Постанова № 73014719, 27.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2018 р. № 820/1527/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати бездіяльність (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у обчисленні та виплаті ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії з 10.12.2008 з грошового забезпечення без урахування: грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірах, зазначених у довідці Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області від 06.02.2018 року №49, протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсію з 10.12.2008 розмір, якої обчислений 60 % (шістдесят відсотків) грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірах зазначених у довідці управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області від 06.02.2018№49, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 10.12.2008; подати протягом п'ятнадцяті днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та порушує його права, встановлені законодавством України.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та була отримана ним 14.03.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

22.03.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області до канцелярії суду було подано відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а його дії є правомірними та та вчиненими згідно норм чинного законодавства.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходила службу в органах внутрішніх справ на посаді заступника начальника УФЗБО ГУМВС України в Харківській області.

Наказом ГУМВС України в Харківській області від 09.12.2008 №335 о/с позивач звільнена за ст. 65 «а» Положення про проходження служби у відставку (за віком), спеціальне звання підполковник міліції, інвалід 2 групи.

З 10.12.2008 року по теперішній час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за "вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», по лінії МВС України.

Під час проходження служби позивач отримувала у складі грошового забезпечення грошову допомогу для оздоровлення при щорічній відпустці, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду та одноразову грошову допомогу при звільненні, що підтверджується грошовим атестатом №198 від 10.12.2008 та довідкою управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області від 06.02.2018 №49.

Грошовий атестат №198 від 10.12.2008 та довідка до нього не містить відомостей про грошову допомогу для оздоровлення при щорічній відпустці, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, грошову винагороду, які позивач отримувала під час проходження служби.

З 10.12.2008 позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» розмір пенсії обчислено з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги для оздоровлення при щорічній відпустці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, що підтверджується грошовим атестатом та довідкою до нього.

У лютому 2018 позивач звернулась до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області про надання довідки про додаткові види грошового забезпечення грошової допомоги для оздоровлення при щорічній матеріальної відпустці, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди, які вона отримувала за останні 11 календарних місяців перед звільненням.

На зазначену заяву ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області надано позивачу довідку від 06.02.2018 №49 про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 30.11.2008.

Позивач звернулась до ГУ ПФУ із заявою від 15.02.2018 про перерахунок пенси з грудня 2008 року по теперішній час, до зазначеної заяви додано оригінал довідки від 06.02.2018 №49 про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 30.11.2008.

ГУ ПФУ в Харківській області не здійснило перерахунок розміру пенсії позивачу з грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 06.02.2018 №49 про одноразові додаткові види грошового забезпечення нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 по 30.11.2008.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.20107 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, призначення (перерахунки) пенсій органами Пенсійного фонду України здійснюються на підставі документів, які надаються уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств і відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих УФЗБО ГУ МВС в Харківській області, зокрема грошового атестата №198 від 10.12.2008 та довідки до грошового атестата №198 від 10.12.2008, з 10.12.2008 позивачу призначено пенсію за 20 років вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ у розмірі 55% грошового забезпечення.

В грошовому атестаті №198 від 10.12.2008 та довідки до грошового атестата №198 від 10.12.2008, які були надані на позивача УФЗБО ГУ МВС в Харківській області, зазначені оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за особливо важливі завдання, надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами та премія.

Відповідно, грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не зазначені.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії не порушило права позивача на пенсійне забезпечення щодо визначення та обчислення розміру пенсії. Головне управління керувалося лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані УФЗБО ГУ МВС в Харківській області та не могло визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки.

Аналогічна позиція закріплена в постанові Верховного Суду України від 25.11.2014, де суд зокрема зазначає наступне: за змістом положень пункту 24 Порядку органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992. Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393 (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням.

Перелік видів грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів, звільнених військовослужбовців є вичерпним. При призначенні пенсії головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області додержані вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови Кабінету міністрів України №393 від 17.07.1992.

Згідно п.п. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (в редакції на час призначення пенсії) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Пунктом 9 Постанови №1294 зазначено, що видатки, пов'язані з набранням чинності цією постановою, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті для утримання державних органів.

Таким чином, зазначені виплати є одноразові та не мають постійної виплата, а їх розмір та можливість виплати залежить від певних обставин.

Крім того, відповідно до п. 7 Постанови Кабінет Міністрів України 17.07.1992 №393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів №103 від 21.02.2018) перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз вищезазначених нормативно-правових документів, дає підстави вважати, що грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально- побутових питань - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" №422/96 - ВР від 16.10.1996 рішення і висновки Конституційного суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

В рішенні Конституційного Суду України ухваленому 13 травня 2015 року по справі №4-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.

Положенням першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63). Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права до спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 по справі К/9901/1465/17 286/2987/16-а.

З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Що стосується правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 10 березня 2015 року в справі №21-70а15 та на яку посилаються суди попередніх інстанцій, щодо необхідності віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то з цього приводу колегія суддів зазначає, що в указаній правовій позиції не враховане рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2015 року №4-рп/2015, оскільки останнє прийняте після винесення постанови Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов