Постанова № 73015980, 28.03.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року справа №233/2187/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Ястребової Л.В., за участю секретаря судового засідання - Токаревої А.Г., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Груєнка С.Л., діючого за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2015 року у справі № 233/2187/15-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с. 2-3).

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2015 року позов задоволено. Постанову Серії АА № 187256 від 24 квітня 2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера Костянтинівської дистанції колії Державного підприємства «Донецька залізниця» ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП скасовано (а.с. 46-48).

Не погодившись з судовим рішенням, Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2015 року у справі № 233/2187/15-а та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, враховуючи вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

При цьому, апелянтом зазначено, що наявність сертифікату (висновку) Торгівельно-промислової палати за відсутністю переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція не дає змоги застосовувати норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та не дає підстав для звільнення від відповідальності посадової особи (позивача) як головного бухгалтера платника єдиного внеску Костянтинівської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» (а.с. 52-54).

Представник апелянта в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити постанову суду першої без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є головним бухгалтером Костянтинівської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» (а.с. 4-8).

Костянтинівська дистанційна колія є відокремленим підрозділом (філією) державного підприємтсва «Донецька залізниця» без права юридичної особи (а.с. 10)

24 квітня 2015 року Костянтинівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 як посадової особи (головного бухгалтера) Костянтинівської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 12).

Як вбачається з спірної постанови адміністративне стягнення накладено у зв'язку з порушенням п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що виразилося у несвоєчасній сплаті єдиного соціального внеску за січень 2015 року по граничному строку сплати 20 лютого 2015 року, який фактично сплачено 26 лютого 2015 року.

Спірним питанням у справі є правомірність прийняття спірної постанови та накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятої спірної постанови, відтак вона є такою, що підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За приписами статті 10 цього Кодексу адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до частин 3, 4, 5 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною третьою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків не поширюється на Костянтинівську дистанцію колії ДП «Донецька залізниця», з огляду на наступне.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі - Закон № 1669), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

На виконання Закону №1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Костянтинівка Донецької області.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Тобто дія розпорядження була зупинена,однак перелік населених пунктів не був скасований.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Костянтинівка Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053 та від 05 листопада 2014 року №1079-року.

З викладеного вбачається, що місце знаходження підприємства, головним бухгалтером якого є позивач, належить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Частиною 4 статті 11 Закону №1669 передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту: Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Ст.10 ЗУ №1669 зазначено,що протягом дії цього Закону єдиним належним документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили, що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання або не належного виконання зобов'язань є сертифікат Торгово - промислової палати України.

Наявність зазначеного сертифіката ТПП України за № 1361 від 14.10.2014 року підтверджує настання форс - мажорних обставин з 14.04.2014 року, зокрема у відокремлених структурних підрозділах ДП «Донецька залізниця» до яких відноситься Костянтинівська дистанція колії( а.с.11)

Викладене, на думку суду, спростовує наявність вини позивача у порушенні вимог ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Костянтинівську дистанцію колії «Державного підприємства «Донецька залізниця» Костянтинівська дистанція колії є відокремленим структурним підрозділом «Державного підприємства «Донецька залізниця», входить до складу служби колії «Державного підприємства «Донецька залізниця», не є юридичною особою, має рахунок у банку і печатку із своїм власним найменуванням, забезпечує ведення бухгалтерського та податкового обліку. Начальник дистанції колії та головний бухгалтер відповідають за достовірне й своєчасне надання бухгалтерських і податкових звітів.

Однак, виплата заробітної плати та податків здійснюється за рахунок коштів, які перераховуються від служби ДП «Донецька залізниця». В лютому 2015 року перерахування для закриття заробітної плати за січень 2015 року було здійснене 26 лютого 2015 року, внаслідок чого єдиний соціальний внесок за січень 2015 року по граничному строку сплати 20 лютого 2015 року був фактично сплачений 26 лютого 2015 року, що підтверджується листом Костянтинівської дистанції колії від 29 квітня 2015 року №06/244 та виписками по відповідним рахункам, наданими стороною позивача *(а.с. 36-38).

Вищевикладене підтверджує, що позивач своїми діями чи бездіяльністю не сприяла вчиненню даного адміністративного правопорушення, бо не мала реальної можливості запобігти порушенню вимог Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на обов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250,271,272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 травня 2015 року у справі № 233/2187/15-а- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повне судове рішення проголошено в судовому засіданні 28 березня 2018 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Л.В. Ястребова