Постанова № 73016940, 27.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року справа №805/3484/17-а

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів Шишова О.О., Гаврищук Т.Г.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника відповідача Колеснікової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року (повний текст складено 21 грудня 2017 року в м. Слов'янську) у справі № 805/3484/17-а (суддя в 1 інстанції - Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" (далі - підприємство або ТОВ «ВК «Будводоканал») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - Управління) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позову зазначено, що 26 вересня 2017 року при спробі зареєструвати податкові накладні в системі електронного адміністрування ПДВ встановлено наявність податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 251724,55 грн. 21 лютого 2017 року ТОВ "ВК "Будводоканал" подано уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2017 року, яким включено податкові зобов'язання у сумі 334262,00 грн. за грудень 2016 року з нарахуванням штрафної санкції у розмірі 5%. Таким чином, ТОВ "ВК "Будводоканал" скористалось правом на самостійне виявлення помилок у податковій звітності, у зв'язку з чим відсутні підстави для визначення податкового боргу у розмірі 251724,55 грн. Просив визнати неправомірними дії Управління в частині визначення ТОВ ВК "Будводоканал" податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн., зобов'язати Управління зняти суму податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн. з ТОВ "ВК "Будводоканал" в Єдиному реєстрі податкових накладних системи електронного адміністрування ПДВ.

10 листопада 2017 року позивачем надано уточнення до позовної заяви, в якій зазначено, що визначенню перевищення податкових зобов'язань передувало прийняття контролюючим органом податкових повідомлення-рішень від 20.03.2017 №0000401201, №0000381201, №0000391201. При цьому, ці податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно, з огляду на те, що позивач відповідно до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) скористався правом на самостійне виправлення помилок, а отже у податкового органу не було підстав для визначення податкового боргу у розмірі 251724,55 грн. Крім того, податкові повідомлення-рішення позивач не отримував. Просив визнати неправомірними дії Управління в частині визначення ТОВ ВК "Будводоканал" податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 83543,00 грн., штрафу в сумі 406,48 грн.; скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000401201 та №0000381201, зобов'язати Управління зняти суму податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн. з ТОВ "ВК "Будводоканал" в Єдиному реєстрі податкових накладних системи електронного адміністрування ПДВ.

20 листопада 2017 року відповідачем надано заперечення, в якому зазначено, що сума податкових зобов'язань декларації за січень 2017 року перевищила суму податку на додану вартість по податковим накладним, що були зареєстровані платником за відповідний період на 334262,00 грн. Причиною такого перевищення є помилкове включення підприємством до податкових зобов'язань декларації за січень 2017 року суми ПДВ у розмірі 334262,00 грн. по податковій накладній від 28.12.2016 №108, що складена по операціям з суб'єктом господарювання, який не є платником податків на додану вартість та зареєстрована у ЄРПН лише 03.02.2017, тобто з порушенням встановленого Кодексом терміну її реєстрації. Крім того, реєстраційна сума ТОВ "ВК "Будводоканал" на 15 січня 2017 року склала лише 70959,93 грн. та була недостатньою для реєстрації податкової накладної. До податкових зобов'язань декларації з ПДВ за грудень 2016 року податкова накладна від 28.12.2016 №108 на суму ПДВ 334262,00 грн. підприємством включена не була. Під час проведення перевірки 17.02.2017 виявлено заниження податкових зобов'язань декларації з ПДВ за грудень 2016 року у зв'язку з чим прийняті податкові повідомлення-рішення. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

30 листопада 2017 року позивачем надана заява про уточнення (зміну) позовних вимог від 29.11.2017 №622, в якій просив визнати неправомірними дії Управління в частині визначення ТОВ "ВК "Будводоканал" податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 83543,00 грн., штрафу 406,48 грн.; скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000401201, №0000381201; зобов'язати зняти суму податкового боргу з ПДВ у розмірі 334262,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних системи електронного адміністрування ПДВ.

