Рішення № 73016991, 28.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2018 року № 826/8841/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі: судді Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Київська міська рада

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського голови Кличко В.В. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа - 1), Київська міська рада (далі - третя особа - 2) та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить суд визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В., яка полягає у не винесені протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №1 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром 0, 10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №10, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-3809 від 28.03.2016, клопотання (заява) №22, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4239 від 06.04.2016, клопотання (заява) №27, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4234 від 06.04.2016, клопотання (заява) №14, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4247 від 06.04.2016 протиправною.

В обгрунтування позовних вимог позивач, серед іншого зазначає, що Київський міський голова Клично В.В., окрім організації роботи міської ради організовує роботу виконавчого комітету, забезпечує підготовку на розгляд Київській міській раді проектів рішень з земельних питань у передбачений законом спосіб та строки, проте на здійснення наданих йому законом повноважень не вчинив передбачених законом дій щодо винесення на розгляд сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 №10, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-3809 від 28.03.2016, №22, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4239 від 06.04.2016, клопотання (заява) №27, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4234 від 06.04.2016, клопотання (заява) №14, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4247 від 06.04.2016, внаслідок чого відповідачем не виконано норми абзацу першого частини 7 ст. 118 Земельного кодексу України щодо розгляду клопотання на сесії ради у місячний строк.

Представник відповідача проти позову заперечив вказавши, що ним були вчинені всі належні дії щодо розгляду клопотань позивача.

Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Представник третьої особи - 2 проти позову заперечив усно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача відповідача та третьої особи - 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотаннями (заявами) №10 (зареєстровано у Київській міській раді вх. №08/М-3809 від 28.03.2016), №22 (зареєстровано у Київській міській раді вх. №08/М-4239 від 06.04.2016), №27 (зареєстровано у Київській міській раді вх. №08/М-4234 від 06.04.2016), №14 (зареєстровано у Київській міській раді вх. №08/М-4247 від 06.04.2016).

Як зазначає третя особа - 1 за дорученням міського голови - секретаря Київської міської ради Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розглянуто клопотання позивача в межах компетенції.

За результатами їх розгляду, третьою особою направлено листи від 24.05.2016 №057021/08/М/-4247-5317, №057021-08/м-4239-5305, №057021-08/М-3809-5348, №057021-08/М-4234-5319 (т. 4, а.с. 79 - 82).

Як стверджує третя особа - 1 на час подання додаткових заперечень на позовну заяву підготовлено відповідні проекти рішень Київської міської ради.

В той же час, відповідач вказує, що з огляду на те, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було подано відповідних проектів рішень щодо поданих ОСОБА_1 клопотань, Київський міський голова Кличко В.В. не допустив протиправною бездіяльності.

Разом з цим, позивач стверджує, що клопотання (заяви) №10, 22, 27, 14 відповідачем у передбачений законодавством спосіб та строки не розглянуто, з огляду на що останній звернувся до суду з метою захисту свої порушених тра охоронюваних законом прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Так, згідно ч. 41 ст. 116 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

При цьому, ч. 6 ст. 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положення ч. 7 ст. 118 ЗК України визначають відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В той же час, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).

Частинами 10 і 11 ст. 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в ст. 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 № 21-358а13).

Між тим повноваження на передачу земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб визначені згідно ст. 122 ЗК України за сільськими, селищними та міськими радами.

Відповідно до п. 8 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

Згідно із п. 34 ст. 26 цього Закону питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Частинами 1 і 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

З вказаного слідує, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статтях 116, 118 ЗК України. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК України. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.

Тобто приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади (аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 № 21-358а13, постанові Вищого адміністративного суду України від 14.08.2014 № К/800/651/14).

З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що клопотання про надання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності (в межах міста Києва) мало розглядатися Київською міською радою на відповідному пленарному засіданні з прийняттям відповідного рішення.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що на момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12.11.2014 № 351/351 "Про Регламент Київської міської ради".

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

У відповідності до ч. 13 ст. 146 Закону №280/97-ВР пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Регламенту суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 4 Регламенту встановлено, Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.

Зазначена норма кореспондується з приписами п. 9 ч. 4 п. 42 Закону №280/97-ВР.

В той же час, п. 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення) регламентовано, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Згідно п. 3.11 Положення департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесії Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Як стверджує відповідач бездіяльність відповідача передусім була зумовлена необхідністю зібрання та аналізом інформації Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, з метою належного розгляду клопотання позивача.

Проте, суд відхиляє вказані доводи, оскільки ст. 118 ЗК України встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень розглянути клопотання у місячний строк і прийняти одне з відповідних рішень, або дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або не надати мотивовану відмову у його наданні.

Крім того, стаття 15 Закону України "Про звернення громадян" зазначає, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Таким чином, враховуючи наведене суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, на думку суду, використання позивачем права, регламентованого ч. 7 ст. 118 ЗК України не позбавляє суб'єкта владних повноважень від виконання обов'язків передбачених чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.04.2017 у справі К/800/36136/16.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи відповідача відносно того, що не дотримання строків розгляду клопотань позивача не порушує його права.

За підсумком наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду поданих позивачем клопотань у строки встановлені законом.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Чинною редакцією КАС України, а саме ст. 132 встановлено види судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 вказаної статті КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 КАС України).

В той же час, приписи ст. 134 КАС України регламентують витрати на професійну правничу допомогу.

Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, КАС України передбачено, що до витрат на професійну правничу допомогу належать витрати, пов'язані з правничою допомогою лише адвоката. Витрат професійну правничу допомогу фахівця у галузі права не передбачено.

З матеріалів справи слідує, що позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень 18 560, 00 грн. витрат на правову допомогу фахівця у галузі права - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в обгрунтування чого надано договори про надання правової допомоги №16/05-1 від 16.05.2016, №18/05-1 від 18.05.2016, №22/05-8 від 22.05.2016, №22/05-3 від 22.05.2016, додатки №1 до зазначених договорів, акти виконаних робіт, диплом магістра від 30.09.2006 серії КВ №30618022,свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ФОП ОСОБА_4 від 17.09.2014 та квитанції про оплату коштів у сумі 18 560, 00 грн. згідно укладених договорів про правову допомогу.

Суд зазначає, що документів чи пояснень, які б свідчили, що ОСОБА_4 є адвокатом, суду не надано, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 3, 72, 77, 132, 134, 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 поштова адреса: АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. (робоча адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 36), яка полягає у не винесені протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №1 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтованим розміром 0, 10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) №10, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-3809 від 28.03.2016, клопотання (заява) №22, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4239 від 06.04.2016, клопотання (заява) №27, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4234 від 06.04.2016, клопотання (заява) №14, зареєстрованого у Київській міській раді вх. №08/М-4247 від 06.04.2016.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева