Рішення № 73012814, 28.03.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1775/18

2-а/357/161/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Дубановська І. Д. ,

при секретарі – Боженко Т. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора роти № 1 батальйону № 2 Управління Патрульної поліції в м. Києві ОСОБА_2, третя особа: Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 року до суду надійшов зазначений адміністративний позов, в якому позивач просив: 1) скасувати постанову серії ВР № 121207 від 13.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену Інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління Патрульної поліції в м. Києві ОСОБА_2, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.; 2) провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити.

В обгрунтування позову зазначав, що працівник поліції 13.02.2018 року виніс оскаржувану постанову про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що працівник поліції незаконно розглянув справу на місці зупинки, не дав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу та лише після того як він почав знімати на телефон працівник поліції повідомив свої дані. Також, не були вирішені клопотання щодо правової допомоги, не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи. Своїми діями, поліцейський грубо порушив вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП. Не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує ст. 33 КУпАП. Оскаржувана постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення. Постанова складалась інспектором без врахування його зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки, скупчення і потоку інших автомобілів, інтенсивності руху. Доказів правопорушення не надано, свідків не опитано, місце скоєння правопорушення та його рух вказано не вірно, тобто факт порушення заснований на припущеннях, що є порушенням закону, протокол про адміністративне правопорушення не складався. В постанові не вказано де та по якій вулиці міста, чи поза межами його рухався автомобіль ОСОБА_1 Істотне значення має та обставина, що в постанові інспектором місце нібито вчинення правопорушення вказане невірно. В самій постанові не відображено хто, куди та як їхав, в якому напрямку ОСОБА_1 здійснив обгін транспортного засобу в зоні дії знаку 3.25 і чи порушено п. 8.4 ПДР та інше. Крім цього, зі змісту самого постанови вбачається, що М05 Київ-Одеса 72 км. рухався, однак місце розгляду справи зазначено М05 Київ-Одеса 75 км. Тобто, невідомо взагалі яким чином і де саме відбулось порушення, Так як існують розбіжності у 3 км.

Відповідач відзиву до суду не надав.

Третя особа пояснень щодо позову до суду не надала.

22.02.2018 року у справі відкрите провадження та призначене судове засідання та наданий строк для звернення до суду із відзивом на позов. Одночасно, витребувано в Управління патрульної поліції в м. Києві матеріали провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач бажання брати участь у розгляді справи не виявив, про що звернувся до суду із заявою, в якій просив позов задовольнити, розгляд справи проводити за його відсутності.

02.03.2018 року сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, фіксування технічними засобами не здійснювалось. Відповідач причини неявки не повідомив. Судом залучено Департамент патрульної поліції. Розгляд справи відкладений на іншу дату, в зв’язку з тим, що на час судового засідання не сплив строк для подання відзиву на позов.

28.03.2018 року в судове засідання сторони не з’явились, про час та місце розгляду повідомлені належним чином, фіксування технічними засобами не здійснювалось.

Зважаючи на те, що відзиву та пояснень у встановлений судом строк відповідач та третя особа не надали, ухвала про витребування судом доказів Управлінням патрульної поліції в м. Києві проігнорована, судом вирішено проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

13.02.2018 року відносно позивача складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 121207.

Згідно зазначеної постанови 13.02.2018 року позивач на автодорозі М05 Київ-Одеса, 72 км. керуючи транспортним засобом FORD TRANSIT д.н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу у зоні дії знаку 3.25 (обгін заборонено) чим порушив п.п. 8.4 Правил дорожнього руху.

За вчинення зазначеного правопорушення на позивача накладене адміністративне стягнення у розмірі 255 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП проїзд порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Зі змісту ч. 2 ст. 222 КУпАП вбачається, що розгляд правопорушень передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП віднесений до компетенції органів Національної поліції

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ч.1 ст. 276 КУпАП).

При цьому згідно рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з позовної заяви позивач вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення не визнав.

В свою чергу, відповідач покладений на нього процесуальним законодавством обов’язок довести правомірність винесеного ним рішення та вину позивача у вчиненні правопорушення не виконав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про невинуватість позивача у вчиненні ним правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Інші доводи позивача, не заслуговують на увагу, оскільки за відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення не впливають на суть прийнятого судом рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 241-246, 255, 286, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову серії ВР № 121207 від 13.02.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену Інспектором роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку повністю або частково до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в нарадчій кімнаті та проголошене – 28.03.2018 року.

Суддя ОСОБА_3