Рішення № 73016632, 27.03.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1103/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) 20.02.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Прилуцьке ОУПФ) та просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 05.01.2018 про відмову йому в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років, відповідно до статті 55 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'';

- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' з 27 грудня 2017 року.

Позов мотивовано тим, що позивач є учасником наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, перебував в зоні відчуження більше 5 календарних днів (26 днів), що підтверджується відповідними документами, тому відповідно до статті 55 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років. Однак, відповідач необґрунтовано відмовив йому у призначенні пенсії на пільгових умовах, чим порушив його права та законні інтереси.

Ухвалою судді від 26.02.2018 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також, вказаною ухвалою відмовлено ОСОБА_1 в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, за необґрунтованістю. Крім того, пунктом 5 ухвали надано відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов.

У встановлений ухвалою суду строк представником відповідача надано відзив на позов, в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що 27.12.2017 позивач звернувся до Прилуцького ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, долучені до заяви: довідка Міністерства оборони України, в якій ім'я та по батькові не розшифровані, періоди приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не співпадають з періодами, які вказані в довідці, виданій Прилуцьким ОВК; довідка Прилуцького ОВК, в якій періоди приймання участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не співпадають з періодами, які вказані в довідці Міністерства оборони України - не є належними доказами, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений, враховуючи таке.

Судом встановлено, що по досягненню 50 років ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до статті 55 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' (а.с. 51-52).

Розпорядженням від 05.01.2018 Прилуцьким ОУПФ було відмовлено позивачу в призначенні вищевказаної пенсії, оскільки відсутні документи, які підтверджують право на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' (а.с. 45).

Листом від 05.01.2018 № 96/05 відповідач повідомив ОСОБА_1 про прийняте рішення та зазначив, що в архівній довідці Галузевого державного архіву Міністерства оборони України ім'я та по батькові не розшифровані, періоди приймання участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не співпадають з періодами, які вказані в довідці, виданій Прилуцьким ОВК, відомості про роботу в зоні відчуження не менше 5 календарних днів відсутні, тому в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку позивачу відмовлено (а.с. 32).

Вважаючи вказану відмову Прилуцького ОУПФ та прийняте розпорядження протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Так, дані правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок), в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 10 Закону № 796, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.

Основним документом, що визначає час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, є довідка форми №122 від 09.03.1998, що видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, у складі яких працівник безпосередньо виконував роботи з ліквідації аварії. Інший порядок підтвердження факту участі на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, чинним законодавством на даний час не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 55 Закону № 796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років.

У відповідності до частини третьої статті 65 цього Закону посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до пункту 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 року зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Постраждалий від Чорнобильської катастрофи» (категорії 1, 2, З серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 року № 135, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 року не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, з-поміж інших, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Відповідно до статті 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до Прилуцького ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1, на підтвердження права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, серед іншого, було надано: військовий квиток, документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, посвідчення ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 52).

Враховуючи вищенаведені положення, суд зазначає, що статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (категорія 2), яке перереєстроване відповідно до наведених вище вимог Порядку (а.с. 16). Вказаного статусу позивач не позбавлений.

Як вбачається зі змісту військового квитка позивача серії НОМЕР_3 в 1986 році ОСОБА_1 в складі військової частини 01377 в період з 09.08.1986 по 03.11.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 21-26, 31).

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 04.09.2017 № 179/1/9245, ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 11.08.1986 по 02.11.1986. Марш по маршруту: «Горностайполь - Дитятки - Терехи - Старі Соколи - Орджонікідзе - Стещина» (один день), «Зона № 3» (один день), відрядження на ЧАЕС (з 21.09.1986, дату повернення не вказано) (а.с. 27).

Суд зазначає, що с. Терехи було розташоване в зоні відчуження, а «Зона № 3», станом на час ліквідації аварії, вважалась контрольованою територією в 30 кілометровій зоні, тому відносилась до зони відчуження.

Відповідно до довідки Прилуцького ОВК від 26.07.2017 № 2088 позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 10.08.1986 по 11.11.1986 (а.с. 28).

Згідно із довідкою колгоспу «ХХ ПАРТЗ'ЇЗД», ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 09.08.1986 по 03.11.1986 і йому за цей період виплачена заробітна плата в подвійному розмірі (а.с. 30).

Також, у військовому квитку позивача наявна картка обліку доз радіоактивного опромінення, відповідно до якої ОСОБА_1 було отримано такі дози: з 10.08.1986 по 20.09.1986 - 0,512 р, з 21.09.1986 по 14.10.1986 (початок відрядження на ЧАЕС відповідно до даних Галузевого архіву) - 18,286 р, з 15.10.1986 по 03.11.1986 - 0,020 р (а.с. 24 зворот).

Отже, наявними у справі доказами підтверджується право позивача на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону № 796, як особі, яка працювала у зоні відчуження в період із 09.08.1986 по 03.11.1986, не менше 5 календарних днів.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 14.03.2018 у справі № 607/13338/16-а та від 27.02.2018 у справі № 592/7282/17.

На думку суду, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що позивачем було надано не всі документи, визначені у Порядку, оскільки з огляду на зміст підпункту 5 пункту 2.1 Порядку, в ньому передбачено альтернативний, а не виключний перелік документів, які можуть підтверджувати особливий статус особи і та обставина, що особою надано не всі передбачені у названому пункті документи, не є підставою для відмови у призначенні такій особі пільгової пенсії, якщо обставини, з якими закон пов'язує виникнення такого права, підтверджуються іншими вказаними у цій нормі документами.

Так, відсутність наказів про прибуття із відрядження не може спростовувати наявну інформацію щодо відрядження позивача на Чорнобильську АЕС з 21.09.1986 згідно наказу № 150, та отримання ОСОБА_1 в період з 21.09.1986 по 14.10.1986 значно більшої дози опромінення. Щодо відсутності розшифровки імені та по батькові позивача в Архівній довідці Галузевого архіву МО України від 04.09.2017 № 179/1/9245 суд зазначає, що вказані доводи не можуть бути підставою для висновків про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії з врахуванням статті 55 Закону № 796, так як іншими наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач саме в період з 10.08.1986 по 03.11.1986 в складі військової частини 01377 приймав участь в ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Крім того, Верховний Суд України у постановах від 21 листопада 2006 року, 04 вересня 2015 року (справи № 21-1048во06, № 690/23/15-а) висловлював правовий висновок щодо застосування положень статті 55 Закону № 796. Зокрема, вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Вимагаючи надання довідок про період роботи (служби) у зоні відчуження, відповідач фактично створює умови для перевірки обставин, які вже встановлені при вирішенні питання щодо надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин, суд вважає, що мотиви, зазначені відповідачем у його рішенні про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку від 05.01.2018 є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому є правові підстави для його скасування та задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону № 796. При цьому, суд враховує, що відповідно до наданих Прилуцьким ОУПФ матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, позивач має страховий стаж 28 років 7 місяців 22 дні, що є достатнім для призначення вказаної вище пенсії (а.с. 46-51).

Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.

Згідно вимог частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 звернувся до Прилуцького ОПУФ із заявою про призначення пенсії за віком 27.12.2017, то і пенсія позивачу має бути призначена з вказаної дати.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону № 796, а тому його позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05.01.2018 про відмову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Прилуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 37787797, вул. 1 Травня, 48-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) призначити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна