Вирок № 73013128, 28.03.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6834/15-к

1-кп/357/335/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2018 р. м. Біла Церква. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Буцмак Ю.Є., за участі секретаря судового засідання Кузьменко Т.Г., прокурора Страшинської (Лугової) Я.В., Шлапацького О.В., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Узин Білоцерківського району Київської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого водієм в ПП «Валоїс», раніше судимого: 1) 2.06.2004 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 2.08.2005 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 2.02.2009 р. по відбуттю покарання; 3) 14.09.2010 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 21.03.2014 р. по відбуттю покарання, проживаючого АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи не зняті та не погашені судимості за вчинення корисливих злочинів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна та відкритого заволодіння чужим майном, 2 січня 2017 р. близько 19 години 25 хвилин, умисно, повторно, незаконно, шляхом вільного доступу, через незачинені двері проник до приміщення магазину «Продукти Єрмоліно», що знаходиться за адресою Київська область, м. Біла Церква, вул. Крижанівського, 3, власницею якого є фізична особа підприємець ОСОБА_3 в робочий час магазину.

Перебуваючи в приміщенні магазину, ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна та відкритого викрадення чужого майна, підійшов до прилавку вказаного магазину та долаючи спротив продавця магазину ОСОБА_4, яка намагалася перешкодити ОСОБА_1 у здійсненні злочинного наміру, відштовхнув останню, та перехилившись через прилавок, із шухляди столу, умисно повторно, відкрито, незаконно з тих же мотивів та мети заволодів грошовими коштами в сумі 440 грн., які знаходились у паперовій коробці та які належать потерпілій фізичній особі підприємцю ОСОБА_3

Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди в розмірі 440 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України не визнав та пояснив, що він не вчиняв вказаний злочин, чому на нього як особу, що вчинила злочин показали свідок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сказати не може. Він дійсно 2.01.2017 р. заходив до магазину «Продукти Єрмоліно», купив там 0,5 кг пельменів. Після цього зустрів свого знайомого ОСОБА_5, який зустрів своїх знайомих, які йому раніше не були знайомі. Серед яких був ОСОБА_5. Останній та ще один невідомий йому хлопець. У магазині «Сільпо» придбали пляшку 0,5 л. горілки, яку вони біля «танку» розпили, закушували тортом. Злочин він не вчиняв, позов не визнає. Просить його виправдати.

Незважаючи на не визнання обвинуваченими ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України, його винуватість у вчиненні вказаного злочину, підтверджується доказами дослідженими судом:

показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що вона є фізичною особою підприємцем. Вказаний злочин мав місце 2 січня 2017 р. увечері, це вона знає зі слів менеджерів, її у цей день не було у місті, вона була у м. Львів. Зі слів працівників магазину вона знає, що зайшло двоє осіб, один забрав з каси гроші, другий вдарив дідуся. Магазин по вул. Крижанівського, 3 у м. Біла Церква вона орендує. Злочином їй завдані збитки у розмірі 440 грн., вона позов підтримує, просить його задовольнити;

показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що вона працювала продавцем у магазині «Продукти Єрмоліно» по вул. Крижанівського, 3 у м. Біла Церква. 2 січня 2017 р. вона працювала, поряд знаходився дідусь ОСОБА_6. Вона із ним була у магазині. Приблизно о 19 годині 25 хвилин - 19 годині 28 хвилин 2 січня 2017 р. до магазину зайшло двоє осіб. Перший вона побачила зайшов чоловік нижчого зросту, яких витягнув палицю і напав на ОСОБА_6, вдаривши його палицею по голові. Вона злякалась, почала кричати. Другий підбіг до неї, штовхнув її однією рукою. Вона впала від поштовху на холодильник. Після цього нападник нахилився, рвонув шухляду, шухляда відкрилась, звідти він забрав, вихвативши, як пізніше стало відомо 440 грн. Саме людина яка напала, відштовхнула її, з каси забрала гроші, оскільки до цього вони були у шухлядці. Після цього нападники вибігли із магазину. Коли це сталося у магазині була лише вона і дідусь ОСОБА_6. Це було миттєво. Нападник, який штовхав її був у теплій темно синій куртці, на голові його була шапка, зверху капюшон. Нападника лице вона бачила, розгледіла ніс і підборіддя. Нападника при впізнанні у поліції вона зразу впізнала. Впізнання було вживу. Суду говорить правду;

показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 2 січня 2017 р. приблизно о 19 годині 27 хвилин у магазин Єрмолинські напівфабрикати увірвались двоє. У магазині у цей час була продавець ОСОБА_4 і він. Він сидів на табуретці біля входу на відстані приблизно 2-2,5 м. Перший який забіг підбіг до нього і вдарив по голові, у нього зразу потекла кров. Напад відбувся протягом нетривалого часу, можливо протягом півхвилини Продавщиця кричала. Іншого нападника крім того який вдарив його не запам'ятав. За що його вдарили не знає;

показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що 2 січня 2017 р. він зустрівся із своїм знайомим. Його знайомий зустрівся із своїм знайомим, з яким був, як він потім взнав ОСОБА_1. Вони купили у магазині Сільпо пляшку горілки і розпили її біля «танка». ОСОБА_1 вживав спиртне нарівні з іншими. В процесі розмови ОСОБА_1 звертаючись до нього запропонував щось зробити, а саме щось треба десь взяти. Потім ОСОБА_1 запропонував йому пройти до магазину. Доходячи до магазину ОСОБА_1 дав йому палицю, де він її взяв він не бачив. Потім вони зайшли у магазин «Продукти Єрмоліно». Він дійсно палицею вдарив по голові чоловіка, який був у магазині. Бачив, що ОСОБА_1 підійшов до продавщиці, яка стояла за прилавком, між ними була штовханина. Він бачив, що ОСОБА_1 нахилявся за прилавок, щось взяв звідти, але що саме він брав, забирав, не бачив. Потім вони вибігли із магазину. Він палицю викинув. ОСОБА_1 був одягнений у куртку, на голові був капюшон;

письмовими доказами, дослідженими судом:

протоколом огляду місця події від 2.01.2017 р. приміщення магазину «Продукти Єрмоліно» за адресою м. Біла Церква, вул. Крижанівського, 3;

відношенням фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від 4.01.2017 р. про притягнення особи, яка 2.01.2017 р. близько 19.25 проникла до магазину «Продукти Єрмоліно», що по вул. Крижаніського, 3 в м. Біла Церква Київської області де незаконно заволоділа грошовими коштами з каси магазину в сумі 440 грн.;

копією акту прийому-передачі ТМЦ піонерський ринок 2.01.2017 р., сума нестачі в касі 440 грн.;

протоколом пред»явлення особи для впізнання від 5.01.2017 р., відповідно до якого ОСОБА_4 впізнала під № 2 за рисами обличчя ОСОБА_1 як особу, що відкрито викрала грошові кошти з каси магазину «Продукти Єрмоліно»;

протоколом проведення слідчого експерименту від 23.02.2017 р., із свідком ОСОБА_7, в ході якого він розказав і показав як було здійснено відкрите заволодіння грошовими коштами 2.01.2017 р. в магазині «Єрмоліно»;

протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 24.02.2017 р., відповідно до якого ОСОБА_5 впізнав на фото № 4 за рисами обличчя, формою обличчя ОСОБА_1 як особу яка 2.01.2017 р. відкрито заволоділа грошовими коштами в магазині «Єрмоліно»;

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий стороною обвинувачення доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих доказів з точки зору достатності та взаємного зв»язку для прийняття відповідного процесуального рішення, прийшов до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України.

Суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_1, його захисника про непричетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, не доведення його винуватості у вчинені злочину, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілої, свідків, письмовими доказами, дослідженими судом. Вказані доводи ОСОБА_1, його захисника суд вважає обраною ними позицією захисту від висунутого обвинувачення.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за:

ст. 186 ч.3 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення.

Обираючи вид та міру покарання суд, керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує вид та межі покарання, установлені в санкції частини статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений за формою вини, ступенем тяжкості вчинив умисний тяжкий злочин.

ОСОБА_1 раніше судимий: 1) 2.06.2004 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 2.08.2005 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 2.02.2009 р. по відбуттю покарання; 3) 14.09.2010 р. Білоцерківським міськрайонним судом за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 21.03.2014 р. по відбуттю покарання.

За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно, за місцем проживання посередньо.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини злочину, особу винного, який характеризується за місцем проживання посередньо, за місцем роботи позитивно, раніше судимий, після звільнення з місць позбавлення волі через нетривалий час знову вчинив умисний тяжкий злочин, що свідчить про його вперте небажання стати на шлях виправлення, відсутність обставин, які пом»якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого про покарання обвинувачення, приходить до висновку що ОСОБА_1 представляє небезпеку для суспільства, його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тобто призначення йому покарання у виді позбавлення волі.

Вирішаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення із обвинуваченого 440 грн. завданих матеріальних збитків, суд, на підставі ст.ст. 22,1166 ЦК України, керуючись ст.ст. 127-129 КПК України, вважає він підлягає задоволенню.

Речові докази: три сліди папілярних ліній, картонну коробку, які були вилучені при огляді місця події, слід знищити; чорну куртку, яка була передана ОСОБА_1, слід вважати повернутою власнику.

Суд не вирішує долю інших речових доказів у кримінальних провадження за злочинами, що мали місце: 17.02.2015 р. близько 19 години 15 хвилин, 17.02.2015 р. близько 23 години, 18.02.2015 р. близько 20 години, які були інкриміновані ОСОБА_1) та які прокурорами після зміни обвинувачення, були виключені із обвинувачення ОСОБА_1, оскільки прокурором у вчинені вказаних злочинів ОСОБА_1 не обвинувачується, вирішення їх долі може зашкодити можливому розслідуванню кримінальних проваджень, розкриттю цих злочинів.

Відповідно до ст. 100 ч.12 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішення суду законної сили.

Суд стягує із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1320 грн. 20 коп.

При цьому суд зазначає, що стягнення з ОСОБА_1 процесуальних витрат за іншими кримінальними провадженнями (злочинами, що мали місце 17.02.2015 р. близько 19 години 15 хвилин, 17.02.2015 р. близько 23 години, 18.02.2015 р. близько 20 години, які були інкриміновані ОСОБА_1) та які прокурорами після зміни обвинувачення, були виключені із обвинувачення ОСОБА_1, буде не законним, явно не справедливим, таким, що не відповідає вимогам ст.ст. 124-126 КПК України, оскільки прокурором у вчинені вказаних злочинів ОСОБА_1 не обвинувачується.

Суд також вважає передчасним віднесення понесених процесуальних витрат у кримінальних провадженнях за епізодами: 17.02.2015 р. близько 19 години 15 хвилин, 17.02.2015 р. близько 23 години, 18.02.2015 р. близько 20 години, на витрати держави, оскільки процесуальні витрати у цих кримінальних провадженнях можуть бути стягнуті з осіб, які вчинили ці злочини.

В ході досудового розслідування:

ОСОБА_1 26 лютого 2015 р. затриманий, 27 лютого 2015 р. відносно нього застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. 16 грудня 2016 р. ОСОБА_1 звільнений з-під варти;

ОСОБА_1 5 січня 2017 р. затриманий в порядку ст. 208 КПК України, 6 січня 2017 р. відносно нього застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. 7 липня 2017 р. ОСОБА_1 звільнений з-під варти у зв'язку із зміненою запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, з покладенням обов'язків. Згідно ухвали суду від 5 вересня 2017 р. строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених на ОСОБА_1 обов'язків закінчився 5 листопада 2017 р.

Відповідно до ст.ст. 368,370,371 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:… Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371,373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки сім місяців.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 28 березня 2018 р.

У строк відбуття покарання ОСОБА_1 зарахувати строк досудового тримання його під вартою з 26 лютого 2015 р. до 16 грудня 2016 р., з 5 січня 2017 р. до 7 липня 2017 р.

Відповідно до ст. 72 ч.5 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбуття покарання, строк досудового тримання його під вартою: з 26 лютого 2015 р. до 16 грудня 2016 р., з 5 січня 2017 р. до 7 липня 2017 р., з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання за цим вироком у зв'язку із фактичним відбуттям ним призначеного покарання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків 440 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 1320 грн. 20 коп.

Речові докази: три сліди папілярних ліній, картонну коробку, які були вилучені при огляді місця події - знищити; чорну куртку, яка була передана ОСОБА_1 - вважати повернутою власнику.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Буцмак Ю. Є.

Білоцерківського міськрайонного суду

Київської області