Постанова № 73017507, 26.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20390/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Файдюка В.В.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (Шевченківський РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) про: визнання неправомірною бездіяльності начальника Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Б. ., що полягала у неналежному розгляді скарги від 02.12.2016 року; зобов'язання начальника Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І. належним чином (об'єктивно і всебічно) розглянути скаргу від 02.12.2016 року, надавши повну і обґрунтовану відповідь.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився позивач, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

26 березня 2018 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява від позивача про закриття апеляційного провадження, яка була залишена колегією суддів без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.12.2016 року позивачем подано скаргу начальнику Шевченківського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на дії державного виконавця Сімерецької В.С. з проханням зобов'язати державного виконавця Сімерецьку В.С. усунути зазначені у скарзі порушення та провести виконавчі дії в рамках ВП №51035227 у порядку, визначеному статтями 26, 63, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження"; ініціювати проведення службового розслідування наведених фактів неналежного виконання державним виконавцем своїх посадових обов'язків та застосувати до неї заходи дисциплінарного впливу; письмово повідомити у визначений Законом строк про результати розгляду даної скарги.

15.12.2016 року ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку отримано листи від 06.12.2016 року з повідомленням про відсутність підстав для накладення на боржника штрафу у зв'язку з наявністю у матеріалах справи листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є доказом виконання рішення суду, а також про те, що оскільки постановою від 06.05.2016 року боржнику надавався строк для добровільного виконання рішення суду, повторне надання строку для його добровільного виконання Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено; підстави для проведення службового розслідування відносно державного виконавця Сімерецької В.С. відсутні.

Вважаючи неправомірною бездіяльність начальника Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І., що полягає у неналежному розгляді скарги від 02.12.2016 року, позивач за захистом порушеного права звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок примусового виконання рішень судів на момент відкриття виконавчого провадження визначався Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV). Однак, згідно із Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), 05.10.2016 року Закон №606-XIV втратив чинність і відповідно на момент виникнення спірних у даній справі відносин порядок примусового виконання рішень судів визначений даним Законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, виконавців визначався статтею 82 Закону №606-XIV та на час звернення позивача із розглядуваною скаргою статтею 74 Закону №1404-VIII.

Так, відповідно до частини 3 статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 74 Закону №1404-VIII скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити: 1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.12.2016 року ОСОБА_4 до начальника Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоція Б.І. подано скаргу, яка містить найменування органу державної виконавчої служби, до якого подана, повне найменування стягувача і боржника з місцями їх знаходження та проживання, реквізити виконавчого документа, підпис та дату подання. У змісті скарги позивачем начальнику відділу державної виконавчої служби висловлено прохання зобов'язати державного виконавця Сімерецьку В.С. усунути вказані ним порушення та провести виконавчі дії в рамках виконавчого провадження №51035227 в порядку, визначеному статтями 26, 63, 75, 76 Закону України "Про виконавче провадження"; ініціювати проведення службового розслідування наведених ним фактів неналежного виконання державним виконавцем Сімерецькою В.С. своїх посадових обов'язків та застосувати до неї заходи дисциплінарного впливу.

На обґрунтування своєї скарги позивачем зазначено, що у постанові про відновлення виконавчого провадження державним виконавцем не встановлено строк для виконання боржником постанови, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій за невиконання судового рішення та направлення до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. Крім того, станом на 30.11.2016 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивачем встановлено, що державним виконавцем не розглянуті заяви боржника від 02.11.2016 року про виконання ним судового рішення та заява позивача від 07.11.2016 року про невиконання боржником рішення суду.

При цьому ОСОБА_4 зроблено посилання на статті 2, 13, 15, 18, 19, 63, 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що подана позивачем скарга від 02.12.2016 року відповідає вимогам, передбаченим частиною четвертою статті 74 Закону №1404-VIII, а відтак, повинна була бути розглянута у порядку, передбаченому частиною 3 цієї ж статті.

Проте на скаргу позивача від 02.12.2016 року відповідач відреагував листом від 06.12.2016 року, в якому, зокрема, повідомив, що постановою від 06.05.2016 року боржнику надавався строк на добровільне виконання рішення суду у справі № 826/23846/15. Повторне надання строку на добровільне виконання рішення Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено. Крім того, підстави проведення службового розслідування відносно державного виконавця Сімерецької В.С. відсутні.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що скарга, за наслідками розгляду якої відповідачем направлено лист від 06.12.2016 року, фактично розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до частини 8 статті 82 Закону №606-XIV скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Однак положеннями статті 74 Закону №1404-VIII встановлено новий порядок оскарження дії та бездіяльності державного виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби.

Пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни до статті 12 Закону України "Про звернення громадян", якими передбачено, що сфера дії Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

Тобто, при надходженні на розгляд звернень юридичних та фізичних осіб, насамперед необхідно з'ясувати, чи стосуються питання, що містяться у заяві, скарзі виконання судового рішення або рішення інших органів (посадової особи). Якщо у зверненні оскаржуються дії або бездіяльність виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби, то порядок розгляду такого звернення здійснюється у порядку статтею 74 Закону №1404-VIII.

Звернення, що не стосуються оскарження дії або бездіяльності виконавця або посадової особи органу державної виконавчої служби розглядаються у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Наступне, після з'ясування, дії якої особи оскаржує стягувач або інший учасник виконавчого провадження, скарга перевіряється на відповідність вимогам частини четвертої статті 74 Закону №1404-VIII.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що скарга ОСОБА_4 від 02.12.2016 року розглянута з порушенням вимог статті 74 Закону №1404-VIII.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що начальником Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Гоцієм Б.І. в порушення норм чинного законодавства (Закону №1404-VIII) не були вжитті заходи щодо належного розгляду скарги позивача від 02.12.2016 року. Фактично розгляд скарги позивача відбувся в порядку, передбаченому Законом України "Про звернення громадян", а не в порядку Закону №1404-VIII.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядок і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено 28 березня 2018 року.