Постанова № 73017030, 27.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 березня 2018 року справа № 808/3527/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В.,

суддів: Олефіренко Н.А. Чабаненко С.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №808/3527/17 (головуючий 1-ї інстанції Батрак І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс») про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 20.11.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс»), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 25607299 від 27.10.2015 року, про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», на об’єкт нерухомого майна: житловий будинок №27 по вулиці Замкнутій в м.Запоріжжі (запис про право власності: 11770877 від 27.10.2015 року);

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №11770877 від 27.10.2015 року, про державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» права власності на житловий будинок №27 по вулиці Замкнутій в м.Запоріжжі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у відкритті провадження у справі відмовлено та роз’яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства України.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Третя особа надала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, якою просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надав.

Учасники справи в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що зазначену справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час прийняття ухвали судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другої статті 4 КАС України (в редакції на час прийняття ухвали судом першої інстанції) визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України (в редакції на час прийняття ухвали судом першої інстанції) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 17 КАС України (в редакції на час прийняття ухвали судом першої інстанції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З тексту адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав порушення приватним нотаріусом умов та порядку здійснення реєстрації прав на нерухоме майно, встановлені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» та постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Колегія суддів вважає, що вказаний спір має публічний характеру, оскільки дії та рішення відповідачів по реєстрації права власності не пов’язані з встановленням наявності чи відсутності права власності у третьої особи на нерухоме майно.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції не з’ясував чи оспорюється позивачем, або іншими особами право власності ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на об’єкт нерухомого майна: житловий будинок №27 по вулиці Замкнутій в м.Запоріжжі, щодо якого вчинені дії по реєстрації.

Крім того, судом не встановлено, чи порушені будь-які права позивача оскаржуваними рішеннями приватного нотаріуса, з урахуванням рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.12.2010 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, а відтак передчасність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, що у відповідності до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 109, 243, 250, 294,308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №808/3527/17 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі №808/3527/17 скасувати.

Справу №808/3527/17 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Чабаненко