Рішення № 73012245, 22.03.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5559/17

Провадження № 2-а/346/40/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано - Франківської області

в складі: головуючої судді Беркещук Б.Б.

з участю секретаря Матушевської Г.Д.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийського об єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання незаконною відмови щодо врахування періоду роботи до страхового стажу при призначенні пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, підтримуючи заявлені вимоги в судовому засіданні, посилається на те, що є пенсіонером за віком та отримує пенсію з 29.03.2017 року. Однак, при розрахунку пенсії йому не відповідачем не враховано період роботи з 26.05.1977 року по 03.04.1982 року, так як дату звільнення виправлено, що призвело до зменшення розміру пенсії.

Вважає, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, в якій спірний період роботи підтверджений та завірений печаткою підприємства, тому відповідачем безпідставно не враховано даний період. Просить позовні вимоги задовільнити в повному обсязі, визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні періоду роботи з 26.05.1977 року по 03.04.1982 року в страховий стаж при призначенні пенсії, зобов»язати відповідача зарахувати вказаний період в страховий стаж та провести перерахунок пенсії з врахуванням такого стажу з дня її призначення, тобто з 29 березня 2017 року.

Представник відповідача, підтримуючи в судовому засіданні заперечення проти позову, заявлені позовні вимоги не визнала та пояснила, що з 29.03.2017 року позивачу призначено пенсію за віком. До загального страхового стажу згідно записів, що містяться у трудовій книжці позивача, не враховано запис про період роботи з 06.05.1977 року по 03.04.1982 роки, так як в записах в трудовій книжці допущено виправлення в даті звільнення, що свідчить про можливу недостовірність запису. Позивача про це було повідомлено та роз»яснено, що для уточнення періоду роботи необхідно надати підтверджуючі документи: накази про прийняття та звільнення або документи по нарахуванню заробітної плати чи інші первинні документи. Жодних документів на підтвердження вищезазначеного стажу роботи позивачем надано не було, тому просить відмовити у задоволенні даного позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступних висновків.

Як вбачається з копії трудової книжки від 06.07.2000 року, у пунктах 5 та 6 зазначено, що 26.05.1977 року позивач прийнятий слюсарем 3-го розряду на роботу на станцію техобслуговування міжобласного центру ВТО «АвтоВАЗ-техобслуговування» і 03.04.1982 року звільнений в зв»язку з переводом на іншу роботу.

В даній трудовій книзі допущено виправлення у записі дати звільнення, в зв»язку з чим вказаний період трудової діяльності позивача не включений до страхового стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено право громадян України на державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв. При цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно норм ст. 62 Закону «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України

Відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Одержати підтверджуючі документи за спірний період роботи позивач не взмозі, оскільки підприємства на даний час не існує, а у правонаступника не збереглися первинні документи. Відсутні такі документи і в архівних установах (а.с.11-16).

Згідно пункту 17 цього ж Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв»язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприєистві, в установі, організації або в одній системі.

На підтвердження записів у трудовій книжці позивача про період роботи з 26.05.1977 по 03.04.1982 роки слюсарем на станції техобслуговування міжобласного центру ВТО «АвтоВАЗ-техобслуговування» вказують пояснення свідків та копії їх трудових книжок із відповідними записами в них про роботу в торй же період та на тій же станції техобслуговування, що і позивач.

Так, свідок ОСОБА_3 в судовому засідання пояснив, що працював з 12.07.1979 року на СТО м. Коломия в с. Шепарівці Коломийського району , позивач на той час вже працював автослюсарем. Як йому відомо, позивач був оформлений з 1977 року і працював по

1994 рік , і працював тільки в Коломиї, а потім їх переводили у м. Львів та Івано-Франківськ . Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердив, що дійсно працював слюсарем разом із позивачем на станції техобслуговування в період з 1977 року по 1982 рік в с. Шепарівці . Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що був зарахований слюсарем з 1979 року на СТО м. Коломия та пропрацював з позивачем близько чотирьох років .

Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, вони логічно пов'язані між собою, а також показами свідків, які підтверджують позовні мотиви та вимоги. Відповідно до ч. 4 ст.45 "Про загальнообов язкове державне пенсійне страхування ", перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії , якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування періоду стажу 23.05.2017 р. (а.с.30) Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову, а саме: слід визнати неправомірною відмову Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 26.05.1977 року по 03.04.1982 року в страховий стаж при призначенні пенсії та , зобов"язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 26.05.1977 року по 03.04.1982 року в страховий стаж, провести відповідний перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з 01 червня 2018 року, а в решті слід відмовити.

На підставі вищесказаного та керуючись ст.ст. 5, 9, 77, 241, 243-246, 250,295 КАС України, ст.ст. 24, 26, 45,56 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення», ст.ст. 1, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 19 Конституції України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити частково.

Визнати неправомірною відмову Коломийського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 26.05.1977 року по 03.04.1982 року в страховий стаж при призначенні пенсії.

Зобов»язати Коломийське об»єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 період роботи слюсарем СТО з 26.05.1977 року по 03.04.1982 року в страховий стаж та провести відповідний перерахунок пенсії з врахуванням цього стажу з 01 червня 2017 року.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.03.2018 року.

Суддя Беркещук Б. Б.