Ухвала суду № 73012480, 23.03.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/3501/13-к

Провадження № 1-кс/352/82/18

У Х В А Л А

23 березня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Хоминець М.М. з участю скаржника ОСОБА_1, прокурора Форовича А.М., слідчого Козуб’яка К.М., секретаря Гундич Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 у порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. за ч.2 ст.364 КК України, –

в с т а н о в и в :

Скаржник ОСОБА_1 12.02.2018 р. звернувся в суд із скаргою у порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. за ч.2 ст.364 КК України, у якій просив зобов’язати керівника Тисменицької місцевої прокуратури вивчити матеріали кримінального провадження № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. і відповідно до процесуальних повноважень дати вказівки слідчому на проведення конкретних слідчих (розшукових) дій із визначенням строків виконання.

23.03.2018 р. скаржник змінив свою скаргу і просив зобов’язати керівника Тисменицької місцевої прокуратури у кримінальному провадженні № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. визнати його потерпілим та надати йому відповідні підтверджуючі документи.

Змінену скаргу обґрунтовував тим, що за його зверненням внесено відомості до ЄРДР за № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. за ст.364 КК України. Слідчий СВ Тисменицького РВ УМВС ОСОБА_2 17.12.2012 р. адресувала йому повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви, посилаючись на п.2 ч.2 ст.56 КПК України, тобто як потерпілому. 18.12.2017 р. він у черговий раз звертався до Генерального прокурора України зі скаргою на бездіяльність керівника Тисменицької місцевої прокуратури щодо того, що його не визнано потерпілим у кримінальному провадженні за спричинені прямі матеріальні збитки на суму 3000 грн. за виготовлення проекту землеустрою, який не може бути використаний за призначенням, оскільки земельні ділянки незаконно надали в оренду ФГ «Нива». Але до цього часу прокуратура вважає його заявником, посилаючись на ст.60 КПК України. Відповідно до вимог КПК він повинен мати права потерпілого з моменту подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення з 12.12.2012 р. або з моменту подання заяви про залучення його як потерпілого, які він подавав ще 07.05.2012 р. та 24.04.2012 р. у рамках кримінальної справи, постанова про закриття якої була скасована судом і яка приєднана до кримінального провадження № 12012090250000093 від 12.12.2012 р.

Скаржник судовому засіданні змінену скаргу підтримав і просив її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні скаргу не визнав, посилаючись на те, що скаржник у даному кримінальному провадженні має статус заявника, із заявою про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні не звертався. Просив відмовити у задоволенні скарги.

Слідчий у судовому засіданні пояснив, що у рамках кримінального провадження № 12012090250000093 від 12.12.2012 р., яке 15.05.2016 р. направлено до Львівського НДІСЕ для проведення призначеної слідчим судової земельно-технічної експертизи, заявник ОСОБА_1 не звертався із заявою про визнання його потерпілим, він не визнавався потерпілим, перебуває у статусі заявника.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із скаргою у порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. за ч.2 ст.364 КК України, у якій просив зобов’язати керівника Тисменицької місцевої прокуратури у даному кримінальному провадженні визнати його потерпілим та надати йому відповідні підтверджуючі документи.

У рамках вказаного кримінального провадження скаржник має статус заявника.

У відповідності з вимогами ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Як випливає із витягу з кримінального провадження № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. (а.с.42) за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про те, що службові особи Угринівської сільської ради та управління Держкомзему Тисменицької РДА зловживали своїми становищами, що призвело до довготривалих судових розглядів земельного спору, позбавлення законного права громадян на отримання у власність земельних ділянок та вибуття з володіння громади с. Угринів Тисменицького району земельних ділянок загальною площею 13,6 га в урочищі «За малинівкою».

З огляду на те, що вказану заяву ОСОБА_1, яка 12.12.2012 р. внесена до ЄРДР, не можна розцінювати як заяву особи, щодо якої вчинено кримінальне правопорушення та якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди; з урахуванням того, що ОСОБА_1 не звертався із заявою про залучення його до даного кримінального провадження як потерпілого і не визнавався потерпілим у рамках даного кримінального провадження; рішення прокурора, слідчого про відмову ОСОБА_1 у визнанні потерпілим, яке може бути оскаржене у порядку ст.303 КПК України, у даному кримінальному провадженні не приймалось, – приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість поданої ОСОБА_1 скарги, у задоволенні якої слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 у порядку ст.303 КПК України на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 12012090250000093 від 12.12.2012 р. за ч.2 ст.364 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.М.Хоминець