014011502; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управляння ДФС у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ "Європетроліум" відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 року на суму 94 386,00 грн. спрямовані, на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 року апеляційну скаргу повернуто Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, відповідно, постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 року в силу приписів ч.3 ст. 254 КАС України набрала законної сили 26.04.2016 року.

Станом на час розгляду адміністративної справи №826/14371/17 вказане судове рішення не виконане.

Згідно з актом звірки від 06.06.2016 року №849 між позивачем та контролюючим органом за позивачем як платником рахується заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 94 386 грн.

На підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України Головне управління ДФС у Київській області провело камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Європетроліум", про що складено акт від 26.09.2017 року №4102/10-36-12-20/35153262, згідно з яким встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (авансові внески) протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 ПК України.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 13.10.2017 року №0057291220 та №0057271220 про сплату штрафу на загальну суму 17034, 93 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Положеннями пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу для платника є завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначена у статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», пунктом 32.2 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем. Платник має право на відшкодування банком, що обслуговує отримувача, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків завершення переказу, встановлених пунктом 30.2 статті 30 цього Закону. Отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Пунктом 129.6 статті 126 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно з актом звірки від 06.06.2016 року №849 між позивачем та контролюючим органом за позивачем як платником рахується заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 94 386 грн.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 був затверджений Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (який був чинним до 10.06.2016 року), положеннями якого визначено, що: з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (пункту 1 розділу ІІ); форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою (пункт 11 розділу ІІ); нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням). Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника (пункти 1, 2 розділу ІІІ); у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом (пункт 1 розділу V).

З 10.06.2016 року набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422, положеннями якого визначено, що: оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І); З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, висновки суду першої інстанції про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків, є правомірними.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, оскільки у випадку, коли неперерахування податку або збору не є наслідком винних дій платника податків, до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів, при цьому незарахування до бюджету сплачених платником податку грошових зобов'язань з вини банку не є підставою для органів ДФС не виконувати свого обов'язку щодо забезпечення контролю за достовірністю та повнотою відображення інформації в інтегрованій картці платника податків.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного суду у складі колегія суддів Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 816/2042/16.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 28 березня 2018 року.