Постанова № 73016468, 15.03.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2018 рокусправа № 804/7878/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванова С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у справі № 804/7878/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпровській області, третя особа - ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.11.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, в якому просив зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області зупинити дію декларації на початок будівельних робіт Центру дозвілля по АДРЕСА_1, зареєстрованої та виданої на ім'я ОСОБА_1; заборонити ОСОБА_1 та тертім особам проводити будь-які будівельні роботи на території земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0,0780 га щодо будівництва Центру дозвілля по АДРЕСА_1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпровській області, третя особа ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом:

- зобов'язання Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 29-а) зупинити дію Декларації про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва нежитлового приміщення Центру дозвілля по АДРЕСА_1, виданої та зареєстрованої на ім'я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) виданої та зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області;

- заборони ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_2) та третім особам проводити будь-які будівельні роботи на території земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2) площею 0,0780 га щодо будівництва Центру дозвілля по АДРЕСА_1, до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про забезпечення позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що позивачем було зазначено кадастрові номери земельних ділянок, які взагалі не існують. Відомості стосовно того, що земельна ділянка, виділена апелянту, накладається на земельні ділянки прибудинкових територій житлових будинків АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, є недостовірними та не відповідають дійсності.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останніх та без фіксування судового розгляду технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані докази необхідності їх застосування та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України (в редакції станом до 15.12.2017 року), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ухвалою від 30 листопада 2017 року було задоволено клопотання ОСОБА_2 та застосовано заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді заборони ОСОБА_4 та третім особам вчиняти певні дії.

В подальшому, від ОСОБА_4 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, у зв'язку з необґрунтованістю останніх.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року скасовано заходи забезпечення адміністративного позову у справі № 804/7878/17, вжиті ухвалою від 30 листопада 2017 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи

Отже, суд наділений повноваженнями щодо самостійного вирішення питання про можливість скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято рішення про скасування заходів забезпечення позову в межах наданих повноважень.

Таким чином, з огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції скасована судом першої інстанції, а відповідно відсутній предмет апеляційного оскарження, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі у відповідності до приписів ст. ст. 328,329 КАС України.

Повний текст постанови складено 15 березня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко