Постанова № 73016732, 27.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року справа № 805/3700/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Геращенка І.В., при секретарі судового засідання - Святодух О.Б., за участю представника відповідача Колеснікової О.М. (на підставі довіреності), розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3700/17-а (головуючий І інстанції Шувалова Т.О.), складену в повному обсязі 18 грудня 2017 року в м. Слов'янську Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3700/17-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 23 травня 2017 року № 0000291200. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" (ЄДРПОУ 31023892) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028). (арк.справи 189-191)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

17 березня 2017 року ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку позивача щодо даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (№ 9024715860 від 20.02.2017 року) до податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року, за результатом якої складено акт перевірки № 309/05-99-12-01/05-21/31023892.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.200.4 ст.200, п.200-1.3 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (ряд. 20.1) на 22 489 391,00 грн.,(арк.справи 9-11).

Відповідно до пункту 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У порушення приписів пункту 86.2 ст. 86 ПК України відповідачем направлено акт перевірки від 17.03.2017р. № 309/05-99-12-01/05-21/31023892 лише 23.03.2017 року, тобто після спливу трьох робочих днів, що підтверджується конвертом (рекомендований номер 8752200201613) та відомостями з пошукової системи Укрпошта (арк.справи 11-12). Відповідачем у письмових заперечення цей факт не заперечується.

23.05.2017 року ГУ ДФС у Донецькій області складено податкове повідомлення - рішення № 0000291200, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 22 489 391грн., та нараховано штрафні санкцій у сумі - 0 грн. (арк.справи 14).

З огляду на вищезазначене колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до вимог п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

20.02.2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - за березень 2016 року (№ 9024613907 від 20.02.2017 року та задекларовано податкові зобов'язання (p.9) у сумі 21 773 406,00 грн., податковий кредит (р.17) у сумі 13 331 714 ,00 грн., позитивне значення різниці ж сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) у сумі 8 441 692,00 грн., тобто, суму яка підлягає сплаті до державного бюджету збільшено на 8331558,00 грн.

Уточнюючий розрахунок було прийнято ДФС України 20.02.2017 року о 17:03.00 год, що підтверджується квитанцією №2 (арк.справи 57).

До подання уточнюючого розрахунку, позивачем у відповідності з п.50 ст.50 ПК України сплачено 3% штрафу на загальну суму 674 82,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №4802 від 26.01.2017 року, в тому числі за березень 2016 року - 249 947,00грн. (арк.справи 50)

20.02.2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - за квітень 2016 року (N9024615428 року від 20.02.2017) та задекларовано податкові зобов'язання (р.9) в сумі 20 984 557,00 грн., у податковий кредит (р.17) у сумі 14 879 611,00 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) у сумі 6 104 946,00 грн., тобто суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 6 000 000,00 грн.

Уточнюючий розрахунок прийнято ДФС України 20.02.2017р. о 17:03:57 про що свідчить квитанція №2 (арк.справи 64 )

До подання уточнюючого розрахунку, позивачем у відповідності з п.50 ст.50 ПК України сплачено 3% штрафу на загальну суму 674 682,00 грн., про що свідчить платіжне дорученням N 4802 від 26.01.2017 року, в тому числі за березень 2016 року - 180 000,00 грн. (арк.справи 50)

20.02.2017р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок - за травень 2016 року (N09024616331) та задекларовано податкові зобов'язання (р.9) у сумі 20 026 647,00 грн., податковий кредит (р.17) у сумі 11 768 150,00 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.18) у сумі 8 258 497,00 грн., тобто суму, яка підлягає сплаті до державного бюджету, збільшено на 8 157 833,00 грн.

Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято ДФС України 20.02.2017 року о 17:04:23 год., про що свідчить квитанція №2 (арк.справи 71).

До подання уточнюючого розрахунку, позивачем сплачено 3% штрафу на загальну суму 674 682,00 грн., в т.ч. за березень 2016р - 244 735,00 грн.

Тобто, станом на 20.02.2017 року о 17:04:23 год. сума податкового боргу з ПДВ по деклараціям позивача за три місяці (березень, квітень, травень 2016 року) склала 22 489 391,00 грн.

20.02.2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійним виправленням помилок, за звітній період, що уточнюється - серпень 2016 року (9024715860) та задекларовано податкові зобов'язання (р.9) у сумі 5 765 841,00 грн., податковий кредит у сумі 28 860 857,00 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) у сумі 123 095 016,00 грн., в тому числі зараховано до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.20.3) в розмірі 605 625,00 грн.

Вищевказаний уточнюючий розрахунок прийнято ДФС України 20.02.2017 року о 18:17:43 год., про що свідчить квитанція №2 (арк.справи 79).

Стосовно сум, визначених позивачем у деклараціях, спір між сторонами відсутній.

Доводами апеляційної скарги є посилання відповідача на те, що при подачі позивачем в один день уточнюючих розрахунків до декларацій, автоматизованою програмою ДФС України було враховано спочатку уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за період що уточнювався - серпень 2016 року, а потім вже три уточнюючи розрахунки по деклараціям за березень, квітень, травень 2016 року. Тому, оскільки позивачем було подано всі декларації в один день, тому на час подання уточнюючих розрахунків по деклараціям - березень, квітень, травень 2016 року податковий борг, ще не виник, тому позивач не мав підстав для зменшення суми податкового боргу 20.02.2017 року за поданим уточнюючим розрахунком до декларації за серпень 2016 року.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, з огляду на те, що приписами Податкового кодексу України не передбачено заборони подачі платником податку уточнюючих розрахунків в один день.

Крім цього, враховуючи час подання позивачем уточнюючих розрахунків, першими було подано позивачем уточнюючи розрахунки по деклараціям з ПДВ за березень, квітень, травень 2016 року та оскільки до подання уточнюючих розрахунків позивачем не було сплачено до державного бюджету визначені в них самостійно податкові зобов'язання, то у відповідності з приписами пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України, з часу прийняття ДФС України уточнюючих розрахунків, визначені в них суми у розмірі 22 489 391,00 грн., стали податковим боргом.

Тобто, на час подачі останнього уточнюючого розрахунку по декларації за серпень 2016 року, позивач, у відповідності з приписами п.200.4 ст.200 ПК України, правомірно зарахував у зменшення суми податкового боргу з ПДВ в розмірі 22 489 391,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, висновки відповідача в акті перевірки № 309/05-99-12-01/05-21/31023892 щодо порушення позивачем п.200.4 ст.200 ПК України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, за таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 23 травня 2017 року № 0000291200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, з огляду на вищевикладене колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапром" підлягають задоволенню.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3700/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 805/3700/17-а - залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Л.А.Василенко

І.В.Геращенко