18 грудня 2017 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час перевірки 17 лютого 2017 року встановлено, що податкова накладна від 28.12.2016 №108 на суму 334262,22 грн. зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 03.02.2017, при цьому зазначена сума ПДВ в цій податковій накладній не була включена до податкового зобов'язання декларації за грудень 2016 року.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку в Єдиному реєстрі податкових накладних не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість вказаної податкової накладної до думи податкових зобов'язань за відповідний період. Наведене призвело до заниження ТОВ "ВК "Будводоканал" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2016 року на 334262,22 грн.

Крім того, в порушення вимог п.198.6 ст.198 ПК України, до складу податкового кредиту у грудні включено 31,06 грн. за податковою накладною від 22.12.2016 №1001150, яка зареєстрована в ЄРПН лише 13.01.2017.

Наведені порушення свідчать про заниження позивачем сум податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками грудня 2016 року на суму 334173,00 грн. Штраф у розмірі 406,48 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000381201 застосовано правомірно з урахуванням вимог п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, оскільки податкова накладна №109 на суму 4064,80 грн. виписана підприємством 28.12.2016, а зареєстрована в ЄРПН лише 13.01.2017.

Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Разом з цим, на виконання вимог суду надав документи, які просив витребувати позивач, а саме: копію акту перевірки від 17.02.2017 №110/05-99-12-01/05-82/30660782, рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення, копії податкових повідомлення-рішень від 20.03.2017 №0000401201, №0000381201, №0000391201, копію конверту з відміткою Укрпошти про причини повернення листа з рішеннями із зазначенням причини - "за закінченням терміну зберігання", копію акту від 27.04.2017 №308/05-99-12-01/05-82/30660782 про неможливість вручення податкових повідомлень рішень.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі № 805/3484/17-а у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що висновки, зазначені в акті перевірки щодо заниження податкових зобов'язань грудня 2016 року на суму податку на додану вартість - 334173,00 грн. знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, отже, суд першої інстанції вважав, що відповідачем доведена правомірність застосування штрафу у розмірі 83543,00 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 334262,22 грн., та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «ВК «Будводоканал» у звітному періоді грудень 2016 року було занижено податкове зобов'язання на суму ПДВ 334 262 грн., однак, відповідно до положень ст. 50, п. 50.1 ПК України, платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточненні показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Таким чином, апелянт вважає, що станом на 17.02.2017 (дата проведення камеральної перевірки) помилкове зниження податкового зобов'язання по ПДВ в грудні 2016 року було самостійно усунуто ТОВ «ВК «Будводоканал» в порядку, встановленому ПК України.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробнича компанія "Будводоканал" (ідентифікаційний код 30660782, місцезнаходження: 87513, Донецька область, місто Маріуполь, Двадцять п'ятий квартал, будинок 2, приміщення 1) зареєстровано в якості юридичної особи 20.12.1999, перебуває на обліку платника податків в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

20 січня 2017 року до контролюючого органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2016 року (а.с.10-14).

20 лютого 2017 року до контролюючого органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2017 року (а.с.15-18).

21 лютого 2017 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2017 року (а.с.23).

17 лютого 2017 року за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ВК "Будводоканал" - податкова декларація з податку на додану вартість №9267537148 від 20.01.2017 за грудень 2016 року складено акт №110/05-99-12-01/05-82/30660782, який надіслано та отримано позивачем 28.02.2017, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового підправлення.

20 березня 2017 року на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0000381201, яким застосовано штраф у розмірі 406,48 грн. (а.с.80);

№0000401201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 417616,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями на суму 334173,00 грн., за штрафними санкціями - 83543 грн. (а.с.78);

№0000391201, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 120 грн. (а.с.83).

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак не отримані, про що свідчить довідка від 05.04.2017 Укрпошти на конверті, в якій зазначено причину повернення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно вимог до п.58.2 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкові повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, враховуючи вимоги положення п.58.2 ст.58 ПК України, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки від 17.02.2017 №110/05-99-12-01/05-82/30660782, вважаються врученими 05 квітня 2017 року.

Щодо податкових повідомлень-рішень.

З акту перевірки вбачається, що податкову накладну від 28.12.2016 №19 на суму ПДВ 4064,80 грн. зареєстровано в ЄРПН лише 13.01.2017 09:14, тобто з порушенням термінів реєстрації, визначених п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент складання податкової накладної), що підтверджується розрахунком штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, виписками з архіву електронної звітності, та не заперечується позивачем.

20 березня 2017 року на підставі акту перевірки за порушення вимог п.201.10 ст.201 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення №0000381201, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 406,48 грн.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що в позовній заяві та доданих до неї уточнень взагалі не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в частині неправомірності дій Управління з визначення ТОВ "ВК "Будводоканал" штрафу у розмірі 406,48 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000381201, будь-яких доказів неправомірності цього рішення не надано.

Це ж саме стосується і податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000391201.

При цьому, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПК України термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на момент складання податкової накладної) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п.120-1.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Враховуючи те, що позивачем всупереч вимог ст.201.10 ст.201 ПК України порушено термін реєстрації податкової накладної від 28.12.2016 №19 на суму ПДВ 4064,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність п.120-1.1 ст. 120 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління з визначення ТОВ "ВК "Будводоканал" штрафу у розмірі 406,48 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000381201 задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Управління з визначення ТОВ "ВК "Будводоканал" податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 83543,00 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.03.2017 №0000401201, зобов'язання зняти вказану суму боргу в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.

20 березня 2017 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000401201, яким за порушення п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 417716,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 334173 грн., за штрафними санкціями - 83543 грн.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань грудня 2016 року на суму 334173,00 грн.

Позивачем 28 грудня 2016 року складена податкова накладна №108 на суму ПДВ 334262,22 грн., однак всупереч вимог п.187.1 ст.187 ПК України, до складу податкових зобов'язань у грудні 2016 року сума податку на додану вартість - 335262,22 грн. ТОВ "ВК "Будводоканал" не включена.

При цьому, судом встановлено, що податкова накладна №108, яка складена 28 грудня 2016 року, зареєстрована в ЄРПН 03 лютого 2017 року о 9:14.

Податкова накладна виписується на дату виникнення податкових зобов'язань, яка визначається відповідно до статті 187 ПК України (правило "першої події").

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, враховуючи те, що податкова накладна №108 виписана 28 грудня 2016 року, а сума податку на додану вартість у розмірі 334262,22 грн. позивачем не включена до податкового зобов'язання у грудні 2016 року, колегія суддів дійшла висновку про порушення вимог п.187.1 ст.187 ПК України та заниження податкових зобов'язань у грудні 2016 року на 334262,22 грн.

Разом з цим, колегія суддів не приймає посилання позивача на самостійне виправлення помилок, оскільки уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок надано за січень 2017 року, а показник, що повинен уточнюватися, зазначений в декларації за грудень 2016 року.

Також, колегія суддів зазначає, що з уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок наданого за січень 2017 року, не вбачається можливим визначити, який саме показник уточняється, та за що нараховано штраф.

З акту перевірки вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту у грудні 2016 року включено зобов'язання, визначене в податковій накладній від 22.12.2016 №1001150 на суму ПДВ 31,06 грн., яка в свою чергу зареєстрована в ЄРПН 13 січня 2017 року, що також підтверджується випискою з архіву електронної звітності.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, враховуючи те, що підприємство сформувало податковий кредит у грудні 2016 року за рахунок податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у січні 2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги п.198.6 ст.198 ПК України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції про те, що висновки, зазначені в акті перевірки щодо заниження податкових зобов'язань грудня 2016 року на суму податку на додану вартість - 334173,00 грн., знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, отже відповідачем доведена правомірність застосування штрафу у розмірі 83543,00 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 334262,22 грн., та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відтак, дії Управління в частині визначення ТОВ ВК "Будводоканал" податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн. є правомірними, і відсутні підстави для зобов'язання Управління зняти суму податкового боргу з ПДВ в сумі 334262,00 грн. з ТОВ "ВК "Будводоканал" в Єдиному реєстрі податкових накладних системи електронного адміністрування ПДВ.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року у справі № 805/3484/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Будводоканал" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання неправомірними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повне судове рішення - 28 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді О.О. Шишов

Т.Г. Гаврищук