Постанова № 73016699, 27.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року справа №805/2116/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Василенко Л.А., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Терзі Д.А.,

позивача ОСОБА_1, його представника адвоката ОСОБА_2,

представника відповідача Кравченко О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №805/2116/17-а (Головуючий 1 інстанції - Кочанова П.В.) за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкові повідомлення-рішення №135947-1304 від 09.11.2016 року, № 135948-1304 від 09.11.2016 року, № 135949-1304 від 09.11.2016 року.

В обґрунтування зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення містять зобов'язання щодо сплати орендної плати з фізичних осіб, проте, податковим органом не були враховані приписи Закону №1669, відповідно до яких позивач у спірному періоді був звільнений від сплати орендної плати за земельну ділянку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Скасовано частково податкове повідомлення рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 135947-1304 від 09.11.2016 року за 2014 рік в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період з 14.04.2014 року по 31.12.2014 року на суму 34 219,23грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 135948-1304 від 09.11.2016 року за 2015 рік, яким нараховано податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.01.2015року по 31.12.2015року на суму 59 868,90 грн.

Скасовано частково податкове повідомлення рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 135949-1304 від 09.11.2016 року за 2016 в частині нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період 01.01.2016 року по 07.06.2016року на суму 37 414,87грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить постанову скасувати, прийняти нове рішення про часткове задоволення позову.

Обґрунтування апеляційної скарги та позиція сторін.

Розрахунок орендної плати треба здійснювати з урахуванням коефіціенту індексації відповідно до ціни оренди землі, яка передбачена договором оренди.

Листом ТОВ «Професіонали Донбасу» визначена орендна плата за 2014 рік - 38787,78 грн; за 2015 рік- 55582,89 грн; за 2016 рік - 58917,86 грн.

Таким чином, з огляду на зазначений розрахунок та приписи Закону №1669 позивач повинен сплатити орендну плату за період з 01.01.2014 року по 13.04.2014 року в розмірі 10945,81 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 року апеляційна скарга Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області повернута заявнику після залишення без руху в зв'язку з несплатою судового збору.

В судовому засіданні позивач, його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати судове рішення, прийняте судом першої інстанції та задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти задоволення скарги, зазначив про безпідставність доводів апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши аргументи сторін у судовому засіданні суд зробив такі висновки.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців 2 277 001 0001 009718 з 27.05.1999 року, знаходиться на податковому обліку в Словянській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. (а.с.9-10)

04 грудня 2012 року укладено договір оренди землі між позивачем як фізичною особою та Слов'янською міською радою (згідно рішення Слов'янської міської ради № 21-XXVIII-6).(а.с.11-17)

За договором позивачу передана в оренду в строкове платне користування земельна ділянка (НОМЕР_1) загальною площею 0,7000 га, в тому числі 0,2227 га капітальна одно та двоповерхова, 0,1483 га споруди, 0,2480 га під приїздами, проходами та площадками 0,0810 га інші, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 9 Договору зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотки грошової оцінки землі, що складає: всього річна 31 055,07 грн. (4,44 грн. за 1м2).

Також, в пункті 13 Договору зазначається, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до витягу №23/949-с від 03 серпня 2012 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 Донецької області та нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: 1 035 169,10 грн. (а.с.23)

Позивачем не подавалась до контролюючого органу податкова звітність з плати за землю за 2014, 2015, 2016 роки.

09 листопада 2016 року відповідачем були сформовані податкові повідомлення рішення № 135947-1304 на суму 47 933,47 грн., № 135948-1304 на суму 59 868,90 грн., № 135949-1304 на суму 85 792,13 грн., відповідно до яких станом на 09 листопада 2016 року загальна сума податкового зобов'язання становить 193 594,50 грн. (ас.25-27)

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені платнику податків засобами поштового зв'язку, не були отримані платником податків та повернуті відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання.(а.с.75-76)

Тобто, вважається, що повідомлення-рішення направлені позивачу належним чином.

Не погодившись зі спірними податковими-рішеннями позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у Донецькій області, за результатом розгляду скарги прийнято рішення про залишення скарги без розгляду та повернення її позивачу, в звязку з пропуском строку на оскарження.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходи з того, що позивач відповідно до ст.6 Закону №1669, як суб'єкт господарювання був звільнений у період з початку АТО по 08.06.2016 року від обов'язку сплати земельного податку,тому у податкового органу відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень та визначення грошового зобов'язання з плати за землю з 14.04.2014 року по 08.06.2016 року.

Оцінка суду.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 286.2. статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Зазначена норма стосується суб'єктів господарювання - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Матеріали справи свідчать, що позивач є користувачем земельної ділянки як фізична особа (відповідно до договору), тому податковим органом ОСОБА_1 визначено податкове зобовязання з орендної плати за землю як фізичній особі відповідно до приписів п. 286.5 ст. 286 ПК України, за яким нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, на виконання п.286.5 ст.286 ПК України податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 09.11.2016 року, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб на загальну суму 193594,50 грн.

Відповідно до облікової картки до теперішнього часу податкове зобов'язання позивачем не виконано, та вказана сума рахується як недоїмка. (а.с.76)

Щодо застосування до спірних правовідносин ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі Закон №1669) суд зазначає наступне.

На підставі ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

На підставі ст.6 Закону №1669 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Зазначена норма пов'язує звільнення суб'єктів господарювання від сплати за користування земельними ділянками, державним та комунальним майном під час проведення АТО, виключно з настанням такої обставини, як здійснення цими суб'єктами діяльності на території проведення АТО.

Розпорядженням КМУ № 1275- р від 02.12.2015 року затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого входять м. Слов'янськ Донецької області (місто розташування земельної ділянки та місто перебування на обліку).

Проте, у спірних правовідносинах позивачу визначено грошове зобов'язання як фізичній особі, а не суб'єкту господарювання, тому відсутні підстави для застосування ст. 6 Закону 1669.

Законом № 1989-VIII від 23.03.2017р. п.п.38.7 п.38 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України викладено в наступній редакції «не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Таким чином, на час проведення АТО не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб за умови знаходження цих ділянок на тимчасово окупованій території та на території населених пунктів на лінії зіткнення.

На виконання ч.4 ст.4 Закону 1669 в редакції, чинній з 08.06.2016 року Кабінетом Міністрів України затверджено розпорядженням №1085-р від 07.11.2014 року (в редакції розпорядження №428 від 05.05.2015 року) Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

До зазначеного порядку не входить населений пункт Слов'янськ Донецької області. Отже не можуть бути застосовані до спірних правовідносин норми п.п.38.7 п.38 Підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, суд не приймає доводи позивача, що він є звільненим від плати за землю за Законом №1669 та приходить до висновку, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати орендної плати за земельні ділянки протягом 2014-2016 років на підставі Закону №1669.

Що стосується розрахунку орендної плати за земельні ділянки, визначеного спірними податковими повідомленнями-рішеннями суд зазначає наступне.

Спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 10.11.2016 року визначена позивачу орендна плата з фізичних осіб:

За 2014 рік - 47933,47 грн;

За 2015 рік - 59868,90 грн;

За 2016 рік - 85792,13 грн.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 0,7000 га (землі промисловості), яку орендує позивач, за даними ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, становить:

2014 рік - 1597750,00 грн;

2015 рік - 1995630,00 грн;

2016 рік - 2859688,11 грн. (а.с.71-73, 127)

З 1 січня 2011 року набрав чинності ПК, який відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, 1це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

На підставі підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Як визначено п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

На підставі пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Як визначено п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:

розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Пунктами 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі даних ГУ Держгеокадастру у Донецькій області щодо коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, (а.с.70), нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.127), з врахуванням 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, - податковий орган правильно розрахував розмір орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2014-2016 рік:

2014 рік - 1597750,00 грн х 3%;

2015 рік - 1995630,00 грн х 3%;

2016 рік - 2859688,11 грн х 3%.

Суд не приймає доводи апелянта, що сума орендної плати за землю визначена в договорі в розмірі 31055,07 грн та саме з цієї суми повинен здійснюватися розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації, а не відносно нормативної грошової оцінки землі, оскільки ці доводи спростовуються вищезазначеними приписами Податкового кодексу України.

Крім цього суд зазначає, що сума орендної плати за землю не може залишатися незмінною, оскільки вона залежить від ряду чинників, зокрема, кожного року нормативна грошова оцінка земель індексується з врахуванням індексу споживчих цін відповідного року.

При цьому за правилами частини другої статті 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Також суд звертає увагу позивача, що п.13 Договору оренди землі від 04.12.2012 року передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнту індексації, визначених законодавством.

Слов'янською міською радою затверджена нормативна грошова оцінка земель з 01.01.2014 року рішенням ради від 12.07.2013 року №9-ХLV-6, а з 01.01.2016 року - рішенням від 27.05.2015 року №6-LXXVIII-6

Щодо отримання позивачем податкового повідомлення-рішення про сплату орендної плати за 2016 рік у сумі 31055,07 грн, яке відповідач відкликав, суд зазначає, що податковий орган дійсно відкликав зазначене ППР від 30.06.2016 року, оскільки сума податку в ньому розрахована неправильно, без врахування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, розмір орендної плати з фізичних осіб ОСОБА_1 за 2014-2016 рік правильно визначено податковим органом.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до викладеного, суд приходить до висновку про вихід за межі доводів апеляційної скарги в зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, часткового задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову з підстав, встановлених п.4 ч.1 ст.317 КАС України.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №805/2116/17-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі №805/2116/17-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 27.03.2018 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 27 березня 2018 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Л.А. Василенко

Л.В. Ястребова