Ухвала суду № 73016240, 27.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

27 березня 2018 р. Справа № 820/2398/17

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Харові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним, стягнення одноразової грошової допомоги , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 23.03.2018р. звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про визнання незаконними дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Міністерством юстиції України, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 року по справі № 820/2398/17.

Заява обґрунтована тим, що відповідач - Міністерство юстиції України відмовилось добровільно та примусово виконувати рішення суду у даній справі та відмовляє в відкритті виконавчого провадження, посилаючись на порушення чинного законодавства при офрмлені виконавчого листа.

Дослідивши наявні у матеріалах справи - замінника докази, відомості комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого адміністративного суду" та відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлені наступні обставини .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/2398/17 від 09.08.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним, стягнення одноразової грошової допомоги - задоволено частково.

Визнано рішення Державного департаменту України з питань виконання покарань за №2-16- від 22.04.2016 незаконним.

Зобов'язано Міністерство юстиції України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності під час проходження служби в ОВС, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 820/2398/17 від 25.10.2017 р. апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. по справі № 820/2398/17 в частині зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити певні дії - залишено без змін.

Зазначена постанова суду набрала законної сили 25.10.2017 року.

Відповідачем подана касаційна скарга на вищевказані постанови Харківського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду та 21.11.2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрите касаційне провадження.

Відповідно до відомостей комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого адміністративного суду" судом встановлені, що на даний час справа № 820/2398/17 перебуває на розгляді у Верховному суді.

09.11.2017р. Харківським окружним адміністративним судом у даній справі виданий виконавчий лист.

Як зазначає позивач, 01.12.2017 р., 09.12.2017 р. він звернувся із скаргами до відповідача - Міністерства юстиції України, в якій просив добровільно виконати рішення судів у даній справі, яке набрало законної сили. На скаргу отримав відповідь від 27.12.2017р. в якій відповідач вказав, що на виконання рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги були повторно розглянуті комісією Державної пенітенціарної служби України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки встановлена МСЕК інвалідність не пов'язана з «Проходженням служби в органах та установах виконання покарань. Одночасно зазначив, що ухвалою Вищого адміністративного суду України 21.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10. 2017 у справі № 820/2398/17.

Крім того, відділом примусового виконання рішень департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України 08.12.2017р. ОСОБА_1 надано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. № 820/2398/17, в якому вказано, що заява про відкриття виконавчого провадження від 20.11.2017р. не підписана стягувачем.

12.01.2018р. відділом примусового виконання рішень департаменту держаної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 надано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду від 09.11.2017р. № 820/2398/17, в якому вказано, що в даному виконавчому документі не дотримано вимоги п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не зазначено прізвище, ім'я, по батькові особи, що видала виконавчий лист.

31.01.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про виправлення помилки у вказаному виконавчому листі шляхом вказання прізвище ім'я по батькові особи, яка видала виконавчий лист.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2018р. у справі №820/2398/17 в задоволенні заяви про виправлення помилки ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 вважаючи вказані дії та бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду незаконними, звернувся з даною заявою до суду.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Отже, з матеріалів наданих до заяви судом встановлено, що ОСОБА_1 звертаючись до Харківського окружного адміністративного суд у даній адміністративній справі з заявою від 31.01.2018 про виправлення помилки у виконавчому листі, виданому Харківським окружним адміністративним судом 09.11.2017 по справі № 820/2398/17 шляхом вказавння прізвище, ім'я та по батькові особи, яка видала виконавчий лист, достеменно був обізнаний про, на його думку, порушення прав, свобод та інтересів на захист яких він звернувся з даною заявою в порядку виконання судового рішення та те що судове рішення не виконується відповідачем у добровільному та примусовому порядку.

Однак з заявою про визнання протиправними дій та бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду, ОСОБА_1 звернувся до суду лише 23.03.2018 року, тобто через 52 дня з 31.01.2018р. (останній день звернення 10.02.2018 р.), а отже, з пропуском десятиденного строку звернення до суду з заявою передбаченого ч. 4 ст. 383 КАС України.

Разом з даною заявою позивачем надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач зазначив, що виконавчий лист від 09.11.2017 р. виданий у даній справи Харківським окружним адміністративним судом , був відправлений до суду першої інстанції для виправлення і після винесення ухвали від 02.02.2018 року про відмову у внесенні виправлення не був повернутий, що на думку заявника, позбавило право повторно направити виконавчий лист до відповідача. Щодо відмови виконувати рішення суду у добровільному порядку відповідачем заявнику стало відомо, після отримання листа, а щодо відмови у відкриті виконавчого провадження, заявник неодноразово звертався до Державної виконавчої служби. Отже ОСОБА_1 вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку звернення з відповідною заявою.

Посилання позивача, на намагання оскаржити дії відповідача до керівництва Міністерства юстиції України, як на поважні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вважає неповажним, оскільки на протязі вказаного часу заявник не був позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до суду.

Посилання завника на неповернення йому виконавчого листа Харківським окружним адміністративним судом не підтверджено доказами, а також на думку суду не стосується питань добровільного виконання даного судового рішення відповідачем.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. В матеріалах позовної заяви докази таких обставин відсутні.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність це законне право особи уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Крім того, суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

На підставі викладено, суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення з даною заявою до суду в порядку ст. 383 КАС України викладені ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення пропущеного строку не є поважними, з огляду на що вказана заява подана с пропуском десятиденного строку звернення, передбаченого ст. 383 КАС України, в зв'язку з чим відповідно до ч. 5 вказаної статті підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 248, 383, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані ОСОБА_1 у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України - визнати неповажними.

Заяву ОСОБА_1 про визнання незаконними дій та бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем Міністерством Юстиції України на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. у адміністративній справі № 820/2398/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України про визнання рішення незаконним, стягнення одноразової грошової допомоги - повернути заявнику.

Копію ухвали разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала заяву.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Рубан В.В.