Постанова № 73015655, 21.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 р. № 820/6083/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - Завади Ю.М.,

представника відповідача - Козака А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича організація Екотехнології" до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування пункту наказу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати п. 2.2. наказу відповідача № 399 від 30.10.2017 р. про анулювання ліцензії серія АЕ № 288559 на здійснення позивачем операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив щодо порушення відповідачем, на його думку, вимог Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", що стало підставою видання незаконного наказу в частині анулювання ПП "Науково-виробнича організація Екотехнології" ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на обставини, які у ньому викладені.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов в контексті відсутності порушень вимог законодавства з боку посадових осіб Міністерства екології та природних ресурсів України у правовідносинах з приводу яких подано позов.

Судом встановлено, що підставі рішення Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.01.2014 року № 33 ПП "Науково-виробнича організація Екотехнології" було отримано ліцензію серії АЕ № 288559 на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення) ( а.с. 21).

У період з 26.10.2017 року по 27.10.2017 року комісією у складі посадових осіб відповідача, на підставі посвідчення (направлення) від 20.10.2017 року № 35/17 ( а.с.104), виданого на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.10.2017 року № 384 ( а.с. 100-101) та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.10.2017 №757/58863/17-к ( а.с.97) було проведено позапланову перевірку позивача щодо додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

За результатами проведеної перевірки комісією було складено Акт № 35/17 від 27.10.2017 р. проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, в якому вказано про наявність певного кола порушень з боку позивача ( а.с.22-40) та акт про відмову ПП "Науково-виробнича організація Екотехнології" у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами № 35/17-1 від 27.10.2017 р. ( а.с.41-43)

На підставі вищезазначеного Акту про відмову позивача у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами № 35/17-1 від 27.10.2017 р., Міністерством екології та природних ресурсів України видано Наказ від 30.10.2017 року № 399 «Про відмову у видачі ТОВ «УКРЕКОСЕРВІС» та анулювання ліцензій», пунктом 2.2. якого анульовано ПП "Науково-виробнича організація Екотехнології" ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (збирання, зберігання, оброблення) на підставі пункту 8 частини 2 статті 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Не погодившись з зазначеним наказом, в частині, що стосується нього, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, зазначивши, що, підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, водночас, відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки, у свою чергу позивач вказував навпаки, про допуск зазначених посадовців до здійснення перевірки ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що виключає наявність підстав для прийняття спірного наказу.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами ст.3 зазначеного Закону, державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання.

Підстави здійснення позапланових заходів визначені ст. 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

У свою чергу, відповідно до п.3 ч.1 ст. 3 Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю): за рішенням суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, зокрема, повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання.

Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ( надалі - Закон) врегульовано суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Принципи державної політики у сфері ліцензування визначено ст. 3 Закону, за якою, державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: принципі єдиної державної системи ліцензування, принципі територіальності, згідно з яким дія ліцензії поширюється на адміністративну територію органу ліцензування, що її видав; принципі дотримання законності, принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров'я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, принципі рівності прав суб'єктів господарювання, принципі відкритості процесу ліцензування.

За змістом приписів ст. 16 Закону, анулюванням ліцензії є позбавлення ліцензіата права на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання його ліцензії.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії, є акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається недопуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб органу ліцензування, відмова в доступі посадових осіб органу ліцензування до місць провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність протягом першого дня перевірки за місцезнаходженням ліцензіата особи, уповноваженої представляти інтереси ліцензіата на час проведення перевірки) (п.8 ч.2 ст.16 Закону).

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено до суду ( ч.11 ст.16 Закону).

Розглядаючи вказану справу по суті, суд зазначає, що важливим аспектом спірних правовідносин є встановлення обставин, чи має місце відмова позивача у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

У даному контексті, піддаючи детальному аналізу акт № 35/17-1 від 27.10.2017 р., наявність якого стала підставою складення спірного наказу, суд приходить до висновку, що твердження відповідача, що позивачем було відмовлено у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами спростовуються самим же актом, а також актом № 35/17 від 27.10.2017 р., з огляду на наступне.

Так у вступній частині акту № 35/17 від 27.10.2017 чітко вказано, що такий складено "за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами", що свідчить про фактичний допуск уповноважених перевіряючих відповідача до проведення перевірки.

Крім того, в акті № 35/17 від 27.10.2017 р. вказано про наявність певного кола порушень позивачем ліцензійних умов та/або відсутності дозвільних документів, що беззаперечно свідчить про фактичний допуск уповноважених перевіряючих відповідача до проведення перевірки, оскільки встановлення відповідних порушень внаслідок відмови від проведення перевірки є неможливим.

Акт № 35/17 від 27.10.2017 р., яким встановлено порушення позивачем ліцензійних умов та/або відсутності дозвільних документів підписаний директором позивача з зауваженнями, що також фактично свідчить про те, що позаплановий захід було проведено, отже, ні про яку відмову у проведенні перевірки не йде мова.

Також, сама наявність акту № 35/17 від 27.10.2017 р., складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключає обставини відмови у проведенні перевірки, які викладені в акті № 35/17-1 від 27.10.2017 р. - один акт суперечить іншому.

Водночас, в самому акті № 35/17-1 від 27.10.2017 р. вказано, що "перевіркою було встановлено порушення ряду ліцензійних умов", тобто перевірка фактично відбулась.

При цьому, суд звертає увагу на те , що будь-яке розпорядження в розумінні ст.19 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" за результатами акту перевірки, враховуючи встановлене коло порушень з боку позивача, відповідачем не приймалось, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, у правовідносинах, з приводу яких подано позов, перевірка фактично відбулась, з огляду на що, суд відхиляє доводи представника відповідача в обґрунтування правомірності спірного наказу, стосовно того, що складанням акту про відмову у проведенні перевірки, що передбачено Законом, відповідачем було посвідчено той факт, що перевірка не відбулась, внаслідок відсутності запитуваних документів, оскільки розглядом справи вказані твердження було спростовано.

Так, відповідно до Акту про відмову позивача у проведенні позапланової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами № 35/17-1 від 27.10.2017 р. підставою для складання акту зазначено, зокрема, про відсутність частини дозвільних документів та ненадання частини запитуваної інформації.

Відповідач, посилаючись на ч. 2 ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", зазначив, що органом ліцензування до початку проведення перевірки особисто директору під розписку вручено вимогу з інформацією про подання переліку документів , які стосуються предмета заходу.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Дійсно на аркуші справи 104 зворот міститься розписка директора підприємства на посвідченні (направленні) про отримання ним «переліку питань та підставу перевірки», такий перелік також міститься в матеріалах справи ( а.с.171-175).

Але, ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" вимагає наявність письмової вимоги щодо витребування документів.

Розписка директора не свідчить про отримання такої вимоги і така вимога відсутня в матеріалах справи.

Перелік питань , який міститься в матеріалах справи , не є письмовою вимогою про надання документів в розумінні ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Суд зазначає, що перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб не містить будь-яких вимог щодо надання позивачем будь-яких документів .

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем вимог ст. 16 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" щодо надання позивачу письмової вимоги.

Отже, у спірних правовідносинах відсутні ознаки, з якими Закон пов'язує наявність відмови ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування, а відтак, оскаржуваний у справі наказ відповідача, в частині, що стосується позивача, прийнятий за відсутності передбачених Законом підстав, тобто, є незаконним та підлягає скасуванню.

Розглядаючи вказану справу, судом також було враховано позицію Харківського апеляційного адміністративного суду в аналогічних правовідносинах, яку викладено в постанові від 01.03.2018 року у справі № 820/6552/17.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного у справі рішення, прийнятого у формі Наказу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Науково-виробнича організація Екотехнології" ( код ЄДРПОУ 34858545, 61052, м.Харків, вул. Велика Гончарівська,6) до Міністерства екології та природних ресурсів України ( код ЄДРПОУ 37552996, 03035, м.Київ, вул. Митрополита В. Липківського,35) про визнання протиправним та скасування пункту наказу - задовольнити.

Скасувати п. 2.2. наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 399 від 30.10.2017 р. про анулювання ліцензії серія АЕ № 288559 на здійснення Приватним підприємством "Науково-виробнича організація Екотехнології" операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 березня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.