Рішення № 73014334, 28.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/698/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

02.03.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - відповідач), в якій просить:

- скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №4 від 11.01.2018 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком, як дружині особи, яка мала право на пенсії, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як незаконне;

- зобов'язати Лубенське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 достроково пенсію за віком, як вдові померлого інваліда ІІ групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2.), її чоловік, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За наслідками участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він отримав захворювання та став інвалідом 2 групи. ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Згідно з витягу з протоколу засідань Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3269 від 26.12.2017 захворювання, що стало причиною смерті її чоловіка пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 27.12.2017 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення їй дострокової пенсії як вдови померлого ліквідатора. Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №4 від 11.01.2018 відмовлено у призначені дострокової пенсії за віком, оскільки померлий чоловік не мав статусу військовослужбовця. Вважає рішення відповідача протиправним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 відкрито провадження у справі №816/698/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

Сторони у судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с.24-25). Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без особистої участі представника.

Відповідач надав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що ОСОБА_2 був призваний на військові збори для участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та не мав статусу військовослужбовця. Враховуючи, що військовозобов'язані в період призову на військові збори не набувають статусу військовослужбовця, то ОСОБА_2 не мав статусу військовослужбовця, а відтак права на призначення дострокової пенсії за віком позивач немає.

Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що в судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися та відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

12.06.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис за №152 (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.13).

Відповідно до витягу з протоколу засідань Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №3269 від 26.12.2017 захворювання, що стало причиною смерті її чоловіка пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.14).

Посилаючись на такі обставини, а також на наявність страхового стажу більше 20 років, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком, згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.18).

Рішенням відповідача №4 від 11.01.2018 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, посилаючись на те, що її чоловік не мав статусу військовослужбовця, а був призваний на військові збори (а.с.19).

Не погоджуюсь із рішенням відповідача та вважаючи своє право на призначення пенсії порушеним, ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів ПФУ визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції на час звернення) право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідачем не заперечується факт: укладання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; смерті ОСОБА_2; наявності страхового стажу у позивача понад 20 років; досягнення 57 років.

Положеннями статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

При цьому, згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

У період перебування ОСОБА_2 на військових зборах діяв Закон СРСР від 12.07.1967 "Про загальний військовий обов'язок".

Відповідно до статей 5, 6 цього Закону (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов'язаними.

За правилами статей 7-9 цього Закону військовослужбовці і військовозобов'язані приймають військову присягу на вірність своєму народові, поділяються на солдатів, матросів, сержантів, старшин, прапорщиків, мічманів і офіцерський склад та кожному присвоюється відповідне військове звання.

Військовослужбовці і призвані на військові збори військовозобов'язані користуються всією повнотою соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод і несуть усі обов'язки громадян СРСР, передбачені Конституцією СРСР.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Згідно з частиною дев'ятою статті 1 цього Закону щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, поширюється також на військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (підпункт 3 пункту 1 статті 3 цього Закону).

Аналізуючи вищенаведені правові норми, слід дійти висновку, що громадяни із числа військовозобов'язаних, які проходять збори (навчальні, перевірочні, спеціальні), у цей період вважаються такими, що проходять військову службу та користуються гарантіями держави на рівні із іншими військовослужбовцями.

Зазначене вище кореспондується зі статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", згідно з якою до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов'язані, призвані на військові збори.

Можливість отримання пільги, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов'язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена у постанові від 01.03.2016 року по справі № 398/5910/14-а.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що позивач має право на призначення дострокової пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружина померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем не доведено правомірність рішення №4 від 11.01.2018, яким відмовлено позивачу в призначені дострокової пенсії згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За таких підстав, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги позивача - зобов'язати Лубенське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати з ІНФОРМАЦІЯ_1 достроково пенсію за віком, як вдові померлого інваліда ІІ групи, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії /частина п'ята статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено та не оспорюється відповідачем, позивач з дотриманням процедури її звернення з належно оформленою заявою про призначення пенсії та надання пенсійному органу всіх документів на підтвердження такого права, звернулася до відповідача про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак з огляду на те, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні пенсії позивачці суд вважає, що остання обрала належний спосіб захисту.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, як дружина військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню з дати звернення до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії, тобто з 27.12.2017.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та сплату останньою при зверненні до суду судового збору у розмірі 704,80 грн згідно квитанції від 26.02.2018, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246, частиною 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37500; рнокпп НОМЕР_1) до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул.Франка, буд.8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 37710525) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №4 від 11.01.2018 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС.

Зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 достроково пенсію за віком, згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як дружині померлого учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що помер внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС починаючи з 27 грудня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул.Франка, буд.8, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500; код ЄДРПОУ 37710525) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37500; рнокпп НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко