Ухвала суду № 73013430, 28.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/999/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним обмеження належної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром 70 % грошового забезпечення, вчиненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області під час виконання рішення суду по справі №524/6964/17;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення суду по справі №524/6964/17 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016 з урахуванням її розміру 77 % основних і додаткових видів грошового забезпечення та здійснити виплату недоотриманих пенсійних виплат за період з 01.01.2016 не пізніше 25 числа місяця, в якому дане рішення суду набрало чинності;

- встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Як встановлено судом, у провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває адміністративна справа №524/6964/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2017, яка залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 на підставі довідки №4/1210 від 15.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 №900, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988 та з урахуванням підвищення пенсії на 25% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" та здійснити виплату не отриманої суми пенсійних виплат без обмеження будь-яким строком, починаючи з 01.01.2016, без обмеження граничного розміру.

Вказана постанова суду набрала законної сили 17.01.2018 року.

Спірні відносини між сторонами щодо підстав, дати і порядку проведення перерахунку розміру пенсії позивачу, зумовлених змінами в розмірі грошового забезпечення, передбачених Постановою КМ України №988 від 11.11.2015 року, в тому числі щодо обмеження граничного розміру виплати не отриманої суми пенсійних виплат, були предметом судового розгляду в адміністративній справі №524/6964/17 між вказаними особами, що перебувала в провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Проте, всупереч рішенню суду яке набрало законної сили, відповідач здійснив перерахунок пенсії виходячи з 70% грошового забезпечення, а не з 77%.

Таким чином, на думку позивача, під час виконання рішення суду по справі №524/6964/17 ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно 01.02.2018 здійснив розрахунок та призначив до виплати доплату до пенсії за період з січня 2016 року по лютий 2018 року в заниженому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Відповідно до ст. 160 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення суду по справі № 524/6964/17, яке набрало законної сили.

Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 цієї ж норми у такій заяві зазначається найменування адміністративного суду, до якого подається заява.

За визначенням наведеним у ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

У свою чергу, суд - це суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.

З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти новий адміністративний позов.

Згідно з частиною 5 статті 372 КАС України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вбачається із позовної заяви, розгляд і вирішення справи №524/6964/17 по першій інстанції здійснював Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Отже, вимоги про визнання протиправним обмеження належної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром 70 % грошового забезпечення, вчиненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області під час виконання рішення суду по справі №524/6964/17 та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на виконання постанови суду в адміністративній справі №524/6964/17, повинні вирішуватися в межах адміністративної справи №524/6964/17 в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні.

Так чи інакше, матеріали адміністративної справи зберігаються саме в тому суді, який здійснював її розгляд і вирішення по першій інстанції. Чинний Кодекс адміністративного судочинства України не наділяє суди першої інстанції повноваженням витребовувати матеріали судових справ з інших судів. Натомість суд вправі вирішувати лише питання щодо передачі справи за належністю в порядку статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тож позивачу слід звернутися із заявою в порядку статті 383 КАС України до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.

Одночасно, суд роз'яснює позивачу, що крім зазначеного вище, заява має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження, як того вимагає ч. 2 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така заява може бути подана протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу, шляхом винесення окремої ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Копію ухвали суду направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва