Постанова № 73016205, 19.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 березня 2018 р. № 820/1135/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представника позивача - Шевченка Д.В.,

представника відповідача - Тамазликара Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління ДФС у Харківській області код ЄДРПОУ

) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металенерготрейд" код ЄДРПОУ

про) накладення арешту на кошти,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Металенерготрейд" відкритих в банківських установах, згідно банківської виписки: ПАТ "ПУМБ" номер рахунка 26007879; АТ "УкрСиббанк" номер рахунка 26007035983901; АТ "УкрСиббанк" номер рахунка 26042035983900; Казначейство України номер рахунка 37512000073271; ПАТ "ПУМБ" номер рахунка 260492621; ПАТ "ПУМБ" номер рахунка 2600917617; ПАТ "СБЕРБАНК" номер рахунка 26007013043865; ПАТ "ПУМБ" номер рахунка 26106111112827.

В обґрунтування поданого позову зазначив, що позивачем на адресу відповідача 08.09.2017р. було направлено письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження, на який відповідач надав лист від 04.10.2017р., яким фактично відмовив у наданні пояснень та їх документального підтвердження. При спробі посадових осіб позивача здійснити перевірку відповідача відповідно до прийнятого наказу від 31.10.2017р. № 6241, вказаних посадових осіб не було допущено до проведення перевірки, про що складено відповідний акт від 01.11.2017р. № 4024/20-40-14-12-11.

Позивач вказує, що в зв'язку з не допуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими особами ТОВ «Металоенерготрейд» порушено приписи п.п. 16.1.9, п. 16.1.1, п. 16.1 ст.16, ст. 81 Податкового кодексу України, згідно з якими платники податків зобов'язані допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Також позивач зазначає, що відповідно до п. 20.1.31 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі про недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

20.02.2018р. начальником ГУ ДФС у Харківській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ТОВ «Металенерготрейд» в зв'язку з відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

З урахуванням наведених доводів позивач вважає, що існують підстави для накладення судом арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, що відкриті у банківських установах.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданого до суду відзиву та доповнень до відзиву, позов не визнав та пояснив, що оскільки недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки відбулось 01.11.2017 р., рішення про арешт майна відповідача повинно було виноситись та направлятись до суду для підтвердження його обґрунтованості не пізніше 02.11.2017р., що дотримано контролюючим органом не було.

Додатково відповідач повідомив, що 28.02.2018р. посадові особі контролюючого органу були допущені до проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.12.2017р., а 06.03.2018р. відповідач надав представникам контролюючого органу письмові пояснення по взаємовідносинах з ТОВ «Славмясо», ненадання яких раніше слугували підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки згідно наказу № 6241 від 31.10.2017р.

В зв'язку з наведеним відповідач також вважав, що відсутніми є обставини та події, які слугують підставою для арешту майна та коштів на рахунках відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.02.2018р. відкрито спрощене провадження у даній справі, а ухвалою від 06.03.2018р. прийнято рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що листом від 08.09.2017р. № 16302/10/20-40-14-12-18 (а.с. 18-20) позивач направив відповідачу запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо господарських правовідносин з ТОВ «Славмясо». Листом від 04.10.2017р. № 04/10-01 (а.с. 21-27) відповідач фактично відмовив у наданні запитаної інформації та їх документальних підтверджень.

31.10.2017р. ГУ ДФС у Харківській області видано наказ № 6241 (а.с. 13-14) «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Металенерготрейд» (податковий номер 32288755), відповідно до якого приписано провести вказану перевірку відповідача щодо господарських взаємовідносин х постачальником ТОВ «Славмясо» (податковий номер 41054670) за червень 2017 року.

В зв'язку з не допуском відповідачем перевіряючих осіб до проведення вказаної перевірки ними було складено акт від 01.11.2017р. № 4024/20-40-14-12-11 (а.с. 11).

Також судом встановлено, що відповідачем наказ про проведення перевірки від 31.10.2017р. № 6241 було оскаржено в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2017р. у справі № 820/5131/17 відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Металенерготрейд» про скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області № 6241 від 31.10.2017р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В подальшому, згідно рішення ГУ ДФС у Харківській області від 20.02.2018р. застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - ТОВ «Металнереготрейд» (а.с. 9), в зв'язку з чим позивач - контролюючий орган звернувся до суду з метою накладення судом арешту на кошти, які перебувають на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах.

Враховуючи встановлені обставини справи суд зазначає наступне.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючим органом визначені ст. 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми ст. 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає.

Наведені норми кореспондуються з приписом п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу ДФС, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається лише за рішенням суду на підставі звернення податкового органу.

При цьому підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті Податкового кодексу України . Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Одночасно варто враховувати, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Відповідно до розділу IV «Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017р. № 632, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу,

який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто під підпис:

1) платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

2) іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно

такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Так, зі змісту наданих позивачем доказів та пояснень вбачається, що відповідач не допустив представників контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Вказана подія згідно акту про недопущення до проведення перевірки відбулася 01.11.2017 року.

Також суд враховує, що відповідно до п. 20.1.31. ст. 20 Податкового кодексу України, на який позивач посилався в позовній заяві як правову підставу звернення до суду, контролюючий орган має звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Також згідно п. 20.1.32. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Поряд з цим п. 20.1.33. ст. 20 Податкового кодексу України унормовує, що контролюючий орган має звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який мас податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Щодо посилань позивача на положення пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, відповідно до яких арешт майна платника податків може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, суд зауважує, що відповідно до п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України такий арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. В разі накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунку, згідно приписів п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, такий арешт накладається виключно судом.

З урахуванням викладеного суд зауважує, що досліджуючи необхідність накладення арешту на кошти відповідача, які перебувають на його рахунках в установах банків, слід взяти до уваги, що відповідач, вважаючи наказ про проведення перевірки від 31.10.2017р. № 6241 незаконним, оскаржив його в судовому порядку та за наслідками такого оскарження зазначений наказ було визнано законним та обґрунтованим.

Також суд враховує, що в подальшому, з урахуванням судового рішення, яким підтверджено законність зазначеного вище наказу про проведення перевірки, відповідачем було виконано вимоги контролюючого органу та надано відповідні пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських правовідносин з ТОВ «Славмясо» на відповідний запит, який йому було повторно надіслано.

В подальшому, згідно наказу про проведення документальної планової перевірки відповідача від 09.02.2018р. № 843, направлень на перевірку, посадових осіб контролюючого органу відповідачем було допущено до перевірки та її було проведено. Дані про допуск посадових осіб до перевірки 28.02.2018р. містяться в Журналі реєстрації перевірок № 1 ТОВ «Металенерготрейд», витяг з якого надано відповідачем до матеріалів справи.

Суд зазначає, що передбачений п.п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України захід у вигляді накладення адміністративного арешту майна платника податків, в тому числі накладення арешту на кошти, які перебувають на його рахунках, не є мірою покарання, натомість має на меті забезпечення виконання платником податків його обов'язку, передбаченого податковим законодавством.

В даній справі необхідність такого забезпечення була викликана не допуском відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення податкової перевірки, що в свою чергу, унеможливило виконання контролюючим органом в повному обсязі його обов'язків з приводу контролю за повнотою, своєчасністю та достовірністю справляння податків та інших обов'язкових платежів, виявлення можливих порушень податкового законодавства.

На час вирішення справи судом встановлено, що вказані вище обставини припинили своє існування, оскільки перешкоди у виконанні контролюючим органом його функцій з контролю були зняті, наказ про проведення перевірки № 6241 від 31.10.2017р., в зв'язку з невиконанням якого у вигляді не допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, було застосовано адміністративний арешт майна, фактично вичерпав свою дію та контролюючим органом було видано новий наказ про проведення перевірки, в тому числі з тих самих обставин господарської діяльності відповідача, який було виконано.

З урахуванням вищевикладеного суд доходить висновку про відсутність підстав, які передбачають можливість накладення арешту на кошти платника податків - відповідача, що перебувають на його рахунках в установах банків та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металенерготрейд" про накладення арешту на кошти; - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 28 березня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко