Ухвала суду № 73013648, 28.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1257/16-к

Провадження № 1-кп/361/27/18

28.03.2018

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

28 березня 2018 року. Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Міхієнкової Т.Л.

при секретарі - ГамалійО.В.

з участю прокурора - Янушевича О.Ю.

потерпілого - ОСОБА_1

захисників- Подосінова А.О., ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000902 від 15.05.2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, вул Ентузіастів, 33 кв. 161, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_12, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_14, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: м. Київ, Закревського, 97 кв. 383, не судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України

В С Т А Н О В И В :

03 березня 2016 року відповідно до частини 2 статті 32 КПК України до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.2 ст. 372 КК України, ОСОБА_4- передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 ч. 2 ст. 371 КК України, ОСОБА_5 – ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 , ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України, ОСОБА_6 – передбачених ч. 1 ст. 364, ч .1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України, ОСОБА_7- ч. 2 ст. 375 КК України, які складаються з обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування, відповідних розписок та повідомлень.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування обиралися: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до 29.02.2016 року, ОСОБА_7 – до 02.01.2016 року – у вигляді особистого зобов»язання, домашній арешт – ОСОБА_5 до 02.01.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями справа перебувала у провадженні судді Лопатинської С.П до 22 вересня 2016 року.

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату від 30.09.2016 року у зв»язку з припиненням повноважень судді Лопатинської С.П. на підставі постанови Верховної Ради України від 22.09.2016 року «Про звільнення суддів» у справі призначено повторний авто розподіл кримінального провадження, на підставі якого справа передана на розгляд судді Батюку В.В..

Суддя Батюк В.В. заявив самовідвід з тих підстав, що з обвинуваченою ОСОБА_7 він навчався в одному учбовому закладі і з тих пір підтримує з нею дружні стосунки.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.10.2016 року в задоволенні заяви про самовідвід судді Батюку В.В. відмовлено.

У провадженні судді Батюка В.В. дане кримінальне провадження перебувало до 01 березня 2017 року.

Ухвалою того ж суду від 01 березня 2017 року задоволена заява обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід судді Батюка В.В., після чого відбувся повторний перерозподіл справи, яка 02.03.2017 року передана на розгляд судді Міхієнковій Т.Л.

Ухвалою від 02 березня 2017 року призначено підготовче судове засідання на 24 березня 2017 року .

Однак, починаючи, з 24 березня 2017 року з об»єктивних причин судом оголошувалися перерви у підготовчому судовому засіданні на 20 квітня 2017 року, 18 травня 2017 року, 14 червня 2017 року, 06 липня 2017 року, 28 липня 2017 року, 02 жовтня 2017 року, 31 жовтня 2017 року, 29 листопада 2017 року, 17 січня 2018 року,16 лютого 2018 року, 27 березня 2018 року.

У підтоговче судове засідання 27 березня 2018 року прибули прокурор Янушевич О.Ю., потерпілий ОСОБА_1, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_8

Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у підготовче судове засідання не з»явилися.

Суд, вислухавши думку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відповідно, які просили проводити підготовче судове засідання у відсутності їх захисників, та думку прокурора, потерпілого, інших обвинувачених та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_8, які також вважали можливим провести підготовче судове засідання у відсутності вказаних захисників, прийшов до висновку щодо можливості проведення підготовчого судового засідання у відсутності захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_10

У підготовчому судовому засіданні прокурор Янушевич О.Ю вважав, що у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, угод про примирення чи визнання винуватості не укладалося, підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає, підсудність, визначена апеляційним судом, дотримані всі вимоги, встановлені законодавством, при направлення обвинувального акту, до суду і на підставі викладеного просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_1 підтримав думку прокурора.

Обвинувачена ОСОБА_7 просила повернути обвинувальний акт прокурору, так як обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування - вимогам ст.109 КПК України. Зокрема, остання вважала, що: у зв»язку з порушенням вимог частини 3 статті 481 КПК України вона не мала і немає статусу підозрюваної, обвинуваченої; відсутні підстави для надання ОСОБА_1 статусу потерпілого, оскільки не доведено факт завдання останньому будь-якої шкоди ; слідчим не були виконані чинні рішення слідчих суддів, прийнятих з приводу заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом її правам та свободам під час досудового розслідування; у незаконний спосіб відбулося об»єднання в одне кримінальне провадження матеріалів даного кримінального провадження, відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та відсутнє формулювання обвинувачення, що порушує її право на захист. Крім того, до реєстру матеріалів досудового розслідування не включені всі процесуальні документи, зокрема ухвали слідчих суддів, до яких вона оскаржувала дії слідчого; не внесені відомості щодо розгляду прокурором поданих нею клопотань. Вказані порушення та допущена фальсифікація, на думку ОСОБА_7, є перешкодою для призначення даного обвинувального акту до судового розгляду. Подане нею письмове клопотання разом з додатками, які остання просила долучити до матеріалів справи, суд приєднує до матеріалів кримінального провадження.

В той же час Обвинувачена ОСОБА_7 звернулася зі скаргами, в яких просила визнати незаконними дії слідчого щодо залучення до участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого ОСОБА_1

Скаргу підтримали: захисник ОСОБА_8, обвинувачені ОСОБА_3, та його захисник ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Прокурор заперечував проти скарги.

Потерпілий ОСОБА_1 утримався від висловлювання своєї думки щодо поданої скарги.

Захисник ОСОБА_8 підтримав думку обвинуваченої ОСОБА_11 щодо повернення обвинувального акту прокурору, оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, а також посилаючись на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст. 109 КПК України, порушення вимог частини 3 статті 481 КПК України, пов»язаних з врученням обвинуваченій ОСОБА_7 підозри не уповноваженою особою; порушення вимог статті 217 КПК України, в зв»язку з чим захисник ОСОБА_8 звернувся зі скаргою, в якій просив визнати незаконною постанову від 15.07.2015 року старшого прокурора Генеральної прокуратури ОСОБА_12 про об»єднання кримінального провадженні. за № 42015000000001507 відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 375 КК України в одне провадження з кримінальним провадженням № 42015000000000902 відносноОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч .2 ст. 372 КК України, ОСОБА_4- передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 ч. 2 ст. 371 КК України, ОСОБА_5 – ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 , ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України, ОСОБА_6 С.О. – ч.1 ст 364, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України, оскільки вказана постанова не відповідає вимогам ст. 217 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 , обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, кожний окремо, скаргу підтримали.

Прокурор Янушевич О.Ю. та потерпілий ОСОБА_1 утрималися від висловлення думки щодо скарги захисника.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та просили про повернення обвинувального акту прокурору з посиланням на невідповідність його вимогам ст.291 КПК України. Вважають, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, яке є неконкретним, а реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 109 КПК України.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, кожний окремо, також заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду з посиланням на невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України та інших порушень норм кримінального процесуального права.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, ознайомившись з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування, прийшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору за наступних підстав.

Як зазначено у пункті 3 частини 3 статті 314 КПК України, суд в підготовчому судовому засіданні має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015000000000902 від 15.05.2015 відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 складено з порушенням вимог пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України.

В обвинувальному акті відсутній виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а пред»явлене обвинувачення є неконкретним.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_7 обвинувачується у постановлені суддею завідомо неправосудної ухвали, вчиненому з особистих інтересів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Однак, стороною обвинувачення в обвинувальному акті не встановлені фактичні обставини кримінального правопорушення, які розкривають поняття «неправосудної» ухвали, не встановлено в чому полягає її незаконність, а також відсутнє обґрунтування кваліфікуючої ознаки злочину – з «особистих інтересів», в чому саме полягали особисті інтереси слідчого судді, на той час, ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1, не розкритті поняття вчинення нею активних дій, спрямованих на підтримку злочинних дій працівників міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, прокурорів Нагорного A.A. та Чипового О.В., що безумовнопорушує гарантовані законом процесуальні права обвинувачених на захист.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено , що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Захищаючи права людини та її свободу, Європейський суд з прав людини у справі «ОСОБА_1 проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст.6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного останній вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення ( рішення від 19 грудня 1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії», п. 79). Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення підпункту «а» п .3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти ОСОБА_12», п.52; рішення від 25 липня 2000 року у справі «Матточіа проти Італії», п.58; рішення від 20 квітня 2006 року у справі «І.Н. та інші проти Австрії», п.34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому ( рішення від 1 березня 2001 року у справі «Даллос проти Угорщини» п.47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п.3 ст.6 Конвенції ( це рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти ОСОБА_12», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п.47).

З урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого конкретного обвинувачення суттєво утруднює з’ясування судом обставин і робить неможливим здійснення обвинуваченими у даному кримінальному провадженні захисту своїх прав.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Долучений до обвинувального акту реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України.

Так, у розділі ІІ «Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» не зазначені номери кримінальних проваджень, матеріали яких об'єднувалися в рамках кримінального провадження № 4201410007000020 та номери кримінальних проваджень, з яких виділялися матеріали досудового розслідування та не вказані номери кримінальних проваджень, в які об»єднувалися виділені матеріали досудового розслідування ; процесуальне рішення № 49 (а.с. 54 т.1) повторюється під номером № 48 (а.с.55); а у розділі ІІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування» - не вказані строки видів заходів забезпечення кримінального провадження, а лише їх дати.

Суд встановив, що відповідно до частини 1 статті 32 КПК України кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч .2 ст. 372 КК України, ОСОБА_4- передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 ч. 2 ст. 371 КК України, ОСОБА_5 – ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 , ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України, ОСОБА_6 – ч.1 ст 364, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України, не підсудне Броварському міськрайонному суду Київської області, оскільки, як вбачається з обвинувального акту, інкриміновані останнім кримінальні правопорушення, вчинені на території м. Київ, а пред»явлене їм обвинувачення свідчить про те, , що відповідно до статті 26 КПК України вони не є співучасниками вчинених ними та суддею Татауровою І.М. кримінальних правопорушень, злочинів.

Таким чином, неналежне виконання уповноваженими особами вимог ст.291 КПК України та порушення вимог частини 1 статті 32 КПК України унеможливлює призначення кримінального провадження до судового розгляду, в зв’язку з чим обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків у зв»язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам статті 291 КПК України та з підставі порушення правил підсудності.

.. Керуючись ст. ст. 314, 315, 372 КПК України, суд, -

–

у х в а л и в :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015000000000902 від 15.05.2015 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, злочинів, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч .2 ст. 372 КК України, ОСОБА_4- передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 ч. 2 ст. 371 КК України, ОСОБА_5 – ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 , ч. 1 ст. 371, ч. 2 ст. 372 КК України, ОСОБА_6 – ч.1 ст 364, ч.1 ст. 366, ч. 2 ст. 371 КК України, ОСОБА_7- ч. 2 ст. 375 КК України повернути прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України, ОСОБА_13

Скарги обвинуваченої ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на постанову старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 15.07.2015 - та на незаконні дії слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, ОСОБА_9, не підлягають розгляду відповідно до вимог частини 3 статті 303 КПК України.

Зобов’язати прокурора усунути вказані недоліки протягом 30 діб з дня проголошення ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський місьрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Т.Л.Міхієнкова