Постанова № 73016644, 27.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року справа №805/148/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Ястребової Л.В.,

суддів Василенко Л.А., Казначеєва Е.Г.

секретар Терзі Д.А.,

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Хвороста Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 805/148/18-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування плати за проїзд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії Державної служби безпеки на транспорті протиправними та скасувати розрахунок № 1014/17 від 20.12.2017 року плати за проїзд великовагових та або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту від 20.12.2017 № 0000662 на суму 130 Євро.

В обґрунтування позову зазначила, що 20 грудня 2017 року під час проходження автомобілем VOLVO (модель FH 13.420 ІЗ, державний номер НОМЕР_3) із причепом FRUEHAUF PJCTA 3 (державний номер НОМЕР_2) габаритно-вагового контролю на 203 км. а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки складений акт № 0000662 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, на підставі яких нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 130 Євро. Зазначає, що габаритні показники наведеного транспортного составу із вантажем за вагою не перевищують показників встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Вважає, що перевищення показників навантаження на другу ось при здійсненні габаритно-вагового контролю стало наслідком некоректного зважування вантажу та неврахування при зважуванні стану вантажу рідина та пов'язаних із цим станом особливостей зважування.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що нею, як фізичною особою-підприємцем було укладено договори оренди транспортного засобу та спеціалізованого напівпричепу, тому, посилаючись на норми Закону України «Про автомобільний транспорт» вона мала право звернутися до суду з позовом, оскільки є автомобільним перевізником. Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд фактично вирішив спір про право. Наголошує на тому, що спірне рішення є порушенням ст.. 6 Конвенції про захист прав людини. Вважає, що судом порушено приписи ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Під час апеляційного розгляду позивач підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрований у встановленому порядку в якості фізичної особи-підприємця 06.03.2007 року за № 2 248 000 0000 000833.

Види діяльності за КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується інформацією з web-сайту https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.(а.с. 9-11)

Відповідно до договору оренди вантажного спеціалізованого напівпричіпу від 10.12.2017 фізична особа ОСОБА_3 передав фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 у строкове платне користування транспортний засіб: спеціалізований напівпричіп Н/ПР-цистерна - Е, FRUEHAUF PJCTA3, державний реєстраційний номер: НОМЕР_6. Строк дії договору зазначений у р. 5, відповідно до п. 5.3 якого договір набуває чинності з моменту підписання акту приймання-передачі та п. 5.9, відповідно до якого договір вважається розірваним із моменту належного оформлення Сторонами відповідної угоди до Договору, якщо інше не встановлено у додатковій угоді, Договорі або чинному законодавстві України. (а.с.12-13). В цьому ж договорі мається примітка про те, що позивач прийняла від ОСОБА_3 цистерну в оренду на умовах, що визначені договором. Технічний стан цистерни задовільний. Разом з цистерною отримано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_5. (а.с. 13).

Договором оренди вантажного сілового тягача - Е від 10.12.2017 ОСОБА_4 передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вантажний сідловий тягач - Е, VOLVO, державний реєстраційний номер: НОМЕР_4. Строк дії договору з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту належного оформлення Сторонами відповідно додаткової угоди до Договору, якщо інше не встановлено у додатковій угоді, Договорі або чинному законодавстві України. (р. 5 п. 5.3, 5.9). На договорі є примітка про прийняття ОСОБА_1 у ОСОБА_4 в оренду транспортного засобу - тягач на умовах, що визначені договором. Технічний стан транспортного засобу задовільний. Разом з транспортним засобом нею отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХК 047549.(а.с. 17-18).

Матеріали справи свідчать про те, що 18 грудня 2017 року укладено договір № 20/12 (з виправленими датами) між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) та ОСОБА_5 (Виконавець), відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок надати послуги з перевезення вантажу на автомобілі Замовника у строк з 19.12.2017 по 25.12.2017 року (р.1 п. 1.1 договору)(а.с. 24).

20 грудня 2017 року співробітником Чорноморського міжрайонного управління Укртрансбезпеки на 203 км + 500 м а/д м-14 Одеса-Мелітополь - Новоазовськ зупинено транспортний засіб Volvo моделі FH 13.420 реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки FRUEHAUF моделі PJCTA3, реєстраційний номер НОМЕР_7, що належить на праві власності ОСОБА_4 для проведення габаритно-вагового контролю.

За результатами проведеної перевірки головним спеціалістом відділу державного контролю Чорноморського міжрайонного управління Укртрансбезпеки ОСОБА_6 та оператором вагового комплексу складено довідку № 0019200 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0000662 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20 грудня 2017 року (а.с.27-28).

Відповідно до акту, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу засіб Volvo моделі FH 13.420 реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом марки FRUEHAUF моделі PJCTA3, реєстраційний номер НОМЕР_7, який рухався по маршруту Слов'янський район, с. Привілля - м. Миколаїв (650 км), його повна, нормативно допустима маса 40,0, фактична - 37,65т. Осьові навантаження, тонн: нормативно допустиме 11,0 т, фактичне 7,35, нормативно допустиме 11 т, фактичне 11,75, нормативно допустиме 22 т, фактичне 18,55. Акт складений в присутності водія ОСОБА_5 та підписаний без зауважень.

20.12.2017 року головним спеціалістом відділу державного контролю Чорноморського міжрайонного управління Укртрансбезпеки ОСОБА_6 складено розрахунок плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, виконаного згідно постанови КМУ від 27.06.2007 № 879 . В розрахунку платником зазначено власника транспортного засобу ОСОБА_4, водій ОСОБА_5.(а.с.26)

На підставі п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ №103 від 11.02.2015 року (далі Положення), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Відповідно до пп.1,3 п.4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Як визначено пп.15,27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 8 Положення визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Доводи апеляційної скарги, позивач обґрунтовує ст.. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та зазначає, що судом не враховано те, що на момент складання розрахунку ОСОБА_4 не був перевізником в розумінні цього Закону.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Суд звертає увагу, що при складанні акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, був присутній водій ОСОБА_7, який зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки документи, передбачені законодавством, та ним підписаний акт без будь-яких зауважень.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, акт складений за наслідком проведення перевірки саме власника транспортного засобу ОСОБА_4 та водія ОСОБА_5 В розрахунку плати за проїзд, як зазначалося вище також зазначено власника транспортного засобу ОСОБА_4, саме до якого може бути пред'явлена вимога щодо стягнення зазначеної суми. ОСОБА_4 не є позивачем у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунком плати за проїзд великовагових та/ або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами право саме позивача не порушено в розумінні ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд не приймає до уваги довід позивача стосовно того, що відмовляючи у задоволенні позову суд фактично вирішив спір про право.

Доводи апелянта стосовно того, суд унеможливив звернення до суду іншій особі, тому що чинне процесуальне законодавство не допускає повторного звернення до суду є помилковими.

Згідно ст.. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, зокрема, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Отже, інша особа не позбавлена права звернутися до суду за захистом порушених прав.

Щодо спливу строку для оскарження спірного розрахунку, суд зазначає, що у разі, якщо особа, право якої порушено, пропустила строк звернення до адміністративного суду, має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням підстав для визнання поважними причин пропуску строку. (ст.. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Посилання позивача на можливість повернення позовної заяви без розгляду при встановленні, що вона є неналежним позивачем у справі відповідно до ст.. 240 Кодексу адміністративного судочинства України є також помилковим.

Статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено такої підстави, як залишення позовної заяви без розгляду внаслідок звернення до суду неналежного позивача, внаслідок чого є безпідставним також посилання позивача на порушення з боку суду першої інстанції ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Повний текст постанови складений 27 березня 2018 року.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2018 року у справі № 805/148/18-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Л.В. Ястребова

Судді: Л.А. Василенко

Е.Г. Казначеєв