Рішення № 73017360, 27.03.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/11766/17

Провадження № 2-а/750/94/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Карацюба М.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

27.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції щодо списання коштів на суму 56899 грн. 00 коп. з рахунку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України; стягнути з Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області 56899 грн. 00 коп. протиправно знятих коштів.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області проти позову заперечував.

Представник Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області у судове засідання не з'явився, подав до суду письмові заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У судовому засіданні встановлено, що платіжною вимогою № 52613642/1 від 15.11.2017 списано з рахунків боржника 56899,00 грн. та 301, 52 грн. Вказані кошти надійшли на рахунок відділу 17.11.2017 та були розподілені при примусовому виконанні виконавчого провадження:

за ВП 52700387 стягнуто 75,48 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 11,01 грн. виконавчого збору (постановою суду № №751/8841/17 В задоволенні адміністративного позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про скасування постанови щодо стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП № 52700387 від 17.11.2017 року);

за ВП 51830129 стягнуто 54,00 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 6400,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду № 750/12271/17 від 16 січня 2018 року у задоволенні позову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 54 грн. 00 коп. відмовлено);

за ВП 51829484 стягнуто 54,00 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 6400,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду № 750/12591/17 від 12 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позову Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 51829484 від 17 листопада 2017 року в сумі 54 грн.);

за ВП 52613642 стягнуто 75,48 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 5800,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду №751/8956/17 від 15 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позову Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 52613642 від 17 листопада 2017 року);

за ВП 53346382 стягнуто 86,68 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій (рішенням суду № 750/11955/17 від 28 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні позову Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови державного виконавця та стягнення грошових коштів в сумі 86 грн. 68 коп. (ВП № 53346382);

за ВП 52493040 стягнуто 81,87 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 6400,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду № 750/12489/17 від 09 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні позову Чернігівського об’єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 52493040);

за ВП 51818490 стягнуто 54,00 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 6400,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду № 750/12505/17 від 09 лютого 2018 року в задоволенні позову Чернігівського об’єднаного ОСОБА_2 Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про стягнення витрат виконавчого провадження ВП № 51818490 відмовлено);

за ВП 52277457 стягнуто 79,82 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 6400,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду № 750/12495/17 від 24 січня 2018 року відмовлено в задоволенні позову Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів по виконавчому провадженню № 52277457);

за ВП 52700068 стягнуто 76,08 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 5800,00 грн. виконавчого збору, вказана постанова не оскаржувалась;

за ВП 52040452 стягнуто 75,48 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій (вказана постанова не оскаржувалась) та 6400,00 грн. виконавчого збору (справа щодо оскарження вказаної постанови перебуває на розгляді у Деснянському районному суді м. Чернігова);

за ВП 51660048 стягнуто 76,68 грн. витрат на організацію та проведення виконавчих дій та 6400,00 грн. виконавчого збору (рішенням суду № 750/12085/17 від 20 березня 2018 року відмовлено в задоволенні позову Чернігівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України до ОСОБА_2 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанов державного виконавця, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів по виконавчому провадженню № 51660048 .

Судом встановлено, що постанови про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій, а також постанови про стягнення виконавчого збору по вказаних вище виконавчих провадженнях приймались 17.11.2017 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Приписи ч. 1 ст. 27 Закону визначають, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За правилами ч. 3 ст. 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно доЗакону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 40 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З наведеного випливає, що рішення про стягнення виконавчого збору виконується в межах виконавчого провадження і підлягає виділенню в окреме виконавче провадження виключно у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу або закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2832/5) (далі - Інструкція) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження». Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Отже, посилання Апелянта на необхідність оформлення окремою постановою рішення державного виконавця про стягнення виконавчого збору є необґрунтованим.

Приписи ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01.01.2013 року, визначають, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, примусове виконання рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ органами казначейства, можливо лише за умови, що вказані органи здійснюють казначейське обслуговування коштів боржника, при цьому кошти, на які звертається стягнення, є бюджетними.

Відповідно до п. 7 розділу 9 Інструкції при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.

З огляду на викладене, враховуючи, що Позивачем не подано доказів оскарження в установленому законодавством порядку постанов Відповідача про стягнення виконавчого збору, посилання Апелянта на безпідставність його стягнення у розмірі 62 200,00 грн. є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 42 Закону кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно п. 2 розділу 6 Інструкції витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи постанови про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій, а також постанови про стягнення виконавчого збору розмірі 56899 гривень 00 копійок у виконавчих провадженнях №№ 52700387, 51830129, 51829484, 52613642, 53346382, 52493040, 51818490, 52277457, 52700068, 52040452, 51660048 були прийняті 17.11.2017 року. Водночас, списання коштів в рахунок виконавчого збору та витрат виконавчого провадження було здійснено Головним територіальним управлінням юстиції в Чернігівській області 12.04.2017 року на підставі платіжного доручення № 52613642/1 від 15.11.2017. При цьому доказів направлення Позивачу постанов про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після їх винесення матеріали справи не містять.

Відтак, станом на 15.11.2017 року у ГТУЮ у Чернігівській області не виникло права на стягнення витрат виконавчого провадження на загальну суму 56899 гривень 00 копійок, рішення щодо чого були оформлені відповідними постановами лише 17.11.2017 року.

За таких підстав позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 5-12, 18, 72-77, 94, 161-162, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області щодо стягнення (списання) з рахунку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України коштів відповідно до платіжного доручення № 52613642/1 від 15.11.2017 року в сумі 56899 гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, пр-т. Миру, 43, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34924518) на рахунок Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (14005, м. Чернігів, пр-т. Миру, 44, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40378209) №256073000037163, відкритого у філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 353553, кошти в сумі 56899 гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області 1600 грн. 00 коп. судового збору на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.В. Карапута